-1-
прислівник
незмінювана словникова одиниця

Словник синонімів

ДАЛЕ́КО (на великій відстані; на велику відстань), НЕБЛИ́ЗЬКО, ГЕН, ГЕН-ГЕ́Нпідсил., ДАЛЕЧЕ́НЬКОрозм.; ВДАЛИНІ́[УДАЛИНІ́], ВДАЛЕЧИНІ́[УДАЛЕЧИНІ́] (на великій відстані); ГЕТЬ, ГЕТЬ-ГЕ́ТЬпідсил. (перев. на велику відстань). - А де ж тут у вас криниця?.. - Далеко, на луці, он там під горою геть (Марко Вовчок); На позиченій кобилі далеко не заїдеш (прислів’я); Від війта до двора було неблизько (І. Франко); Весь вигін.. був запруджений возами, аж ген туди за вітряки (А. Головко); Вона йшла додому.., і тільки ген-ген, на самому краю її думок, таки з’явилася худібка, пощипуючи травицю (М. Стельмах); Дві хати стояли одна від одної далеченько (Б. Грінченко); Твій голос, друже, чую вдалині (М. Нагнибіда); Передовий патруль раптом помітив удалечині кілька білих силуетів (з газети); Могли б [утікачі] чкурнути геть світ за очі звідси (О. Гончар); Далі і хмарочки стали розходитись, і покотились геть-геть за крутії гори (Г. Квітка-Основ’яненко).
ДУ́ЖЕ (великою мірою), НЕМА́ЛО, ЗНА́ЧНО, ЧИМА́ЛО, ВЕ́ЛЬМИ, ІСТО́ТНО, СУТТЄ́ВО, ДО́СИТЬ, НАДЗВИЧА́ЙНОпідсил.,НЕЗВИЧА́ЙНОпідсил.,ВКРАЙ[УКРА́Й]підсил.,БЕЗМЕ́ЖНОпідсил.,НЕСКІНЧЕ́ННОпідсил.,БЕЗМІ́РНОпідсил.,НЕЗМІ́РНО[НЕЗМІ́РЕНО][НЕЗМІ́РЯНО]підсил.,ПОНАДМІ́РУпідсил.,НЕЙМОВІ́РНОпідсил.,БЕЗКІНЕ́ЧНО[БЕЗКОНЕ́ЧНО]підсил.,СИ́ЛЬНОрозм.,ДО́БРЕрозм.,НЕПОМА́ЛУрозм.,ХТО́ЗНА-ЯКрозм.,ЗДО́РОВОрозм.,ГЕТЬрозм.,ПРИ́ТЬМО́Мрозм.,ПРИ́ТЬМА́розм.,ДУ́ЖЕНЬКОрозм.,ДОБРЯ́ЧЕпідсил. розм.,НАПРОПА́ЛЕпідсил. розм.,ТЯ́ЖКОпідсил. розм.,БЕЗУ́МНОпідсил. розм.,ЗАПА́МОРОЧНОпідсил. розм.,НЕСКАЗА́ННОпідсил. розм.,НЕПЕРЕВЕ́РШЕНОпідсил. розм.,ЗБІ́САпідсил. розм.,ДОСТОБІ́САпідсил. розм.,СТРА́ШНОпідсил. розм.,СТРАХпідсил. розм.,ЖАХЛИ́ВОпідсил. розм.,НЕЛЮ́ДСЬКИпідсил. розм.,БЕ́ЗМІРпідсил. розм.,БЕЗ КРА́Ю[БЕ́ЗКРАЙ]підсил. розм.,НЕАБИ́ЯКпідсил. розм.,ПРЕМНО́ГОзаст., уроч.,ЗЕЛО́заст.,БА́РЗОзаст., КРІ́ПКОдіал.,СИ́ЛЬНЕдіал.;НЕДОСЯ́ЖНО, ТРИ́ЧІрозм. (указує на дуже високий ступінь ознаки); НАБАГА́ТО, ДАЛЕ́КО (при вищому ступені прикметників і прислівників). - А Донат і справді любить [Світлану]? - Дуже! - сказав я і в захопленні розвів руками, наче був неймовірно здивований, що він так сильно й вірно любить її (Є. Гуцало); Петро чомусь був мовчазний і тим немало дивував гостей (П. Панч); У новому фільмі "Арсенал" я значно звузив рамки своїх чисто кінематографічних завдань (О. Довженко); Зостанусь тут ще завтра і позавтрьому, бо ще не все бачила, що хтіла, та й таки втомлена чогосьчимало (Леся Українка); Він був би вельми показний із своїм високим зростом.., але все псували йому золотушні червоні очі (П. Загребельний); Заболотний заговорив вільно, без тих стримуючих перепон, яких зовні не видно, але які часом істотно позначаються на характері розмови (С. Журахович); Для характеристики процесу формування української народності суттєво важливі дані історії мови (з наукової літератури); Спокійно підняла [Килина] великий і досить тяжкий цебер з помиями (В. Винниченко); Тигр був надзвичайно великий, з жахливими, ніби полірованими іклами (З. Тулуб); Я незвичайно глибоко, підвищено-вразливо відчув цю катастрофу і всі зв’язані з нею моральні пониження (М. Грушевський); Він