-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний дале́кий дале́ка дале́ке дале́кі
родовий дале́кого дале́кої дале́кого дале́ких
давальний дале́кому дале́кій дале́кому дале́ким
знахідний дале́кий, дале́кого дале́ку дале́ке дале́кі, дале́ких
орудний дале́ким дале́кою дале́ким дале́кими
місцевий на/у дале́кому, дале́кім на/у дале́кій на/у дале́кому, дале́кім на/у дале́ких

Словник синонімів

БАЙДУ́ЖИЙ (який виражає байдужість), БАЙДУ́ЖНИЙрідше,БАЙДУ́ЖЛИВИЙрідко,ВІДЧУ́ЖЕНИЙпідсил.;ДАЛЕ́КИЙ (про погляд, очі); ЗБАЙДУЖІ́ЛИЙ, ЗНЕОХО́ЧЕНИЙ (який став байдужим); АПАТИ́ЧНИЙ (байдужий і млявий) БЕЗПРИ́СТРАСНИЙ (який не виражає почуттів, пристрастей); ПРОХОЛО́ДНИЙрозм. (про ставлення до кого-, чого-небудь); НЕУВА́ЖНИЙ, НЕУВА́ЖЛИВИЙрідше (про ставлення, погляд і т. ін.). Вигляд у нього був такий байдужий, що скажи йому зараз, що треба їхати на край світу, та й то не здивується (Григорій Тютюнник); Мадам Шмідтова глянула байдужними очима на групу (І. Нечуй-Левицький); Обличчя його прийняло відчужений, розчарований вираз (Леся Українка); Очі його були сумні й далекі (Ю. Яновський); З утомленого, знеохоченого вигляду приятеля пізнав боярин Микола, що після оп’яніння старшого, зрілого мужа молодою шляхтянкою прийшло уже протверезіння (Ю. Опільський); - Ви до мене? - спитав господар безпристрасним голосом (М. Чабанівський); На противагу "прохолодному"ставленню до нас [кіногрупи] місцевоголіспромгоспу, саперна військова частина виявила нам величезнуувагу і дружбу (О. Довженко); Вигляд у нього був стомлений, погляд ніби неуважний (М. Трублаїні). - Пор. 2. холо́дний.
ДА́ВНІЙ (про час, епоху, подію і т. ін.), СТАРИ́Й, СТАРЕ́ЗНИЙпідсил. розм., СТАРЕ́ННИЙпідсил. розм., ДАВНОМИНУ́ЛИЙ, ДАЛЕ́КИЙ, ВІДДА́ЛЕНИЙ, ДА́ВНІ́ШНІЙрозм., ДАВНЕ́ЗНИЙпідсил. розм., ТЕ́МНИЙпоет.; ПРАДА́ВНІЙ, НЕЗАПА́М’ЯТНИЙ, ПРЕДКОВІ́ЧНИЙ, ДОІСТОРИ́ЧНИЙ, АРХАЇ́ЧНИЙкнижн.,НЕПА́М’ЯТНИЙрозм. (який був дуже давно, стосовний далекого минулого); СТАРОДА́ВНІЙ (перев. про історичні події). Мій розум.. розів’ється так вільно і буде зорити без гніву, а пильно на давні віки, на колишні події (Леся Українка); - Ех, товаришу! Укупі з тобою ми падали й стогнали під важкою підошвоюстарого життя (А. Головко); До згоди ж, до гурту, до купи, слов’яни, Забудьмо старезнії чвари! (М. Старицький); Ой шумлять гаї зеленії, ріки повноводнії - про часи давноминулії, про далекі дні (П. Тичина); Ми всі віддавали Віддаленій молодості данину, Ми всі відчували, як змореним чвалом Вона відлітала в сумну давнину (Л. Первомайський); Як сон страшний, та давнішня пора (А. Турчинська); За цими переказами нове прізвище прищепилося в давнезні часи (Ю. Яновський); Люлі, ой, люлі, дитинко моя! В темнім минулім таким був і я (В. Сосюра); В