-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний гі́дний гі́дна гі́дне гі́дні
родовий гі́дного гі́дної гі́дного гі́дних
давальний гі́дному гі́дній гі́дному гі́дним
знахідний гі́дний, гі́дного гі́дну гі́дне гі́дні, гі́дних
орудний гі́дним гі́дною гі́дним гі́дними
місцевий на/у гі́дному, гі́днім на/у гі́дній на/у гі́дному, гі́днім на/у гі́дних

Словник синонімів

ВІДПОВІ́ДНИЙ (який підходить для даного випадку), ПОТРІ́БНИЙ, НАЛЕ́ЖНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ, ПІДХОДЯ́ЩИЙ, ПРИСТО́ЙНИЙ, ГІ́ДНИЙ, ПРИНАГІ́ДНИЙ, ПРИГО́ЖИЙрозм.Позавчора возилась, споруджуючи собі відповідне до літньої погоди убрання (Леся Українка); Негативи вийшли потрібної густоти й належної різкості освітлення (Ю. Яновський); На [лічильній] машині можна випробувати велику кількість варіантів і вибрати найбільш підхожий (з журналу); [Семен:] Як буде момент підходящий, то замов слово за мене... (М. Зарудний); Ольга.. відійшла вбік, зберігаючи пристойну віддаль від нього (Ірина Вільде); Він, класний керівник, не знайшов гідної відповіді на зухвалу мову вихованця (О. Донченко); Почнеться свято з урочистих слів, і пролунають тости принагідні (С. Голованівський); Мотря.. вичікує пригожого моменту, щоб одверто поговорити з сестрою (Ірина Вільде).
ГІ́ДНИЙ (який заслуговує чого-небудь), ДОСТО́ЙНИЙ, ВА́РТИЙ[ВАРТ], СТІ́ЙНИЙ, ГО́ДНИЙ[ГО́ДЕН]розм.,ВА́РТНИЙдіал.Народе мій, Яких пісень ти гідний, Якої слави гідний на землі (М. Гірник); - Виліпіть нашу Мілю такою, щоб всі на неї задивлялися, - вимагали колгоспниці. - Вона того достойна (О. Гончар); Гідна країна, здавен ушанована захватом щирим, Варта уваги мандрівників, подиву та милування (М. Зеров); Де праця наша стійна та тривка, Любов до краю щира та палка? (П. Грабовський); - Сліз твоїх вона не годна (Марко Вовчок); - Треба вибрати собі жінку з роду, вартного князів Вишневецьких (І. Нечуй-Левицький).
ДО́БРИЙ (який відповідає високим вимогам, наділений позитивними якостями), ХОРО́ШИЙ, ГА́РНИЙ, ГІ́ДНИЙ, ДОСТО́ЙНИЙ, ВДА́ЛИЙ[УДА́ЛИЙ], ВДА́ТНИЙ[УДА́ТНИЙ], ПРИСТО́ЙНИЙ, СЛА́ВНИЙрозм., ЛО́ВКИЙрозм., ЛА́ДНИЙрозм., ДОБРЯ́ЧИЙрозм., ПОРЯ́ДНИЙрозм., ЛЕ́ПСЬКИЙрозм., ВА́ЖНИЙрозм., ВАЖНЮ́ЩИЙпідсил. розм.,ДОБРЕ́ННИЙпідсил. розм.,ДО́БРЕ́НЬКИЙрозм., ГОДЯ́ЩИЙрозм., ПРЕДО́БРИЙпідсил. розм.,ПРЕХОРО́ШИЙпідсил. розм.,ПРЕГА́РНИЙпідсил. розм.,НА СЛА́ВУрозм., БРА́ВИЙдіал.,ФА́ЙНИЙдіал.Од доброго коріння добрий і пагонець одійде; од доброго батька - добра й дитина (прислів’я); Хоч і риба потерушка, та хороша юшка (прислів’я); Надійшли жнива, достигла Василева пшениця, - така гарна, колос у колос (Марко Вовчок); - Коби лиш яку гідну та роботящу [невістку] Бог навернув (Н. Кобринська); Як я йшов на вигнання, багато спалив я Навіть достойних пісень (переклад М. Зерова); Він з радістю відчув, що портрет виходить вдалий (З. Тулуб); Скільки вдатних афоризмів, високопоетичні образи та натхненний настрій "Апокаліпсиса" чарують людей і досі (Леся Українка); Село Новобугівка ніколи не мало пристойної школи (М. Стельмах); - Славного кабанчика моя Ганя відгодувала (М. Зарудний); В рідний дім моряк приплине, Ясноокий, молодий, Воїн ловкий, хоч куди (М. Стельмах); - Син говорив мені, що у вас ладна бібліотека (І. Франко); [Кряж:] Добрячий кавалерист був колись Омелян Самопал.. (М. Зарудний); Меблі порядні, з першого погляду видно, що роблені на замовлення (Ірина Вільде); А той Білий та був собі козарлюга лепський (збірник "Легенди та перекази"); [Печериця:] А нуте, давайте: "Ой чук-брик! з рогом бик!" Важна пісня! (Панас Мирний); - Важнющий кінь: хоч самому гетьманові (З. Тулуб); Дай, думаю, пошию штани шкіряні..