-1-
іменник жіночого роду
* Але: дві, три, чотири гі́лки

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний гі́лка гілки́
родовий гі́лки гіло́к
давальний гі́лці гілка́м
знахідний гі́лку гілки́
орудний гі́лкою гілка́ми
місцевий на/у гі́лці на/у гілка́х
кличний гі́лко* гілки́*

Словник синонімів

ГІ́ЛКА (відросток, пагін дерева, куща й т. ін.),ГАЛУ́ЗКА, ГАЛУЗИ́НА, ВІ́ТА, ГА́ЛУЗЬ, ВІ́ТКАрозм.,ВІТЬрозм. рідше,БИ́ЛОдіал.; ЛА́ПА (перев. хвойного дерева або пишна). Пташка з гілки ізлетіла й цвітом гілка затремтіла (П. Тичина); Спідні галузки смерек, тонкі і посохлі, звисали додолу, як руда борода (М. Коцюбинський); Денис схопив у руки галузину і розметав жевріючі головешки (Григорій Тютюнник); Земля холоне у пухкім снігу, І висне наморозь на вітах саду (М. Зеров); Коли на ведмедя мала галузь впаде, то бурчить, а як велика, то мовчить (прислів’я); Тихо-тихо в лісі, хіба тільки трісне суха вітка в нього під ногою (П. Куліш); Зрубане дерево упало та й забило вітями одному брату голову, а другому руку (О. Стороженко); Схилились дерева.. На їх розчепірених билах кора зашкарубла й покрили її лишаї (Л. Дмитерко); Кедрів вершини стрімкі витягають лапи мохнаті (М. Зеров). - Пор. 1. па́гін.
ГІ́ЛЛЯ́збірн.,ГІЛЛЯ́ЧЧЯ, ГАЛУ́ЗЗЯ, ВІ́ТТЯ, ВІТЬрідше;ПА́ГІЛЛЯ (тонке). Здоровенний.. дуб розлягся, розширився своїм кострубатим гіллям (М. Коцюбинський); Дерева лежали впоперек дороги, одне на одному, переплітаючись слизьким гілляччям (І. Микитенко); Яр глибокий, схил його засипаний галуззям, торішнім листям (Є. Гуцало); Зашумів буковим віттям прадавній ліс (В. Кучер); Мені здавалось, що й берези Від мене відхиляли віть (Д. Павличко); Порозросталися дерева, пустили багато молодого пагілля (П. Загребельний). - Пор. гі́лка.
ПА́ГІН (молода гілка або стебло), ВІДРО́СТОК, ПА́СИНОК (бічний); ПА́РОСТОК, ПА́РОСТ, ПА́РОСТЬ, ПА́РОСЛЬрідше (молоде стебло); ЖИВЕ́ЦЬ (стебло, з якого вирощують нову рослину); ЛІТО́РОСТОКпоет., ЛІТО́РОСТпоет. (однорічний); ВОВЧО́К (на старому стовбурі). Молоді пагони свіжо і ясно зеленіли (Є. Гуцало); Протягом літа ланка провела на посівах триразове пасинкування кукурудзи (в міру відростання пасинків) (з газети); Гілки викинули зелені соковиті паростки (З. Тулуб); Високі парости зеленої ліщини.. Із горобійником сплелися в темний ряд (М. Рильський); Коні з апетитом хрумають молоді ялинкові парості (М. Шеремет); У заґратовані вікна вриваються молоді парослі дикого винограду (Леся Українка); У кімнатах найкраще розвиваються троянди, вирощені з живців (з журналу); Дбайливо доглядав [господар] старе дерево, спилював зайві вовчки (Ю. Мокрієв). - Пор. гі́лка, 1. па́гіння.

Словник фразеологізмів

руба́ти гі́лку, на які́й сидимо́ (під собо́ю). Підривати основи власного життя, добробуту, престижу тощо. Невже у тих, хто псує нашу землю, немає дітей, онуків?.. Нехай приїдуть у Ковель, подивляться на водосховище .. з гнилою водою, на поля.., де нічого не родить. .. Досить рубати гілку, на якій сидимо (З журналу); По суті, однією рукою даємо селянинові, а другою забираємо. .. Отже, і далі рубаємо гілку під собою. Бо де бідне село, там і бідна країна (З газети). руба́ти сучка́, на яко́му сидимо́. Рубати сучка, на якому сидимо, ми вже вміємо з такою ретельністю, що аж нечиста сила нам заздрить (І. Драч).

