гурт 2 значень

-1-
іменник чоловічого роду
(група)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний гурт гурти́
родовий гу́рту, гурта́ гурті́в
давальний гу́рту, гу́ртові гурта́м
знахідний гурт гурти́
орудний гу́ртом гурта́ми
місцевий на/у гу́рті на/у гурта́х
кличний гу́рте* гурти́*

Словник синонімів

АНСА́МБЛЬ (художній колектив співаків, музикантів, танцюристів); ГУРТ, ГРУ́ПА (перев. естрадний). Вокально-інструментальний гурт; В Авіньйоні, потім в Арлі і в Марселі бачив я фольклорні, як тут кажуть, групи - ансамблі пісні й танцю (М. Рильський).
ГРУ́ПА (кілька осіб, що зібралися разом), ГУРТ, КУ́ПА, ГРОМА́ДКАрозм.,ГУ́РМА́діал.;ВАТА́ГА, ГРОМА́ДАрозм. (кого, яка - велика кількість осіб). До вогнища підійшла група людей (М. Трублаїні); Коло водовоза збився чималий гурт цікавих (О. Ільченко); Попереду йшла купа дівчат із серпами (І. Нечуй-Левицький); Серед реготу та жартів проминула весела громадка дівчат альтанку (М. Коцюбинський); Коло родичів.. крутилися гурмами діти (І. Франко); Оверко із Зіньком пристали до парубочої ватаги (К. Гордієнко); [Руфін (показує на громаду в’язнів):] Он подивись, багато є нас тута (Леся Українка). - Пор. 1. на́товп, 1. товари́ство.
ГРУ́ПА (кілька тварин, птахів, що тримаються разом), ГУРТ, КУ́ПА, ГУ́РМА́діал.Група китів; Собаки збіглися з усієї економії і.. ловили зубами кістки, що гості шпурляли на їх гурт (І. Нечуй-Левицький); І побігли по стежках перед лицем вітра скручені листя, наче купа мишей (М. Коцюбинський); [Хлопець:] Там дозорчиня казала підпаскам все бидло завернути.. Біжить назад вся гурма без ладу (Леся Українка). - Пор. 1. згра́я, 1. ста́до.
СТА́ДО (група свійських тварин одного виду, що тримаються або пасуться разом); ЧЕРЕДА́ (перев. про велику рогату худобу, іноді - змішане стадо корів, овець, кіз, яких разом женуть на пасовище); ТАБУ́Н (про коней); ОТА́РА, ТУ́РМА діал., БОТЕ́Йдіал. (про овець і кіз); ВАТА́ГА, ГУРТ (група однорідних свійських тварин, об’єднаних з певною метою - для випасу, перегону в інше місце тощо). - Що нам треба зробити, щоб поправити становище?.. - Негайно поповнити стадо дійних корів (І. Рябокляч); - Гляди ж ти мені, не проспи череди, віджени корів у череду, а овечок і телят у ватагу (казка); Прийшли з череди вівці (А. Головко); Табуни коней, череди скоту, отари овець оголошують своїм гуком вільне повітря степів (Панас Мирний); Як воєначальник арміями.., так ватаг повеліває турмами овець, ботеями кіз (Г. Хоткевич); На суходолі корів з дванадцять черід, і овечих Стільки ж отар, і свинячих гуртів (переклад Бориса Тена). - Пор. 1. згра́я.
ХОР (співочий колектив - виконавець вокальної музики з інструментальним супроводом або без нього), КАПЕ́ЛА, ГУРТ, КАПЕ́ЛІЯзаст.; ПІ́ВЧА (церковний).Народний хор; Академічний хор; Капела бандуристів.

Словник фразеологізмів

не гурт кого, чого. Небагато, мало. — В тебе не гурт було розуму й ззамолоду (І. Нечуй-Левицький); — Щось тут і хат не гурт видно,— сказав Кайдаш (І. Нечуй-Левицький); — В нас зараз не гурт грошей,— сказав тато (М. Стельмах); Не гурт їх [робітників] там було (З газети); // з інфін. Нема людей, немає кому і т. ін. — Он бачиш, скільки вас [дітей] у мене! Їсти є кому, а робити — не гурт-то (І. Нечуй-Левицький).

