гібридизований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний гібридизо́ваний гібридизо́вана гібридизо́ване гібридизо́вані
родовий гібридизо́ваного гібридизо́ваної гібридизо́ваного гібридизо́ваних
давальний гібридизо́ваному гібридизо́ваній гібридизо́ваному гібридизо́ваним
знахідний гібридизо́ваний гібридизо́вану гібридизо́ване гібридизо́вані
орудний гібридизо́ваним гібридизо́ваною гібридизо́ваним гібридизо́ваними
місцевий на/у гібридизо́ваному, гібридизо́ванім на/у гібридизо́ваній на/у гібридизо́ваному, гібридизо́ванім на/у гібридизо́ваних
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний гібридизо́ваний гібридизо́вана гібридизо́ване гібридизо́вані
родовий гібридизо́ваного гібридизо́ваної гібридизо́ваного гібридизо́ваних
давальний гібридизо́ваному гібридизо́ваній гібридизо́ваному гібридизо́ваним
знахідний гібридизо́ваний гібридизо́вану гібридизо́ване гібридизо́вані
орудний гібридизо́ваним гібридизо́ваною гібридизо́ваним гібридизо́ваними
місцевий на/у гібридизо́ваному, гібридизо́ванім на/у гібридизо́ваній на/у гібридизо́ваному, гібридизо́ванім на/у гібридизо́ваних