-1-
іменник середнього роду
* Але: два, три, чотири гільця́

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний гільце́ гі́льця
родовий гільця́ гі́лець
давальний гільцю́ гі́льцям
знахідний гільце́ гі́льця
орудний гільце́м гі́льцями
місцевий на/у гільці́, гільцю́ на/у гі́льцях
кличний гільце́* гі́льця*

Словник синонімів

ГІЛЬЦЕ́ (весільне дерево), ГІ́ЛЛЯЧКО, ВИЛЬЦЕ́[ВІЛЬЦЕ́]. Весілля першого дня - ото тільки весілля! І небагато п’ють, і молода сидить на посаді з дружками, і дружки співають, і на столі гільце та коровай (І. Нечуй-Левицький); - Ой час-пора, отець-мати, Поблагословить, Ой час-пора молоденькій Та гіллячко звить! (Леся Українка); Співали і звивали "вильце" - вирізали з вишні гілочку, обв’язали її червоною стьожкою (О. Іваненко); Стовбур мій [сосни] сльозою повен - Йванко з мене зробить човен, Із верха - кудряве вільце, Із гілля - весельце, Повезе кохану Ранесенько-рано (М. Стельмах).