прадавні часи подоляни торгували пшеницею аж з Грецією (М. Стельмах); У колишні давні днини, в незапам’ятні години, що від них лише казки залишились на віки, - склалась казка (Н. Забіла); Начатки речей суть тіла найпростіші, суцільні, І лиш тому неушкоджені можуть віки існувати, Від предковічних часів поновляючи світу будову (переклад М. Зерова); Що не кажи, а ці святки, цей Святвечір, маланки, ці колядки й щедрівки.. віють поезією давніх, доісторичних часів... (М. Коцюбинський); Народ наш.. від непам’ятних часів мав у своїх обрядах і звичаях багаті зароди драми (І. Франко); Батько розказував, що колись, у стародавню давнину, ще тут розбійники жили (Б. Грінченко); - Пор. мину́лий.
ДАЛЕ́КИЙ (який міститься, існує, відбувається тощо на значній відстані від когось, чогось), ДА́ЛЬНІЙ, ВІДДА́ЛЕНИЙ, НЕБЛИЗЬКИ́Й, ДАЛЕЧЕ́ЗНИЙпідсил. розм., ДАЛЕЧЕ́ННИЙпідсил. розм., ВІДЛЕ́ГЛИЙрідше; ГЛИБО́КИЙ (далекий від центру). Євген глянув на далекий берег, який вони недавно покинули (О. Донченко); - Дорога дальня, - каже Коханиха, - і холодний вітер віє; мабуть, притомились (Марко Вовчок); Чути грім віддаленого бою (В. Собко); Неблизький світ Гетьманське. Набив [Чіпка] добре ноги (Панас Мирний); А там, на схід, у далечезній подині простелялись ферганські степи (І. Ле); Сади нагоряні, луги відлеглі В бетоні, склі.. Простелять творчості нової тло (М. Зеров); Глибока провінція.
ДАЛЕ́КИЙ (за спорідненістю), ДА́ЛЬНІЙрідше, ВІДДА́ЛЕНИЙ. Одного прекрасного вечора приходить у гості до Скоробагатьків якась далека їх родичка, того ступеня родичання, що називається десятою водою на киселі, або - нашому тинові двоюрідний пліт (Г. Хоткевич); Родичі дальні, на п’ятихвилинних фотографіях, понатикувані у рамці до портретів (В. Кучер).
МАЙБУ́ТНІЙ (який настане, буде; який з’явиться, житиме пізніше тощо), ПРИЙДЕ́ШНІЙ, ГРЯДУ́ЩИЙуроч.,ПОТО́МНИЙпоет.,ПРИ́ЙШЛИЙ[ПРИ́ШЛИЙ]заст.;НАСТУ́ПНИЙ (який має відбутися, настати); ДАЛЕ́КИЙ, ДА́ЛЬНІЙ (який настане, здійсниться ще не скоро). Приплітав [купець] всюди свою рідню і знайомих, пожари торішні, майбутній кінець світа (Марко Вовчок); Нова людина часто несе в собі дух перемін, прийдешню нашу долю (Вас. Шевчук); Проймає погляд соколиний Віків грядущих далечінь (М. Рильський); Що бачу я в далекому просторі? Прийдешність бачу я, віки потомні (Леся Українка); Михайло, помагаючи дідові, радив рушницю придбати добру на прийшлі часи (Марко Вовчок); Розпалена уява Семенова переносить його в пришлі часи (М. Коцюбинський); Захоплений наступною зустріччю з батьками, він, здавалось, став приділяти менше уваги Оксані (Д. Ткач); Людство З безмірним трудом розорало [поле] під засів Добра і правди, для таємних, Далеких, прийдешніх часів (І. Франко).