Добренні вийшли, на завидки всім (О. Гончар); - Ну, мамо, ну дайте чого добренького попоїсти (Б. Грінченко); Хівря була дівка годяща, була хазяйка (Г. Квітка-Основ’яненко); Люде обоє прехороші! Нікому не можна ганьби дати (Ганна Барвінок); Настрій складався прегарний (Ю. Яновський); Затертий старим салом та часником борщ був на славу (Л. Дмитерко); Є і пиво, і мед бравий, і ренського вволю (Л. Глібов); Тепер іскажу вам, ґазди мої славні, що й весна буде файна, ..зорі так приповідають (Г. Хоткевич). - Пор. непога́ний.
ПОВА́ЖНИЙ (який відзначається серйозною, гідною поведінкою, викликає повагу оточення своїм зовнішнім виглядом, манерами), СОЛІ́ДНИЙ, ГІ́ДНИЙдіал., ІМПОЗА́НТНИЙкнижн., РЕСПЕКТА́БЕЛЬНИЙкнижн.; ВЕЛИ́ЧНИЙ, ВЕЛИЧА́ВИЙ, САНОВИ́ТИЙ, ВА́ЖНИЙрозм., ВАЖНЮ́ЩИЙпідсил. розм., ВЕЛЬБУ́ЧНИЙдіал. (який тримається з великою гідністю). Курбала пригадав Кирилових батьків, що з діда-прадіда були рудокопами, .. зразковими поважними робітниками (О. Досвітній); Солідний молодий узбек просто заражав своєю дужістю і підкоряв щирістю та бездоганною мовою (І. Ле); Ми не зуміємо так, бо то ж і митці удавати Чи то Таїду, чи гідну матрону, чи навіть Доріду, Що без одежі виходить на сцену... (переклад М. Зерова); Вона-то була не лише моєю вчителькою в школі, але вчителькою і приятелькою і поза нею.Імпозантна, достойна жінка, що могла мірятись в дискусії хоч би з ким (О. Кобилянська); Розкриває [кінофільм] потаємні куточки душ зовні респектабельних людей (з газети); В блакитній сукні, в пишному вишневому кунтуші, з золотими позументами, в золотій діадемі на темно-русих розкішних косах, Гризельда Замойська була велична на взір, неначе якась цариця (І. Нечуй-Левицький); Ганна Гаврилівна була ще досить вродлива та величава (О. Ільченко); На всю околицю краля, здається, на всьому світі не знайти такої гарної та сановитої дівчини, як вона! (О. Стороженко); Їде син твій перед військом, Важний та хороший, І везе з собою славу І багато грошей (Я. Щоголів).
ШАНО́ВНИЙ (гідний поваги, пошани - часто у ввічливому звертанні), ШАНО́ВАНИЙ, ПОВА́ЖАНИЙ, ПОВА́ЖНИЙ, ГІ́ДНИЙ, ПОШТИ́ВИЙ[ПОЧТИ́ВИЙ]розм.,ЧЕ́СНИЙрозм.,ВЕЛЕ́БНИЙзаст.,ПРЕВЕЛЕ́БНИЙ підсил. заст.,ВАШЕ́ЦЬКИЙ[ВАШЕ́СЬКИЙ] заст.,ВЕЛИ́ЧНИЙ заст.- Чи дозволиш мені просити твоєї руки в твого шановного ясновельможного панотця? (І. Нечуй-Левицький); Батько був поважаний та шанований чоловік, роботяга, яких на світі мало (Ю. Збанацький); Людям літнім і поважним він шанобливо тримав стремена (З. Тулуб); [Годвінсон:] Вас поважаючи, Едіто гідна, я зостаюсь (Леся Українка); - А хто ж вони, батьки твої старі? Либонь, поштиві ґазди та багаті (С. Голованівський); - Дякую щиро, громадо чесна! - зворушено сказав Грицько Авраменко (А. Головко); [Люцій:] Велебний отче, невже оце твоє останнє слово? (Леся Українка); Задзвонили в усі дзвони, З гармати стріляли, Превелебную громаду Докупи скликали (Т. Шевченко); А я роду не такого, щоб любила ледачого, а я роду вашецького, - люблю сина отецького (Словник Б. Грінченка); Каже милий, що ми будем Жити-панувати, І величні з нами люде - Знай бенкетувати (П. Куліш).

