давнути 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив давну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   давні́мо, давні́м
2 особа давни́ давні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа давну́ давнемо́, давне́м
2 особа давне́ш давнете́
3 особа давне́ давну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. давну́в давну́ли
жін.р. давну́ла
сер.р. давну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
давну́вши