став ще худіший, неначе його тіло вкрай виснажилось од походів та битв (І. Нечуй-Левицький); Юлка була безмежно рада, що ніхто їй сьогодні не заважає танцювати з Михайлом (М. Томчаній); Забуваючи одне про одного на нескінченно важких дорогах війни, вони частку своєї любові переносили на товаришів по зброї (О. Гончар); Чим далі він ішов, тим більше йому лишалося йти, так же безмірно далеко, як і безмірно тяжко (І. Багряний); Скажіть Вані, що я незмірно очарована його портретом (Леся Українка); І стали ми, мов щит із сталі, в борні незмірено тяжкій (В. Сосюра); Казкове авто вилітає на брук,.. стеле дорогу - фантастичну, незміряно прекрасну (І. Микитенко); Скінчилась нарешті довга полярна зима зі сніговіями, лютими морозами і безконечно довгими вечорами (В. Гжицький); [Галя:] А кажи: добре забилася? Коліна позбивала? (Панас Мирний); Ой жалю мій, жалю, Гіркий непомалу! Упустив я голубочку, Та вже не спіймаю (І. Франко); Батько й мати хтозна-як свою одиначку любили й кохали (переклад М. Лукаша); Такої жінки не найти, і жалувала мене здорово! (Ганна Барвінок); Бабампритьмом треба дощу на бараболю, наогірки (М. Коцюбинський); [Галя:] З тії пригоди Мені було таки дуженько смутно (В. Самійленко); Василько лазив на дерево і розпанахав штани. За це йому перепало добряче (О. Гуреїв); Сей Іваненко напропале закохався.. у куплі та в продажі (Марко Вовчок); Вранці прокинувся - сонце, сонце, безумно щедре сонце! (М. Рильський); Чернишеві здалося, ніби він.. виходить на дорогу, запаморочно велику, дуже відповідальну і прекрасну (О. Гончар); Засумував же тяжко наш Осауленко.., занудив світом несказанно (П. Куліш); Яке воно [сонце] красиве, неперевершено красиве (В. Логвиненко); Згадав [чорт], що в сім же селі є преєхидна баба, збіса хитра і лукава (О. Стороженко); Петро.. в манері людини, якій достобіса набридли всякі застольні анекдоти, намагається сказати те, що належить йому сказати по праву батька (І. Драч); І в полудень ясне небо страшно потемніло (С. Руданський); [Круста:] Страх як псує хвороба вдачу людську! (Леся Українка); У мене немає жодної мети розповіді, але я не знаю, чому вона мене жахливо гнітить (Ю. Яновський); Перший крок виявився нелюдськи важкий (П. Загребельний); Галя.. безмір уболівала його боліннями (Є. Кротевич); Без краю бридка та дівка Катря (Олена Пчілка); Як одкрити очі цьому темному, безщасному, але безкрай милому людові..? (Дніпрова Чайка); [Бичок:] До всього я, государиня моя, вчений, та ще й неабияк вчений! (М. Кропивницький); - Я, гетьмане, тим, що маю, премного задоволений (Н. Рибак); - Пан воєвода сказати велів, що його війська зело потомлені стали від безперервних цілорічних боїв (І. Ле); У суботу на неділю Присниться удові сон, Барзо дивен напрочуд... (дума); Цього сироту, Левка, узявши на свої руки, кріпко жалувала [Горпина] (Г. Квітка-Основ’яненко); - Може, сестру побачиш, ..то скажи, що засмутила вона мене сильне (Г. Квітка-Основ’яненко); - Тричі дякую вам. - На здоров’я, на здоров’я, Маріє, - подобрішав голос Плачинди (М. Стельмах); Видимість тут стала набагато краща, ніж на рівнині (О. Гончар); Я далеко менше стомлений дорогою, ніж торік (М. Коцюбинський). - Пор. 1. на́дто.