руба́ти гі́лку, на які́й сидимо́ (під собо́ю). Підривати основи власного життя, добробуту, престижу тощо. Невже у тих, хто псує нашу землю, немає дітей, онуків?.. Нехай приїдуть у Ковель, подивляться на водосховище .. з гнилою водою, на поля.., де нічого не родить. .. Досить рубати гілку, на якій сидимо (З журналу); По суті, однією рукою даємо селянинові, а другою забираємо. .. Отже, і далі рубаємо гілку під собою. Бо де бідне село, там і бідна країна (З газети). руба́ти сучка́, на яко́му сидимо́. Рубати сучка, на якому сидимо, ми вже вміємо з такою ретельністю, що аж нечиста сила нам заздрить (І. Драч).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний гі́лка гілки́
родовий гі́лки гіло́к
давальний гі́лці гілка́м
знахідний гі́лку гілки́
орудний гі́лкою гілка́ми
місцевий на/у гі́лці на/у гілка́х
кличний гі́лко* гілки́*

Словник синонімів

ГІ́ЛКА (відросток, пагін дерева, куща й т. ін.),ГАЛУ́ЗКА, ГАЛУЗИ́НА, ВІ́ТА, ГА́ЛУЗЬ, ВІ́ТКАрозм.,ВІТЬрозм. рідше,БИ́ЛОдіал.; ЛА́ПА (перев. хвойного дерева або пишна). Пташка з гілки ізлетіла й цвітом гілка затремтіла (П. Тичина); Спідні галузки смерек, тонкі і посохлі, звисали додолу, як руда борода (М. Коцюбинський); Денис схопив у руки галузину і розметав жевріючі головешки (Григорій Тютюнник); Земля холоне у пухкім снігу, І висне наморозь на вітах саду (М. Зеров); Коли на ведмедя мала галузь впаде, то бурчить, а як велика, то мовчить (прислів’я); Тихо-тихо в лісі, хіба тільки трісне суха вітка в нього під ногою (П. Куліш); Зрубане дерево упало та й забило вітями одному брату голову, а другому руку (О. Стороженко); Схилились дерева.. На їх розчепірених билах кора зашкарубла й покрили її лишаї (Л. Дмитерко); Кедрів вершини стрімкі витягають лапи мохнаті (М. Зеров). - Пор. 1. па́гін.
ГІ́ЛЛЯ́збірн.,ГІЛЛЯ́ЧЧЯ, ГАЛУ́ЗЗЯ, ВІ́ТТЯ, ВІТЬрідше;ПА́ГІЛЛЯ (тонке). Здоровенний.. дуб розлягся, розширився своїм кострубатим гіллям (М. Коцюбинський); Дерева лежали впоперек дороги, одне на одному, переплітаючись слизьким гілляччям (І. Микитенко); Яр глибокий, схил його засипаний галуззям, торішнім листям (Є. Гуцало); Зашумів буковим віттям прадавній ліс (В. Кучер); Мені здавалось, що й берези Від мене відхиляли віть (Д. Павличко); Порозросталися дерева, пустили багато молодого пагілля (П. Загребельний). - Пор. гі́лка.
ПА́ГІН (молода гілка або стебло), ВІДРО́СТОК, ПА́СИНОК (бічний); ПА́РОСТОК, ПА́РОСТ, ПА́РОСТЬ, ПА́РОСЛЬрідше (молоде стебло); ЖИВЕ́ЦЬ (стебло, з якого вирощують нову рослину); ЛІТО́РОСТОКпоет., ЛІТО́РОСТпоет. (однорічний); ВОВЧО́К (на старому стовбурі). Молоді пагони свіжо і ясно зеленіли (Є. Гуцало); Протягом літа ланка провела на посівах триразове пасинкування кукурудзи (в міру відростання пасинків) (з газети); Гілки викинули зелені соковиті паростки (З. Тулуб); Високі парости зеленої ліщини.. Із горобійником сплелися в темний ряд (М. Рильський); Коні з апетитом хрумають молоді ялинкові парості (М. Шеремет); У заґратовані вікна вриваються молоді парослі дикого винограду (Леся Українка); У кімнатах найкраще розвиваються троянди, вирощені з живців (з журналу); Дбайливо доглядав [господар] старе дерево, спилював зайві вовчки (Ю. Мокрієв). - Пор. гі́лка, 1. па́гіння.

Словник фразеологізмів

руба́ти гі́лку, на які́й сидимо́ (під собо́ю). Підривати основи власного життя, добробуту, престижу тощо. Невже у тих, хто псує нашу землю, немає дітей, онуків?.. Нехай приїдуть у Ковель, подивляться на водосховище .. з гнилою водою, на поля.., де нічого не родить. .. Досить рубати гілку, на якій сидимо (З журналу); По суті, однією рукою даємо селянинові, а другою забираємо. .. Отже, і далі рубаємо гілку під собою. Бо де бідне село, там і бідна країна (З газети). руба́ти сучка́, на яко́му сидимо́. Рубати сучка, на якому сидимо, ми вже вміємо з такою ретельністю, що аж нечиста сила нам заздрить (І. Драч).

руба́ти гі́лку, на які́й сидимо́ (під собо́ю). Підривати основи власного життя, добробуту, престижу тощо. Невже у тих, хто псує нашу землю, немає дітей, онуків?.. Нехай приїдуть у Ковель, подивляться на водосховище .. з гнилою водою, на поля.., де нічого не родить. .. Досить рубати гілку, на якій сидимо (З журналу); По суті, однією рукою даємо селянинові, а другою забираємо. .. Отже, і далі рубаємо гілку під собою. Бо де бідне село, там і бідна країна (З газети). руба́ти сучка́, на яко́му сидимо́. Рубати сучка, на якому сидимо, ми вже вміємо з такою ретельністю, що аж нечиста сила нам заздрить (І. Драч).