Словник антонімів

ДОСТОЙНИЙ НЕГІДНИЙ
Який своєю роллю, своїм значенням у суспільстві цілком відповідає кому-н., чому-н., гідний. Який своєю роллю, своїм значенням, своєю поведінкою цілком не відповідає кому-, чому-н., недостойний.
Достойнінегідні діти, дочки, сини кого-н., чого-н. (своїх батьків, батьківщини, народу). Достойний, а, е ~  негідний, а, е вчинок, дитя, дочка, зміна, пара, послідовник, потомок, предок, продовжувач чого-н., кого-н., противник, учень; такого звання, називатися ким-н. (дочкою, сином). Бути, залишатися, почуватися, уважатися, стати достойнимнедостойним кого-, чого-н. Вповні, зовсім, цілком достойнийнегідний чого-н. Достойнінегідні одне одного.
Робіть у вашому житті все тільки так, щоб бути достойними людьми. Негідні вчинки завжди будуть засуджені (З газет).
Гідний ~недостойний, гідність ~ недостойність, достойно ~недостойно, достоїнство ~недостойність; достоїнство ~ вада

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний гі́дний гі́дна гі́дне гі́дні
родовий гі́дного гі́дної гі́дного гі́дних
давальний гі́дному гі́дній гі́дному гі́дним
знахідний гі́дний, гі́дного гі́дну гі́дне гі́дні, гі́дних
орудний гі́дним гі́дною гі́дним гі́дними
місцевий на/у гі́дному, гі́днім на/у гі́дній на/у гі́дному, гі́днім на/у гі́дних