Словник антонімів

БЛИЗЬКИЙ

ДАЛЕКИЙ

1. Який знаходиться, перебуває, відбувається на невеликій відстані від кого-, чого-н., недалекий, (по сусідству) сусідній, ближній. Який є, знаходиться, перебуває, відбувається на великій відстані від кого-, чого-н., віддалений, далекий.
Близький, а, е ~  далекий, а, е батьківщина, берег, відлуння чого-н., відстань, грім, дорога, звук, канонада, кордон, країна, ліс, місто, небо, острів, подорож, поселення, світ, село. Близькідалекі голоси кого-н., землі. Бути, залишатися, здаватися, ставати близькимдалеким. Вельми, винятково, досить, дуже, мабуть, можливо близькийдалекий
2. Який відбувається, здійснюється, існував недавно, недавній. Який відбувається, здійснюється, існував давно, давній.
Близький, а, е ~  далекий а, е година, день, днина, майбутнє, мета, минуле, молодість, спогад, час, юність. Близькі ~  далекі дні, роки, перспективи, спогади, часи. Бути, залишатися, стати близькимдалеким. Є, досить, дуже, зовсім, цілком близькийдалекий
3. Який перебуває у прямих родинних стосунках, рідний. Який перебуває у неблизьких родинних стосунках, малоспоріднений.
Близький, а, е ~  далекий, а, е рід, родина, родич, свояк, своячка, сім’я. Близькідалекі предки, родичі. Бути, виростати, жити, зробитися, ставати близькимдалеким. Винятково, досить, дуже, надто, зовсім, цілком, близький для кого- або кому-н. ~  далекий для кого- або кому-н.
4. Про позитивне ставлення: товариський, (у вищій мірі) дружній. Про ставлення, спільні дії, інтереси: віддалений, неприязний, (у вищій мірі) ворожий.
Близькі друзі, подруги, приятелі, товариші, взаємини, думки, ідеї, інтереси, стосунки, цілі ~  далекі між собою, знайомі. Бути, залишатися, перебувати, ставати близьким ~  далеким, в близьких ~ в далеких стосунках. Досить, дуже, зовсім близькийдалекийУ знач. ім.: Близькедалеке. Це мені близьке, як рідне ~  далеке, як чуже.
Хоч далеко, та ходить легко, а хоч близько, та ходить слизько (Народне прислів’я).  Збери, сину, всю родину, І близькую, і далекую, І близькую, і далекую, І вбогую, і багатую (Народна пісня).    І буду ждати кожної години В далекому чи близькому краю Одну тебе, тебе єдину, Маленьку милу дівчину мою (В. Симоненко).  Мої далекі, рідні села! Ніяк, ніяк вас не забуть... Де все таке близьке для серця, Де все таке близьке мені (Д. Фальківський). Підтримував Карналя лише Кучмієнко, але обидва розуміли, що це солідарність невдах, і злостиво сміялися, заохочуючи один одного до героїчних зусиль, щоб наздогнати і перегнати, може, і в якомусь там майбутньому - близькому чи далекому - всіх отих геніїв (П. Загребельний).
Близькість ~ далекість //далечінь //далечина //далина //даль, близько ~ далеко //вдалині; недалекий ~ дальній, недалеко ~ далеко, зближення ~ віддалення, зближуватися ~ віддалятися, зблизька ~ здалека; сусідній ~ віддалений, біля //коло ~ далеко Пор. ще: НАБЛИЖАТИСЯ ~ ВІДДАЛЯТИСЯ, РІДНИЙ ~ ЧУЖИЙ

