гілчастий 2 значень

-1-
прикметник
(гіллястий)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний гілча́стий гілча́ста гілча́сте гілча́сті
родовий гілча́стого гілча́стої гілча́стого гілча́стих
давальний гілча́стому гілча́стій гілча́стому гілча́стим
знахідний гілча́стий гілча́сту гілча́сте гілча́сті
орудний гілча́стим гілча́стою гілча́стим гілча́стими
місцевий на/у гілча́стому, гілча́стім на/у гілча́стій на/у гілча́стому, гілча́стім на/у гілча́стих

Словник синонімів

ГІЛЛЯ́СТИЙ (який має густе або велике гілля), ГІЛЧА́СТИЙ, РОЗГІ́ЛЧАСТИЙ, ВІТЛА́СТИЙ, ВІТИ́СТИЙрідше;КРИСЛА́ТИЙ, ШИРОКОВІ́ТИЙ, ШИРОКОГІЛЛЯ́СТИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, РОЗКИ́ДЧАСТИЙ, ШИРО́КИЙ, КРИЖА́СТИЙ, ШИРОКОГАЛУ́ЗИЙ, РОЗХИ́ЛЬЧАСТИЙ, РОЗХИ́ЛИСТИЙ, РОЗЛА́ПИСТИЙрозм.,КОНАРИ́СТИЙдіал.,ОПО́ЛИСТИЙдіал.,ТИРХА́ТИЙдіал. (з розгалуженим гіллям); КОРЧА́СТИЙ (з дуже розвиненими, густими гілками); РОЗСОХА́ТИЙ, РОЗСО́ХУВАТИЙ (з розсохами); КРО́НИСТИЙ (з густою кроною). Ондечки серед одного города вгніздилася прездорова стара, широка та гілляста дика груша (І. Нечуй-Левицький); То працюють правнуки й онуки тих дідів, хто на пісках садив Сосни ці дзвенючі та гілчасті (П. Дорошко); Іду я тепер під розгілчастим нависом вишень (І. Вирган); Під столітнім вітластим каштаном стояла низенька глиняна комірка (С. Голованівський); Ліс зустрів мене як друга Тінню від дубів крислатих (М. Рильський); Широковіті, вкриті зеленню дерева оточували альтанку півколом (Н. Рибак); У холодочку гінкого широкогіллястого осокора, серед пишного килима густої трави утаборився Яким із своїм добром (Панас Мирний); Під розлогим дубом зроблені столи й лави (І. Багмут); Дерево в садках старе, товсте;.. розложисті яблуні - густі, як руно (І. Нечуй-Левицький); Увійшов він у садок, у гущавину гіллястих груш, розкидистих яблунь, широколистої вишнини (Панас Мирний); Круглі, зелені широкі верхів’я вкривали ліс зверху, ніби зеленими шатами (І. Нечуй-Левицький); Внизу, в затишку серед високих яворів та присадкуватих крижастих яблунь, виглядає своїми будівлями Шевченківка (Є. Кротевич); Буяла молода деревина, в долині - широкогалуза, а вгорі - струнка (О. Кобилянська); За містком, обабіч якого стояли старі розхилисті верби, Сагайдак звернув у пшениці (М. Стельмах); Швидко промайнули рівні, обсаджені розлапистими, ніби палаючими липами, тихі вулички (В. Собко); Ніхто не затямив, коли її [липу] засаджено і коли вона розрослася така здорова та конариста (І. Франко); Колись тут груша ополиста росла, та всохла (О. Копиленко); Із заростів корчастої ліщини Там і донині зрубом порохнявим Біліє вдень і світиться вночі.. криниця (І. Вирган); Він [дуб] гілками розсохатими Сперечатиметься з бурями (П. Дорошко). - Пор. 1. бу́йний.
-2-
прикметник
(голчастий) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний гілча́стий гілча́ста гілча́сте гілча́сті
родовий гілча́стого гілча́стої гілча́стого гілча́стих
давальний гілча́стому гілча́стій гілча́стому гілча́стим
знахідний гілча́стий гілча́сту гілча́сте гілча́сті
орудний гілча́стим гілча́стою гілча́стим гілча́стими
місцевий на/у гілча́стому, гілча́стім на/у гілча́стій на/у гілча́стому, гілча́стім на/у гілча́стих

