-1-
іменник жіночого роду
(від: гілка) * Але: дві, три, чотири гілля́чки

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний гілля́чка гілля́чки́
родовий гілля́чки гілля́чо́к
давальний гілля́чці гілля́чка́м
знахідний гілля́чку гілля́чки́
орудний гілля́чкою гілля́чка́ми
місцевий на/у гілля́чці на/у гілля́чка́х
кличний гілля́чко* гілля́чки́*

Словник синонімів

ГІЛЬЦЕ́ (весільне дерево), ГІ́ЛЛЯЧКО, ВИЛЬЦЕ́[ВІЛЬЦЕ́]. Весілля першого дня - ото тільки весілля! І небагато п’ють, і молода сидить на посаді з дружками, і дружки співають, і на столі гільце та коровай (І. Нечуй-Левицький); - Ой час-пора, отець-мати, Поблагословить, Ой час-пора молоденькій Та гіллячко звить! (Леся Українка); Співали і звивали "вильце" - вирізали з вишні гілочку, обв’язали її червоною стьожкою (О. Іваненко); Стовбур мій [сосни] сльозою повен - Йванко з мене зробить човен, Із верха - кудряве вільце, Із гілля - весельце, Повезе кохану Ранесенько-рано (М. Стельмах).