Словник фразеологізмів

ба́́чити дале́́ко. Бути далекоглядним, прозорливим, мудрим і т. ін. — Велике свято нині! Дарма вороги наші надію плекали, що Києву бути в їх пазурах вічно. Нескорима сила людей руських, і Київ діждався волі!.. — Далеко бачить гетьман Хмельницький,— проказав схвально муромський намісник Алфьоров (Н. Рибак).

дале́ко ходи́ти (бі́гати) не тре́ба (не бу́демо). Легко, без труднощів можна зробити що-небудь. Тепер ми [в’язні] знали, що фашисти тримали нас тут [у тюрмі] як матеріал: треба когось розстріляти — далеко бігати не треба, приходь, бери голіруч готовеньких, хоч і ледве живих і теплих (Ю. Збанацький).

дале́ко ходи́ти (бі́гати) не тре́ба (не бу́демо). Легко, без труднощів можна зробити що-небудь. Тепер ми [в’язні] знали, що фашисти тримали нас тут [у тюрмі] як матеріал: треба когось розстріляти — далеко бігати не треба, приходь, бери голіруч готовеньких, хоч і ледве живих і теплих (Ю. Збанацький).

дале́ко іти́ (йти) / піти́. Добиватися, досягати великих успіхів у чому-небудь; ставати відомим. Докотилася чутка до Нечуйвітра, ніби син його скоро має піти на підвищення. Буває, що такі далеко йдуть (О. Гончар); Декотрі з твоїх [Лободи] ровесників зуміли вище сягнути, але ж і ти .. Не догматик який-небудь, ще можеш далеко піти… (О. Гончар).

дале́ко іти́ (йти) / піти́. Добиватися, досягати великих успіхів у чому-небудь; ставати відомим. Докотилася чутка до Нечуйвітра, ніби син його скоро має піти на підвищення. Буває, що такі далеко йдуть (О. Гончар); Декотрі з твоїх [Лободи] ровесників зуміли вище сягнути, але ж і ти .. Не догматик який-небудь, ще можеш далеко піти… (О. Гончар).

дале́ко [й] ходи́ти до кого. Уживається для підкреслення чиєїсь переваги над ким-небудь у чомусь. [Явдоха:] А очі у нього,— я таки придивилась,— прямо проклятущі! Куди Терешкові до нього, далеко й ходить! (М. Кропивницький).

дале́ко ку́цому до за́йця. Велика різниця між ким-небудь. [Ясь:] Шляхтич — то велика річ! У своїх добрах він — король! .. Правами рівний Вишневецьким та Сопігам… [Наталя:] Ну, далеко куцому до зайця! (Б. Грінченко).

дале́ко лежа́ти від чого, жарт. Відрізнятися від чогось. — Ото придумали машину — ручну кукурудзосаджалку! — продовжувала молода сіяльниця.— Чи далеко вона від сапи лежала? (П. Автомонов).

дале́ко не пої́деш (заї́деш) на кому, на чому. Не досягнеш потрібного успіху в чому-небудь. Більше простору для нововведень, для різних обрядів сучасних… На самих вікторинах далеко не поїдеш (О. Гончар); Побачимо, як ти порядкуватимеш. На старих дідах далеко не поїдеш, а молодь на шахти беруть та на заводи (Григорій Тютюнник). дале́ко не заї́хати. Павлуша розумів, що на одному вірші, та й то чужому, далеко не заїхати, треба все нові та нові (А. Головко).