Словник синонімів

ВІДПОВІ́ДНИЙ (який підходить для даного випадку), ПОТРІ́БНИЙ, НАЛЕ́ЖНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ, ПІДХОДЯ́ЩИЙ, ПРИСТО́ЙНИЙ, ГІ́ДНИЙ, ПРИНАГІ́ДНИЙ, ПРИГО́ЖИЙрозм.Позавчора возилась, споруджуючи собі відповідне до літньої погоди убрання (Леся Українка); Негативи вийшли потрібної густоти й належної різкості освітлення (Ю. Яновський); На [лічильній] машині можна випробувати велику кількість варіантів і вибрати найбільш підхожий (з журналу); [Семен:] Як буде момент підходящий, то замов слово за мене... (М. Зарудний); Ольга.. відійшла вбік, зберігаючи пристойну віддаль від нього (Ірина Вільде); Він, класний керівник, не знайшов гідної відповіді на зухвалу мову вихованця (О. Донченко); Почнеться свято з урочистих слів, і пролунають тости принагідні (С. Голованівський); Мотря.. вичікує пригожого моменту, щоб одверто поговорити з сестрою (Ірина Вільде).
ГІ́ДНИЙ (який заслуговує чого-небудь), ДОСТО́ЙНИЙ, ВА́РТИЙ[ВАРТ], СТІ́ЙНИЙ, ГО́ДНИЙ[ГО́ДЕН]розм.,ВА́РТНИЙдіал.Народе мій, Яких пісень ти гідний, Якої слави гідний на землі (М. Гірник); - Виліпіть нашу Мілю такою, щоб всі на неї задивлялися, - вимагали колгоспниці. - Вона того достойна (О. Гончар); Гідна країна, здавен ушанована захватом щирим, Варта уваги мандрівників, подиву та милування (М. Зеров); Де праця наша стійна та тривка, Любов до краю щира та палка? (П. Грабовський); - Сліз твоїх вона не годна (Марко Вовчок); - Треба вибрати собі жінку з роду, вартного князів Вишневецьких (І. Нечуй-Левицький).
ДО́БРИЙ (який відповідає високим вимогам, наділений позитивними якостями), ХОРО́ШИЙ, ГА́РНИЙ, ГІ́ДНИЙ, ДОСТО́ЙНИЙ, ВДА́ЛИЙ[УДА́ЛИЙ], ВДА́ТНИЙ[УДА́ТНИЙ], ПРИСТО́ЙНИЙ, СЛА́ВНИЙрозм., ЛО́ВКИЙрозм., ЛА́ДНИЙрозм., ДОБРЯ́ЧИЙрозм., ПОРЯ́ДНИЙрозм., ЛЕ́ПСЬКИЙрозм., ВА́ЖНИЙрозм., ВАЖНЮ́ЩИЙпідсил. розм.,ДОБРЕ́ННИЙпідсил. розм.,ДО́БРЕ́НЬКИЙрозм., ГОДЯ́ЩИЙрозм., ПРЕДО́БРИЙпідсил. розм.,ПРЕХОРО́ШИЙпідсил. розм.,ПРЕГА́РНИЙпідсил. розм.,НА СЛА́ВУрозм., БРА́ВИЙдіал.,ФА́ЙНИЙдіал.Од доброго коріння добрий і пагонець одійде; од доброго батька - добра й дитина (прислів’я); Хоч і риба потерушка, та хороша юшка (прислів’я); Надійшли жнива, достигла Василева пшениця, - така гарна, колос у колос (Марко Вовчок); - Коби лиш яку гідну та роботящу [невістку] Бог навернув (Н. Кобринська); Як я йшов на вигнання, багато спалив я Навіть достойних пісень (переклад М. Зерова); Він з радістю відчув, що портрет виходить вдалий (З. Тулуб); Скільки вдатних афоризмів, високопоетичні образи та натхненний настрій "Апокаліпсиса" чарують людей і досі (Леся Українка); Село Новобугівка ніколи не мало пристойної школи (М. Стельмах); - Славного кабанчика моя Ганя відгодувала (М. Зарудний); В рідний дім моряк приплине, Ясноокий, молодий, Воїн ловкий, хоч куди (М. Стельмах); - Син говорив мені, що у вас ладна бібліотека (І. Франко); [Кряж:] Добрячий кавалерист був колись Омелян Самопал.. (М. Зарудний); Меблі порядні, з першого погляду видно, що роблені на замовлення (Ірина Вільде); А той Білий та був собі козарлюга лепський (збірник "Легенди та перекази"); [Печериця:] А нуте, давайте: "Ой чук-брик! з рогом бик!" Важна пісня! (Панас Мирний); - Важнющий кінь: хоч самому гетьманові (З. Тулуб); Дай, думаю, пошию штани шкіряні..Добренні вийшли, на завидки всім (О. Гончар); - Ну, мамо, ну дайте чого добренького попоїсти (Б. Грінченко); Хівря була дівка годяща, була хазяйка (Г. Квітка-Основ’яненко); Люде обоє прехороші! Нікому не можна ганьби дати (Ганна Барвінок); Настрій складався прегарний (Ю. Яновський); Затертий старим салом та часником борщ був на славу (Л. Дмитерко); Є і пиво, і мед бравий, і ренського вволю (Л. Глібов); Тепер іскажу вам, ґазди мої славні, що й весна буде файна, ..зорі так приповідають (Г. Хоткевич). - Пор. непога́ний.