Словник антонімів

БЛИЗЬКИЙ

ДАЛЕКИЙ

1. Який знаходиться, перебуває, відбувається на невеликій відстані від кого-, чого-н., недалекий, (по сусідству) сусідній, ближній. Який є, знаходиться, перебуває, відбувається на великій відстані від кого-, чого-н., віддалений, далекий.
Близький, а, е ~  далекий, а, е батьківщина, берег, відлуння чого-н., відстань, грім, дорога, звук, канонада, кордон, країна, ліс, місто, небо, острів, подорож, поселення, світ, село. Близькідалекі голоси кого-н., землі. Бути, залишатися, здаватися, ставати близькимдалеким. Вельми, винятково, досить, дуже, мабуть, можливо близькийдалекий
2. Який відбувається, здійснюється, існував недавно, недавній. Який відбувається, здійснюється, існував давно, давній.
Близький, а, е ~  далекий а, е година, день, днина, майбутнє, мета, минуле, молодість, спогад, час, юність. Близькі ~  далекі дні, роки, перспективи, спогади, часи. Бути, залишатися, стати близькимдалеким. Є, досить, дуже, зовсім, цілком близькийдалекий
3. Який перебуває у прямих родинних стосунках, рідний. Який перебуває у неблизьких родинних стосунках, малоспоріднений.
Близький, а, е ~  далекий, а, е рід, родина, родич, свояк, своячка, сім’я. Близькідалекі предки, родичі. Бути, виростати, жити, зробитися, ставати близькимдалеким. Винятково, досить, дуже, надто, зовсім, цілком, близький для кого- або кому-н. ~  далекий для кого- або кому-н.
4. Про позитивне ставлення: товариський, (у вищій мірі) дружній. Про ставлення, спільні дії, інтереси: віддалений, неприязний, (у вищій мірі) ворожий.
Близькі друзі, подруги, приятелі, товариші, взаємини, думки, ідеї, інтереси, стосунки, цілі ~  далекі між собою, знайомі. Бути, залишатися, перебувати, ставати близьким ~  далеким, в близьких ~ в далеких стосунках. Досить, дуже, зовсім близькийдалекийУ знач. ім.: Близькедалеке. Це мені близьке, як рідне ~  далеке, як чуже.
Хоч далеко, та ходить легко, а хоч близько, та ходить слизько (Народне прислів’я).  Збери, сину, всю родину, І близькую, і далекую, І близькую, і далекую, І вбогую, і багатую (Народна пісня).    І буду ждати кожної години В далекому чи близькому краю Одну тебе, тебе єдину, Маленьку милу дівчину мою (В. Симоненко).  Мої далекі, рідні села! Ніяк, ніяк вас не забуть... Де все таке близьке для серця, Де все таке близьке мені (Д. Фальківський). Підтримував Карналя лише Кучмієнко, але обидва розуміли, що це солідарність невдах, і злостиво сміялися, заохочуючи один одного до героїчних зусиль, щоб наздогнати і перегнати, може, і в якомусь там майбутньому - близькому чи далекому - всіх отих геніїв (П. Загребельний).
Близькість ~ далекість //далечінь //далечина //далина //даль, близько ~ далеко //вдалині; недалекий ~ дальній, недалеко ~ далеко, зближення ~ віддалення, зближуватися ~ віддалятися, зблизька ~ здалека; сусідній ~ віддалений, біля //коло ~ далеко Пор. ще: НАБЛИЖАТИСЯ ~ ВІДДАЛЯТИСЯ, РІДНИЙ ~ ЧУЖИЙ

Словник фразеологізмів

іти́ в дале́ку доро́гу (путь). Умирати. — Я вже, братику,— обернувсь Кирило Тур ізнов до Петра,— покидав зовсім сей світ, уже був і ногу поставив на поріг, щоб іти в далеку дорогу, та що ж? Учепились за мене добрі люди і таки вернули назад (П. Куліш); — Ні, дочко,— промовив задумливо.— Не лагідний твій батько. І не хоче бути таким. Не до цього нам тепер. Залишимо лагідність старим бабусям, що зібралися іти в далеку путь (М. Стельмах).

іти́ в дале́ку доро́гу (путь). Умирати. — Я вже, братику,— обернувсь Кирило Тур ізнов до Петра,— покидав зовсім сей світ, уже був і ногу поставив на поріг, щоб іти в далеку дорогу, та що ж? Учепились за мене добрі люди і таки вернули назад (П. Куліш); — Ні, дочко,— промовив задумливо.— Не лагідний твій батько. І не хоче бути таким. Не до цього нам тепер. Залишимо лагідність старим бабусям, що зібралися іти в далеку путь (М. Стельмах).

не близьки́й (дале́кий, таки́й) світ. Дуже далеко. [Прочанин:] Світ не близький мені додому йти. Я з Галілеї (Леся Українка); — Не близький світ,— озвалась Килина,— аж до столиці. Я питала панотця: каже: наказний гетьман Полуботок їхав берлиною аж чотири з половиною тижні. — Ото! — здивувався не на жарт пан Павло.— Далеченько… далі, як до Туреччини (М. Лазорський); — Баба Марійка усяк її [Поночівну] од тої мандрівки відговорювала: “Це ж не близький світ, не скраю живемо, а, вважай, через усе село пробиратися” (В. Дрозд); Небоже, їдь ти, мабуть, у Новосельці. Далекий світ, щоправда, але байдуже. Візьмеш моїх пару коней (С. Добровольський); [Христина:] А звідки ти, хлопчику? [Хлопчик:] Я з Головчинців. [Христина:] Бідне, такий світ перло проти ночі! (С. Васильченко). близе́нький світ. — Ох синочку ж, мій голубчику, чи близенький же світ? Аж півтораста верстов (Г. Квітка-Основ’яненко); [Іван:] Що ж, далеко був? [Семен:] Та занесло мене аж у Бассарабію [Бессарабію]! [Іван:] Еге, близенький світ! (М. Кропивницький).