дале́ко не пої́деш (заї́деш) на кому, на чому. Не досягнеш потрібного успіху в чому-небудь. Більше простору для нововведень, для різних обрядів сучасних… На самих вікторинах далеко не поїдеш (О. Гончар); Побачимо, як ти порядкуватимеш. На старих дідах далеко не поїдеш, а молодь на шахти беруть та на заводи (Григорій Тютюнник). дале́ко не заї́хати. Павлуша розумів, що на одному вірші, та й то чужому, далеко не заїхати, треба все нові та нові (А. Головко).

дале́ко не пої́деш (заї́деш) на кому, на чому. Не досягнеш потрібного успіху в чому-небудь. Більше простору для нововведень, для різних обрядів сучасних… На самих вікторинах далеко не поїдеш (О. Гончар); Побачимо, як ти порядкуватимеш. На старих дідах далеко не поїдеш, а молодь на шахти беруть та на заводи (Григорій Тютюнник). дале́ко не заї́хати. Павлуша розумів, що на одному вірші, та й то чужому, далеко не заїхати, треба все нові та нові (А. Головко).

дале́ко піти́. Добитися, досягти великих успіхів, слави. В захопленні дивився на нього Дорош, милуючись його військовою виправкою. Такий піде далеко (Григорій Тютюнник).

дале́ко іти́ (йти) / піти́. Добиватися, досягати великих успіхів у чому-небудь; ставати відомим. Докотилася чутка до Нечуйвітра, ніби син його скоро має піти на підвищення. Буває, що такі далеко йдуть (О. Гончар); Декотрі з твоїх [Лободи] ровесників зуміли вище сягнути, але ж і ти .. Не догматик який-небудь, ще можеш далеко піти… (О. Гончар).

дале́ко [й] ходи́ти до кого. Уживається для підкреслення чиєїсь переваги над ким-небудь у чомусь. [Явдоха:] А очі у нього,— я таки придивилась,— прямо проклятущі! Куди Терешкові до нього, далеко й ходить! (М. Кропивницький).

дале́ко ходи́ти (бі́гати) не тре́ба (не бу́демо). Легко, без труднощів можна зробити що-небудь. Тепер ми [в’язні] знали, що фашисти тримали нас тут [у тюрмі] як матеріал: треба когось розстріляти — далеко бігати не треба, приходь, бери голіруч готовеньких, хоч і ледве живих і теплих (Ю. Збанацький).

дале́ко ходи́ти (бі́гати) не тре́ба (не бу́демо). Легко, без труднощів можна зробити що-небудь. Тепер ми [в’язні] знали, що фашисти тримали нас тут [у тюрмі] як матеріал: треба когось розстріляти — далеко бігати не треба, приходь, бери голіруч готовеньких, хоч і ледве живих і теплих (Ю. Збанацький).

держа́ти (трима́ти) язи́к дале́ко від ро́зуму. Говорити що-небудь безглузде, непродумане. — А ти [Харитоне] язика далеко від розуму не держи! — вже замирливо кинув Боженко, добуваючи капшук, щоб перекурити, після хвилювання (Ю. Смолич).

забіга́ти / забі́гти напере́д (впере́д). 1. Порушувати послідовність, логічний хід розповіді, викладу чого-небудь і т. ін. І ще... і ще одна причина не давала спати Касію. Та не будемо забігати наперед (І. Микитенко); А втім, додому Іван Іванович дійде тільки за якісь півгодини, і тому дозвольте забігти вперед і одрекомендувати його сім’ю (М. Хвильовий).

2. Робити що-небудь, намагатися дізнатися про щось передчасно, випереджаючи події. Захоплений, невтомний, він уперто перемагав труднощі, добре засвоював предмет, нетерпеливо забігав наперед, бажаючи більше знати (Г. Коцюба); Він [Андрій] не хотів знати про це [про розстріли] з двох причин: перша — страшно забігати наперед (І. Багряний). забіга́ти дале́ко (наперед) ро́зумом. [Юлія:] Ех, пане, занадто далеко ви своїм розумом забігаєте. Буде з вас і того, що досі сказала (І. Франко); [Хаїм:] Чи хоче пан, щоб я вже йому потанцював? [Пан:] Не забігай наперед розумом, щоб не звихнувся (М. Кропивницький).