ПОВА́ЖНИЙ (який відзначається серйозною, гідною поведінкою, викликає повагу оточення своїм зовнішнім виглядом, манерами), СОЛІ́ДНИЙ, ГІ́ДНИЙдіал., ІМПОЗА́НТНИЙкнижн., РЕСПЕКТА́БЕЛЬНИЙкнижн.; ВЕЛИ́ЧНИЙ, ВЕЛИЧА́ВИЙ, САНОВИ́ТИЙ, ВА́ЖНИЙрозм., ВАЖНЮ́ЩИЙпідсил. розм., ВЕЛЬБУ́ЧНИЙдіал. (який тримається з великою гідністю). Курбала пригадав Кирилових батьків, що з діда-прадіда були рудокопами, .. зразковими поважними робітниками (О. Досвітній); Солідний молодий узбек просто заражав своєю дужістю і підкоряв щирістю та бездоганною мовою (І. Ле); Ми не зуміємо так, бо то ж і митці удавати Чи то Таїду, чи гідну матрону, чи навіть Доріду, Що без одежі виходить на сцену... (переклад М. Зерова); Вона-то була не лише моєю вчителькою в школі, але вчителькою і приятелькою і поза нею.Імпозантна, достойна жінка, що могла мірятись в дискусії хоч би з ким (О. Кобилянська); Розкриває [кінофільм] потаємні куточки душ зовні респектабельних людей (з газети); В блакитній сукні, в пишному вишневому кунтуші, з золотими позументами, в золотій діадемі на темно-русих розкішних косах, Гризельда Замойська була велична на взір, неначе якась цариця (І. Нечуй-Левицький); Ганна Гаврилівна була ще досить вродлива та величава (О. Ільченко); На всю околицю краля, здається, на всьому світі не знайти такої гарної та сановитої дівчини, як вона! (О. Стороженко); Їде син твій перед військом, Важний та хороший, І везе з собою славу І багато грошей (Я. Щоголів).
ШАНО́ВНИЙ (гідний поваги, пошани - часто у ввічливому звертанні), ШАНО́ВАНИЙ, ПОВА́ЖАНИЙ, ПОВА́ЖНИЙ, ГІ́ДНИЙ, ПОШТИ́ВИЙ[ПОЧТИ́ВИЙ]розм.,ЧЕ́СНИЙрозм.,ВЕЛЕ́БНИЙзаст.,ПРЕВЕЛЕ́БНИЙ підсил. заст.,ВАШЕ́ЦЬКИЙ[ВАШЕ́СЬКИЙ] заст.,ВЕЛИ́ЧНИЙ заст.- Чи дозволиш мені просити твоєї руки в твого шановного ясновельможного панотця? (І. Нечуй-Левицький); Батько був поважаний та шанований чоловік, роботяга, яких на світі мало (Ю. Збанацький); Людям літнім і поважним він шанобливо тримав стремена (З. Тулуб); [Годвінсон:] Вас поважаючи, Едіто гідна, я зостаюсь (Леся Українка); - А хто ж вони, батьки твої старі? Либонь, поштиві ґазди та багаті (С. Голованівський); - Дякую щиро, громадо чесна! - зворушено сказав Грицько Авраменко (А. Головко); [Люцій:] Велебний отче, невже оце твоє останнє слово? (Леся Українка); Задзвонили в усі дзвони, З гармати стріляли, Превелебную громаду Докупи скликали (Т. Шевченко); А я роду не такого, щоб любила ледачого, а я роду вашецького, - люблю сина отецького (Словник Б. Грінченка); Каже милий, що ми будем Жити-панувати, І величні з нами люде - Знай бенкетувати (П. Куліш).

Словник антонімів

ДОСТОЙНИЙ НЕГІДНИЙ
Який своєю роллю, своїм значенням у суспільстві цілком відповідає кому-н., чому-н., гідний. Який своєю роллю, своїм значенням, своєю поведінкою цілком не відповідає кому-, чому-н., недостойний.
Достойнінегідні діти, дочки, сини кого-н., чого-н. (своїх батьків, батьківщини, народу). Достойний, а, е ~  негідний, а, е вчинок, дитя, дочка, зміна, пара, послідовник, потомок, предок, продовжувач чого-н., кого-н., противник, учень; такого звання, називатися ким-н. (дочкою, сином). Бути, залишатися, почуватися, уважатися, стати достойнимнедостойним кого-, чого-н. Вповні, зовсім, цілком достойнийнегідний чого-н. Достойнінегідні одне одного.
Робіть у вашому житті все тільки так, щоб бути достойними людьми. Негідні вчинки завжди будуть засуджені (З газет).
Гідний ~недостойний, гідність ~ недостойність, достойно ~недостойно, достоїнство ~недостойність; достоїнство ~ вада