по (у) [всіх (широ́ких, дале́ких)] світа́х. Скрізь; у багатьох місцях. Не вагалась пані: .. поїхала з дорогою дитиною по світах (Дніпрова Чайка); Дядьки оповідають — Володько слухає… Олійник — що був “по світах”, у Києві, в Одесі, десь там на шахтах вугіль копав, а після у Києві у якихсь там панів “за дворника состояв” (У. Самчук); Зібравши всю волю, вміння прикидатись, набуте за довгі роки блукань по світах, він раптом випростався, .. заговоривши французькою мовою (О. Довженко); — Якби не та панщина, .. і я не тинявся б у світах (І. Нечуй-Левицький); — Я ж би тую Україну кругом облітала, я ж би свого миленького в світах пізнавала (Б. Грінченко); Хоч і не був Василько по широких світах, зате певний: ніде немає більшої краси за зелену Верховину (І. Чендей); Чомусь на вечорі було більше дівчат.. Чи то недавня тяжка війна порозкидала юнаків по краю і по далеких світах, чи то дівчата першими стали до нової роботи (Т. Масенко). по всьо́му сві́ту. [Оксана:] Сяя повісилась на шию копитанові [капітанові], захотіла разом панею бути; таскалась з ним по усьому світу і дитину добула! (Г. Квітка-Основ’яненко); // У незнані, невідомі місця; далеко. Віщувало серце,— не втримати його [сина] в хаті, знову гайне по світах (О. Гончар).

у [дале́кий] світ; у [дале́кі (да́льні)] світи́. 1. Дуже далеко. Лети ж, сойко, в далекий світ! (І. Франко); Аза щодня сиділа на березі моря .., мабуть, [виглядала] свого судженого, який поплив у далекі світи (Легенди..); Досягши .. генієм ясної височини, Вітрами гнаний в Дальнії світи, Він [Шопен] серце заповів перенести У рідну землю рідної вітчизни (Л. Забашта).

2. В оточення чужих людей; у самостійне життя. — Ото мати зрадіє, що дочка знов буде коло неї! Де ж таки! Одиначку мають, та й відпустити в світи, до чужих людей? (В. Кучер); Я зовсім розсердився: і в світа [світи] вже йти не хочу, і зоставатися дома не хочу (Марко Вовчок).

по (у) [всіх (широ́ких, дале́ких)] світа́х. Скрізь; у багатьох місцях. Не вагалась пані: .. поїхала з дорогою дитиною по світах (Дніпрова Чайка); Дядьки оповідають — Володько слухає… Олійник — що був “по світах”, у Києві, в Одесі, десь там на шахтах вугіль копав, а після у Києві у якихсь там панів “за дворника состояв” (У. Самчук); Зібравши всю волю, вміння прикидатись, набуте за довгі роки блукань по світах, він раптом випростався, .. заговоривши французькою мовою (О. Довженко); — Якби не та панщина, .. і я не тинявся б у світах (І. Нечуй-Левицький); — Я ж би тую Україну кругом облітала, я ж би свого миленького в світах пізнавала (Б. Грінченко); Хоч і не був Василько по широких світах, зате певний: ніде немає більшої краси за зелену Верховину (І. Чендей); Чомусь на вечорі було більше дівчат.. Чи то недавня тяжка війна порозкидала юнаків по краю і по далеких світах, чи то дівчата першими стали до нової роботи (Т. Масенко). по всьо́му сві́ту. [Оксана:] Сяя повісилась на шию копитанові [капітанові], захотіла разом панею бути; таскалась з ним по усьому світу і дитину добула! (Г. Квітка-Основ’яненко); // У незнані, невідомі місця; далеко. Віщувало серце,— не втримати його [сина] в хаті, знову гайне по світах (О. Гончар).

у [дале́кий] світ; у [дале́кі (да́льні)] світи́. 1. Дуже далеко. Лети ж, сойко, в далекий світ! (І. Франко); Аза щодня сиділа на березі моря .., мабуть, [виглядала] свого судженого, який поплив у далекі світи (Легенди..); Досягши .. генієм ясної височини, Вітрами гнаний в Дальнії світи, Він [Шопен] серце заповів перенести У рідну землю рідної вітчизни (Л. Забашта).

2. В оточення чужих людей; у самостійне життя. — Ото мати зрадіє, що дочка знов буде коло неї! Де ж таки! Одиначку мають, та й відпустити в світи, до чужих людей? (В. Кучер); Я зовсім розсердився: і в світа [світи] вже йти не хочу, і зоставатися дома не хочу (Марко Вовчок).