Словник синонімів

ГІЛЛЯ́СТИЙ (який має густе або велике гілля), ГІЛЧА́СТИЙ, РОЗГІ́ЛЧАСТИЙ, ВІТЛА́СТИЙ, ВІТИ́СТИЙрідше;КРИСЛА́ТИЙ, ШИРОКОВІ́ТИЙ, ШИРОКОГІЛЛЯ́СТИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, РОЗКИ́ДЧАСТИЙ, ШИРО́КИЙ, КРИЖА́СТИЙ, ШИРОКОГАЛУ́ЗИЙ, РОЗХИ́ЛЬЧАСТИЙ, РОЗХИ́ЛИСТИЙ, РОЗЛА́ПИСТИЙрозм.,КОНАРИ́СТИЙдіал.,ОПО́ЛИСТИЙдіал.,ТИРХА́ТИЙдіал. (з розгалуженим гіллям); КОРЧА́СТИЙ (з дуже розвиненими, густими гілками); РОЗСОХА́ТИЙ, РОЗСО́ХУВАТИЙ (з розсохами); КРО́НИСТИЙ (з густою кроною). Ондечки серед одного города вгніздилася прездорова стара, широка та гілляста дика груша (І. Нечуй-Левицький); То працюють правнуки й онуки тих дідів, хто на пісках садив Сосни ці дзвенючі та гілчасті (П. Дорошко); Іду я тепер під розгілчастим нависом вишень (І. Вирган); Під столітнім вітластим каштаном стояла низенька глиняна комірка (С. Голованівський); Ліс зустрів мене як друга Тінню від дубів крислатих (М. Рильський); Широковіті, вкриті зеленню дерева оточували альтанку півколом (Н. Рибак); У холодочку гінкого широкогіллястого осокора, серед пишного килима густої трави утаборився Яким із своїм добром (Панас Мирний); Під розлогим дубом зроблені столи й лави (І. Багмут); Дерево в садках старе, товсте;.. розложисті яблуні - густі, як руно (І. Нечуй-Левицький); Увійшов він у садок, у гущавину гіллястих груш, розкидистих яблунь, широколистої вишнини (Панас Мирний); Круглі, зелені широкі верхів’я вкривали ліс зверху, ніби зеленими шатами (І. Нечуй-Левицький); Внизу, в затишку серед високих яворів та присадкуватих крижастих яблунь, виглядає своїми будівлями Шевченківка (Є. Кротевич); Буяла молода деревина, в долині - широкогалуза, а вгорі - струнка (О. Кобилянська); За містком, обабіч якого стояли старі розхилисті верби, Сагайдак звернув у пшениці (М. Стельмах); Швидко промайнули рівні, обсаджені розлапистими, ніби палаючими липами, тихі вулички (В. Собко); Ніхто не затямив, коли її [липу] засаджено і коли вона розрослася така здорова та конариста (І. Франко); Колись тут груша ополиста росла, та всохла (О. Копиленко); Із заростів корчастої ліщини Там і донині зрубом порохнявим Біліє вдень і світиться вночі.. криниця (І. Вирган); Він [дуб] гілками розсохатими Сперечатиметься з бурями (П. Дорошко). - Пор. 1. бу́йний.

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний гілча́стий гілча́ста гілча́сте гілча́сті
родовий гілча́стого гілча́стої гілча́стого гілча́стих
давальний гілча́стому гілча́стій гілча́стому гілча́стим
знахідний гілча́стий, гілча́стого гілча́сту гілча́сте гілча́сті, гілча́стих
орудний гілча́стим гілча́стою гілча́стим гілча́стими
місцевий на/у гілча́стому, гілча́стім на/у гілча́стій на/у гілча́стому, гілча́стім на/у гілча́стих

Словник синонімів

ГОЛЧА́СТИЙ (укритий голками, із голками), ГОЛКА́СТИЙ, ШПИЛЬЧА́СТИЙ, ШПИЛЬКУВА́ТИЙ, ГІЛЧА́СТИЙ діал.Перед очима в мене завжди стояв наш маленький пінієвий лісок, з червонястими стовбурами, з круглими голчастими кронами (П. Загребельний); - Це, Нелюсю, модрина звичайна.. Одиноке шпильчасте дерево, яке на зиму ронить свої шпильки (Ірина Вільде); Не верба, не ламка тополина, - шпилькувата гілчаста ялина сизе віття здійма на зорі (М. Рудь).