-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив дава́тися, дава́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   дава́ймося, дава́ймось
2 особа дава́йся дава́йтеся, дава́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа дава́тимуся, дава́тимусь дава́тимемося, дава́тимемось, дава́тимемся
2 особа дава́тимешся дава́тиметеся, дава́тиметесь
3 особа дава́тиметься дава́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа даю́ся, даю́сь даємо́ся, даємо́сь, дає́мся
2 особа дає́шся даєте́ся, даєте́сь
3 особа дає́ться даю́ться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
даючи́сь
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. дава́вся, дава́всь дава́лися, дава́лись
жін. р. дава́лася, дава́лась
сер. р. дава́лося, дава́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
дава́вшись

Словник фразеологізмів

дава́тися / да́тися взнаки́ (зна́ти) кому, чому і без додатка. 1. Ставати відчутним, виразно помітним; добре відчуватися, проявлятися. Цимбал не відставав, та відсутність тренажу давалася взнаки: він важко хекав.., весь спітнів (І. Багмут); Страшний він [Дніпро] у чорну бурю… Це добре далося знати в дні громадянської війни (М. Рильський).

2. Неприємно нагадувати про себе. Сам [коваль] був неписьменний і дуже жалкував з того .. І завжди і скрізь неписьменність прикро давалася взнаки (А. Головко).

3. Завдавати прикростей, дошкуляти кому-небудь. Вимушена полярна зимівля давалася взнаки слабшим організмам (М. Трублаїні); Другу ланку косарів повів голова колгоспу Василь Яремчук. Важкувато йому було, давалися взнаки рани на нозі (І. Цюпа); Вона, як уміла, варила їсти. Не завсігди [завжди] їй щастило, а найбільш отой борщ дався їй узнаки,— ніяк, звичайно, не хоче бути добрий на смак! (Б. Грінченко); Стогнання його [панотця] тривало допізна. А це далося взнаки найдужче Славкові (Л. Мартович).

4. Надовго запам’ятовуватися (перев. про щось неприємне). Ох, приязнь, приязнь! Товариство! Далось ти мені гірко взнаки, не забуду я тебе до смерті! (І. Франко); Оксані ця зима найбільше далася взнаки. Нема кому дровець постарати, нема кому одіннячка [одягу] придбати (М. Черемшина); Микола згадував окремі епізоди, які, мабуть, дались найбільш йому взнаки (П. Панч).

да́тися / дава́тися в па́м’ять (в па́м’ятки, впо́мки, втя́мки) перев. кому. Надовго, добре запам’ятатися, вразивши чимсь. Дався він Галині Горленко в пам’ять, отой “січений”, і тепер ось так наявно постав перед нею… (Є. Кротевич); — Я змалку тут живу і пам’ятаю все .. Найбільше в пам’ятки далися воєнні роки (Нар. опов.); Дався той день упомки Кирилові Івановичу: і досі він його без того, щоб не заскреготати зубами, згадати не може (Панас Мирний); — Ми маленькі людці, то тим вашій милості, князю, і не далися втямки,— сказала Тодозя (І. Нечуй-Левицький).

дава́тися / да́тися в ру́ки (до рук). 1. кому і без додатка. Здаватися, не чинити опору кому-небудь. А воно, оте мале [хлоп’я].., знов вив’юнювалось, виривалося.., ніяк не даючись до рук (О. Гончар); — Цур тобі! .. Де ж ти бачив, щоб турок без ніякої бійки сам тобі в руки дався? (С. Добровольський); // Ловитися. Коло носа в’ється, а в руки не дається (Укр.. присл..); Чайка, видно, виголодалась, бо далеко не втікала, відразу далася в руки (Ю. Збанацький).

2. кому, чому. Підпадати під чий-небудь вплив. Виряджала мати [Петра], наказуючи, щоб стеріг себе, не давався у руки лихим людям (Панас Мирний); Злостився на себе за те, що дався в руки якійсь сліпій силі і дозволив їй помститися над собою (М. Ю. Тарновський).

3. кому. Потрапляти в залежність від когось, перебувати під чиїмось впливом; підкорятися. Радить [Чіпка] кожному себе стерегти, громаду, а не даватись знову панам у руки (Панас Мирний).

4. кому і без додатка. Переходити в чиєсь користування, ставати чиєюсь власністю; діставатися комусь. Ось воно слово: одберім землю! .. Ту саму землю, що, як мрія далека, тільки манила, а не давалась у руки, що грала перед очима, як марево в спеку (М. Коцюбинський); // Ставати доступним для оволодіння, легко здійснюватися. Вже третій рік я дояркою. Справа ніби сама в руки дається (З журналу); // Ставати чиїм-небудь досягненням. Він [Чіпка] .. кляне земство, котре йому не далося в руки (Панас Мирний).

