-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив да́кати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   да́каймо
2 особа да́кай да́кайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа да́катиму да́катимемо, да́катимем
2 особа да́катимеш да́катимете
3 особа да́катиме да́катимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа да́каю да́каємо, да́каєм
2 особа да́каєш да́каєте
3 особа да́кає да́кають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
да́каючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. да́кав да́кали
жін. р. да́кала
сер. р. да́кало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
да́кавши

Словник синонімів

ПОГО́ДЖУВАТИСЯз ким (бути згодним з кимсь; схвалювати чиїсь думки, вчинки і виявляти це зовні), ГОДИ́ТИСЯ, ЗГО́ДЖУВАТИСЯ, ВТОРУВА́ТИкому,ПРИТА́КУВАТИкому,ПІДТА́КУВАТИкому,ПОТАКА́ТИ[ПОТА́КУВАТИ]кому, розм.,ПІДДА́КУВАТИкому, розм.,ДА́КАТИбез додатка,розм.,ПІДСПІ́ВУВАТИкому, розм.,ПРИСТАВА́ТИдо кого, на що, розм. - Док.: пого́дитися, зго́дитися, прита́кнути, підта́кнути, потакну́ти, підда́кнути, да́кнути, підспіва́ти, приста́ти. Здавалося, вірили [селяни] в усе, що він говорив, і погоджувались, і підтакували (А. Головко); На ті ж гадки, що виражені в Вашому листі, я трохи годжуся, трохи ні (Леся Українка); Кивав [завгосп] головою, згоджувався, притакував Кадукові, готовий був усе зробити, аби тільки інженер не глузував з його черева... (Д. Бедзик); Староста кричав, а далі, видячи, що й баби зачали вторувати Олексі, замовк, сів на бричку і, сплюнувши, велів поганяти на друге село (І. Франко); Йому не можна ні заперечувати, ні потакати, бо він все одно причепиться як не до одного, то до другого (Григорій Тютюнник); Сагайдак почав неквапливо викладати свій план. Гавриленко уважно слухав його, зрідка потакуючи (С. Добровольський); - Людині по-людському слід жити. - Аякже, аякже, - піддакую, щоб не гнівити вже його (М. Коцюбинський); - Н-да! - дакнули колгоспники. - Місточок слід би полагодити (Остап Вишня); Навіть Ходжієв, який у всьому підспівував баєві, змушений був замовкнути (О. Донченко); Остигло Горпині у свекра жити, стала вона просити, щоб її одпустили, тільки свекор не приставав на те (Грицько Григоренко). - Пор. схва́лювати.