гімн 1 значень

-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний гімн гі́мни
родовий гі́мну гі́мнів
давальний гі́мну, гі́мнові гі́мнам
знахідний гімн гі́мни
орудний гі́мном гі́мнам
місцевий на/у гі́мні, гі́мну на/у гі́мнах
кличний гі́мне* гі́мни*

Словник синонімів

ХВАЛА́ (висловлення найвищої оцінки комусь, чомусь), УСЛА́ВЛЕННЯ, ЗВЕЛИЧА́ННЯ, ПРОСЛАВЛЯ́ННЯ, ГІМН, ПСАЛО́М, ДИФІРА́МБ, ПАНЕГІ́РИК (перебільшена похвала). Віддавна смілості й одвазі шумить по всесвіту хвала (М. Рильський); І сорок літ ішов Франко-сіяч.. І спів його звучав не раз як плач, І плач його звучав як гімн народу (Д. Павличко); З криком в небо устає новий псалом залізу (П. Тичина); Коли Хома занадто вже розходився, співаючи дифірамби своїм мінометам, хтось навіть осадив його спокійним жартом (О. Гончар).

Словник фразеологізмів

співа́ти гімн (гі́мна) кому, чому. 1. Славити, прославляти кого-, що-небудь. Я співаю гімна тобі, моє велике місто! (Ю. Яновський).

2. ірон. Надмірно захвалювати кого-небудь, вихваляти щось. Критики в один голос співали гімн автору (З усн. мови).

співа́ти гімн (гі́мна) кому, чому. 1. Славити, прославляти кого-, що-небудь. Я співаю гімна тобі, моє велике місто! (Ю. Яновський).

2. ірон. Надмірно захвалювати кого-небудь, вихваляти щось. Критики в один голос співали гімн автору (З усн. мови).