да́тися / дава́тися в па́м’ять (в па́м’ятки, впо́мки, втя́мки) перев. кому. Надовго, добре запам’ятатися, вразивши чимсь. Дався він Галині Горленко в пам’ять, отой “січений”, і тепер ось так наявно постав перед нею… (Є. Кротевич); — Я змалку тут живу і пам’ятаю все .. Найбільше в пам’ятки далися воєнні роки (Нар. опов.); Дався той день упомки Кирилові Івановичу: і досі він його без того, щоб не заскреготати зубами, згадати не може (Панас Мирний); — Ми маленькі людці, то тим вашій милості, князю, і не далися втямки,— сказала Тодозя (І. Нечуй-Левицький).

дава́тися / да́тися в ру́ки (до рук). 1. кому і без додатка. Здаватися, не чинити опору кому-небудь. А воно, оте мале [хлоп’я].., знов вив’юнювалось, виривалося.., ніяк не даючись до рук (О. Гончар); — Цур тобі! .. Де ж ти бачив, щоб турок без ніякої бійки сам тобі в руки дався? (С. Добровольський); // Ловитися. Коло носа в’ється, а в руки не дається (Укр.. присл..); Чайка, видно, виголодалась, бо далеко не втікала, відразу далася в руки (Ю. Збанацький).

2. кому, чому. Підпадати під чий-небудь вплив. Виряджала мати [Петра], наказуючи, щоб стеріг себе, не давався у руки лихим людям (Панас Мирний); Злостився на себе за те, що дався в руки якійсь сліпій силі і дозволив їй помститися над собою (М. Ю. Тарновський).

3. кому. Потрапляти в залежність від когось, перебувати під чиїмось впливом; підкорятися. Радить [Чіпка] кожному себе стерегти, громаду, а не даватись знову панам у руки (Панас Мирний).

4. кому і без додатка. Переходити в чиєсь користування, ставати чиєюсь власністю; діставатися комусь. Ось воно слово: одберім землю! .. Ту саму землю, що, як мрія далека, тільки манила, а не давалась у руки, що грала перед очима, як марево в спеку (М. Коцюбинський); // Ставати доступним для оволодіння, легко здійснюватися. Вже третій рік я дояркою. Справа ніби сама в руки дається (З журналу); // Ставати чиїм-небудь досягненням. Він [Чіпка] .. кляне земство, котре йому не далося в руки (Панас Мирний).

дава́тися / да́тися взнаки́ (зна́ти) кому, чому і без додатка. 1. Ставати відчутним, виразно помітним; добре відчуватися, проявлятися. Цимбал не відставав, та відсутність тренажу давалася взнаки: він важко хекав.., весь спітнів (І. Багмут); Страшний він [Дніпро] у чорну бурю… Це добре далося знати в дні громадянської війни (М. Рильський).

2. Неприємно нагадувати про себе. Сам [коваль] був неписьменний і дуже жалкував з того .. І завжди і скрізь неписьменність прикро давалася взнаки (А. Головко).

3. Завдавати прикростей, дошкуляти кому-небудь. Вимушена полярна зимівля давалася взнаки слабшим організмам (М. Трублаїні); Другу ланку косарів повів голова колгоспу Василь Яремчук. Важкувато йому було, давалися взнаки рани на нозі (І. Цюпа); Вона, як уміла, варила їсти. Не завсігди [завжди] їй щастило, а найбільш отой борщ дався їй узнаки,— ніяк, звичайно, не хоче бути добрий на смак! (Б. Грінченко); Стогнання його [панотця] тривало допізна. А це далося взнаки найдужче Славкові (Л. Мартович).

4. Надовго запам’ятовуватися (перев. про щось неприємне). Ох, приязнь, приязнь! Товариство! Далось ти мені гірко взнаки, не забуду я тебе до смерті! (І. Франко); Оксані ця зима найбільше далася взнаки. Нема кому дровець постарати, нема кому одіннячка [одягу] придбати (М. Черемшина); Микола згадував окремі епізоди, які, мабуть, дались найбільш йому взнаки (П. Панч).

дава́тися / да́тися як горобе́ць на поло́ву. Дозволяти себе ошукувати, піддаватися обману. Нічого було робити: тра [треба] було із дідом знов ладити, поки вибереться час, щоб його знов піддурити .. Тільки “білий дідок” вже не давався як горобець на полову (Грицько Григоренко).

не дава́тися (не здава́тися) / не да́тися на мо́ву, зневажл. Не бажати спілкуватися, вступати в розмову з ким-небудь. Ониська не заходила в хату і не давалася на мову ніяк (Л. Яновська); Недавно приїхала до неї дочка Галька: пишна така, що й на мову не здається (Д. Косарик).