захо́дити / зайти́ дале́ко. Виходити за межі допустимого, звичного, прийнятного і т. ін. Не будьте похмурим. Частіше посміхайтеся, будьте привітним, але не заходьте надто далеко: вам важко відштовхнути людей (З журналу); Знов упертість моя зайшла так далеко, що мене довелося провчити (Моє життя в мист.). заї́хати дале́ко. [Гофман:] — Е... ви заїхали дуже далеко. Так можна й того... з партії (М. Хвильовий).

захо́дити / зайти́ дале́ко. Виходити за межі допустимого, звичного, прийнятного і т. ін. Не будьте похмурим. Частіше посміхайтеся, будьте привітним, але не заходьте надто далеко: вам важко відштовхнути людей (З журналу); Знов упертість моя зайшла так далеко, що мене довелося провчити (Моє життя в мист.). заї́хати дале́ко. [Гофман:] — Е... ви заїхали дуже далеко. Так можна й того... з партії (М. Хвильовий).

захо́дити / зайти́ дале́ко. Виходити за межі допустимого, звичного, прийнятного і т. ін. Не будьте похмурим. Частіше посміхайтеся, будьте привітним, але не заходьте надто далеко: вам важко відштовхнути людей (З журналу); Знов упертість моя зайшла так далеко, що мене довелося провчити (Моє життя в мист.). заї́хати дале́ко. [Гофман:] — Е... ви заїхали дуже далеко. Так можна й того... з партії (М. Хвильовий).

думка́ми (гадка́ми, ду́мкою і т. ін.) літа́ти, нар.-поет. 1. за ким. Часто згадувати кого-небудь, думати про когось. — Я тільки думками літатиму за тобою по твоїх слідочках. Ото моє усе щастя (І. Нечуй-Левицький).

2. де. Мріяти про щось. Тимчиха забула гроші рахувати, розгадуючи. Тримала їх у жмені і далеко гадками літала (В. Стефаник); І мислю хто зна де літая [літаючи], Під носом бачить [Еней] коровод [хоровод] (І. Котляревський). заліта́ти в думка́х. Залітала в думках далеченько і Явдоха, поспішаючи за синовою долею (О. Ільченко). ми́слі вита́ють дале́ко чиї. Мстислав сидів мовчазний, .. мислі його витали далеко (А. Хижняк).

держа́ти (трима́ти) язи́к дале́ко від ро́зуму. Говорити що-небудь безглузде, непродумане. — А ти [Харитоне] язика далеко від розуму не держи! — вже замирливо кинув Боженко, добуваючи капшук, щоб перекурити, після хвилювання (Ю. Смолич).

куди́ (рідше де) о́ко (зір) сяга́є (дістає́, сягне́ і т. ін.). На всьому видимому просторі, скрізь, до самого обрію. Широкою панорамою — куди око сягає — сади. Кілька сот гектарів (А. Головко); Оглянувся навколо. В полі, куди й око сягало, лежали глибокі сніги (Ю. Збанацький); Навколо, куди сягає зір,— все степ і степ, рівний, далекий, неосяжний (З газети); // Скільки можна побачити, розгледіти; далеко. І видно: аж-аж-аж ген до того ліска, куди око дістає, дорогою вози потяглися… (Остап Вишня); Перед нею наче сизіла якась далечінь, де око сягає без краю (І. Нечуй-Левицький). як дале́ко о́ко сяга́є. Як далеко око сягало, стрічало найбільше спустошення, а .. нагота вершин будила жаль у серці (О. Кобилянська). куди́ о́ко не сягне́. Десь далі там, куди око звідси не сягне, на всіх напрямах ця суперпробка з кожною хвилиною тільки росте й росте (О. Гончар).