-2-
іменник чоловічого роду
(архітектурна деталь)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний гурт гурти́
родовий гу́рту, гурта́ гурті́в
давальний гу́рту, гу́ртові гурта́м
знахідний гурт гурти́
орудний гу́ртом гурта́ми
місцевий на/у гу́рті на/у гурта́х
кличний гу́рте* гурти́*

Словник синонімів

АНСА́МБЛЬ (художній колектив співаків, музикантів, танцюристів); ГУРТ, ГРУ́ПА (перев. естрадний). Вокально-інструментальний гурт; В Авіньйоні, потім в Арлі і в Марселі бачив я фольклорні, як тут кажуть, групи - ансамблі пісні й танцю (М. Рильський).
ГРУ́ПА (кілька осіб, що зібралися разом), ГУРТ, КУ́ПА, ГРОМА́ДКАрозм.,ГУ́РМА́діал.;ВАТА́ГА, ГРОМА́ДАрозм. (кого, яка - велика кількість осіб). До вогнища підійшла група людей (М. Трублаїні); Коло водовоза збився чималий гурт цікавих (О. Ільченко); Попереду йшла купа дівчат із серпами (І. Нечуй-Левицький); Серед реготу та жартів проминула весела громадка дівчат альтанку (М. Коцюбинський); Коло родичів.. крутилися гурмами діти (І. Франко); Оверко із Зіньком пристали до парубочої ватаги (К. Гордієнко); [Руфін (показує на громаду в’язнів):] Он подивись, багато є нас тута (Леся Українка). - Пор. 1. на́товп, 1. товари́ство.
ГРУ́ПА (кілька тварин, птахів, що тримаються разом), ГУРТ, КУ́ПА, ГУ́РМА́діал.Група китів; Собаки збіглися з усієї економії і.. ловили зубами кістки, що гості шпурляли на їх гурт (І. Нечуй-Левицький); І побігли по стежках перед лицем вітра скручені листя, наче купа мишей (М. Коцюбинський); [Хлопець:] Там дозорчиня казала підпаскам все бидло завернути.. Біжить назад вся гурма без ладу (Леся Українка). - Пор. 1. згра́я, 1. ста́до.
СТА́ДО (група свійських тварин одного виду, що тримаються або пасуться разом); ЧЕРЕДА́ (перев. про велику рогату худобу, іноді - змішане стадо корів, овець, кіз, яких разом женуть на пасовище); ТАБУ́Н (про коней); ОТА́РА, ТУ́РМА діал., БОТЕ́Йдіал. (про овець і кіз); ВАТА́ГА, ГУРТ (група однорідних свійських тварин, об’єднаних з певною метою - для випасу, перегону в інше місце тощо). - Що нам треба зробити, щоб поправити становище?.. - Негайно поповнити стадо дійних корів (І. Рябокляч); - Гляди ж ти мені, не проспи череди, віджени корів у череду, а овечок і телят у ватагу (казка); Прийшли з череди вівці (А. Головко); Табуни коней, череди скоту, отари овець оголошують своїм гуком вільне повітря степів (Панас Мирний); Як воєначальник арміями.., так ватаг повеліває турмами овець, ботеями кіз (Г. Хоткевич); На суходолі корів з дванадцять черід, і овечих Стільки ж отар, і свинячих гуртів (переклад Бориса Тена). - Пор. 1. згра́я.
ХОР (співочий колектив - виконавець вокальної музики з інструментальним супроводом або без нього), КАПЕ́ЛА, ГУРТ, КАПЕ́ЛІЯзаст.; ПІ́ВЧА (церковний).Народний хор; Академічний хор; Капела бандуристів.

Словник фразеологізмів

не гурт кого, чого. Небагато, мало. — В тебе не гурт було розуму й ззамолоду (І. Нечуй-Левицький); — Щось тут і хат не гурт видно,— сказав Кайдаш (І. Нечуй-Левицький); — В нас зараз не гурт грошей,— сказав тато (М. Стельмах); Не гурт їх [робітників] там було (З газети); // з інфін. Нема людей, немає кому і т. ін. — Он бачиш, скільки вас [дітей] у мене! Їсти є кому, а робити — не гурт-то (І. Нечуй-Левицький).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний гурт гу́рти
родовий гу́рта гу́ртів
давальний гу́рту, гу́ртові гу́ртам
знахідний гурт гу́рти
орудний гу́ртом гу́ртами
місцевий на/у гу́рті на/у гу́ртах
кличний гу́рте* гу́рти*