як (мов, на́че і т. ін.) з во́ску (із гі́псу) ви́ліплений. Надзвичайно блідий (про обличчя). Вони [солдати почесної варти] байдуже поглядали на виссане му́кою, наче з воску виліплене обличчя, на міцно склеплені повіки, за якими не було уже нічого живого: тільки холод і тлін (А. Дімаров); Обличчя стало на мить як із гіпсу виліплене — неживе (А. Головко).