ГУ́ЛЬБИЩЕ (місце для гулянок, розваг), ГУ́ЛЯ́НКА, ВУ́ЛИЦЯзаст. (у селі); ГРИ́ЩЕ, І́ГРИЩЕ (перев. для ігор). По всьому саду назбудували гульбищ, печер, халабуд і усяких панських витребеньок (О. Стороженко); - Я мерщій вирвалась від неї і чимдуж помчалася своїх на гулянці доганяти (Панас Мирний); Де збіжаться дівчата на вулиці або на могилі пустують, - Орлиха тут і вродилась, прислухається, придивляється (Марко Вовчок); На одшибі од села було ігрище, челядь гомоніла, співала, сміялася.. Що то за гуляння на тім грищі було превеселе! (Марко Вовчок).

ГУ́ЛЯ́НКА (проведення часу з розвагами, танцями), ЗАБА́ВА, ГУЛЯ́ННЯ, ГРИ́ЩЕперев. у мн., ГУ́ЛЬБИЩЕрозм., ГУЛЬБА́розм., ГУЛЬНЯ́розм., ПОГУЛЯ́ННЯрозм., ПОГУЛЯ́НКАрозм., ГУ́ЛІрозм., ГУ́ЛЬКИрозм., І́ГРИЩЕзаст.; МУЗИ́КИ (у супроводі музик); ВУ́ЛИЦЯзаст. (молодіжні розваги в селі). Грала музика, скликала молодь на гулянку (О. Копиленко); На луках зарані збиралася хіба ж така забава! Та коли ж і відпочити молоді, як не в святковий день? (С. Чорнобривець). - Матимеш час, то виходь до річки на гуляння (А. Шиян); Не ходила на грища, на вечорниці, як і побільшала, бо парубки сміялись з рябої Оксани (Л. Яновська); [Терень:] У чому річ? Що за гульбище? [Прядка:] Та от лекції немає, ну, народ.. розважається (І. Микитенко); Скоро лише гульба розпочалася, пересунувся він незамітно до Докії (О. Кобилянська); Дівчата й парубій повіялись десь на гульню (Грицько Григоренко); У неділю одпросилась якось у батька на погуляння (Марко Вовчок); Петрусь за шапку да і гайда на вечорниці, на погулянки (Ганна Барвінок); Вербівська молодь у літні святкові дні навіть під час жнив збиралась на гулі коло ставу (А. Іщук); Коби борше до неділі, підемо на гульки (коломийка); За мною Хлопці на ігрищах ходять юрбою (Я. Щоголів); Якби мені Черевики, То пішла б я на музики (Т. Шевченко); Я ще на припічку кашу їла та гусенята пасла, а вона вже ганяла по вулицях та по досвітках за хлопцями (І. Нечуй-Левицький). - Пор. вечорни́ці.

ГУ́ЛЯ́НКАрозм. (частування запрошених гостей, перев. з розвагами), ГОСТИ́НАрозм., ГУ́ЛЬБИЩЕпідсил. розм., ГУЛЬБА́підсил. розм., ГУЛЬНЯ́підсил. розм., ПОГУЛЯ́ННЯрозм., ГУ́ЛІрозм., ГУ́ЛЬКИрозм., БЕ́СІДАзаст.; ВЕ́ЧІР, ВЕЧІ́РКА (увечері); ВИ́ПИВКАрозм., ВИПИВА́ЧКАфам. (з алкогольними напоями); ПИЯ́ТИКАрозм., П’Я́НКАрозм. (з надмірним уживанням міцних напоїв). Скромна вечеря перетворювалася в добрячу гулянку (Григорій Тютюнник); Жовніри.. справляли гулянки та випивачки (І. Нечуй-Левицький); Тепер гостина кінчилася, і пані виділа, що її гості зовсім вдоволені (І. Франко); В хаті цієї ночі ішло гульбище - офіцери обмивали чин, щойно одержаний одним із їхньої компанії (О. Гончар); Гостей-гостей наїхало!.. Гульба точилась до самого світу (Марко Вовчок); У Параски щодня гульня, щодня бенкет (Панас Мирний); Нещасливий, Хто скупиться І боїться погуляння! (А. Кримський); Гулі оберталися на пир під час чуми (П. Панч); Їм стало якось моторошно, коли почули в однім слові, яка сума пішла на їх тринедільні гульки (І. Франко); На бесіді стрілися мої старі з Тетяниними, та й пішло у них чаркування (М. Стельмах); Вечір закінчився танцями (Панас Мирний); Щотижня Олеся справляла вечірки для гусарів, танцювала до світа (І. Нечуй-Левицький); До ранку тривала пиятика й танці (З. Тулуб); - Ми будемо суворо боротися проти всякого хуліганства, картярства, п’янок (І. Микитенко). - Пор. бенке́т.

ГУ́ЛЬБИЩЕ (місце для гулянок, розваг), ГУ́ЛЯ́НКА, ВУ́ЛИЦЯзаст. (у селі); ГРИ́ЩЕ, І́ГРИЩЕ (перев. для ігор). По всьому саду назбудували гульбищ, печер, халабуд і усяких панських витребеньок (О. Стороженко); - Я мерщій вирвалась від неї і чимдуж помчалася своїх на гулянці доганяти (Панас Мирний); Де збіжаться дівчата на вулиці або на могилі пустують, - Орлиха тут і вродилась, прислухається, придивляється (Марко Вовчок); На одшибі од села було ігрище, челядь гомоніла, співала, сміялася.. Що то за гуляння на тім грищі було превеселе! (Марко Вовчок).

ГУ́ЛЯ́НКА (проведення часу з розвагами, танцями), ЗАБА́ВА, ГУЛЯ́ННЯ, ГРИ́ЩЕперев. у мн., ГУ́ЛЬБИЩЕрозм., ГУЛЬБА́розм., ГУЛЬНЯ́розм., ПОГУЛЯ́ННЯрозм., ПОГУЛЯ́НКАрозм., ГУ́ЛІрозм., ГУ́ЛЬКИрозм., І́ГРИЩЕзаст.; МУЗИ́КИ (у супроводі музик); ВУ́ЛИЦЯзаст. (молодіжні розваги в селі). Грала музика, скликала молодь на гулянку (О. Копиленко); На луках зарані збиралася хіба ж така забава! Та коли ж і відпочити молоді, як не в святковий день? (С. Чорнобривець). - Матимеш час, то виходь до річки на гуляння (А. Шиян); Не ходила на грища, на вечорниці, як і побільшала, бо парубки сміялись з рябої Оксани (Л. Яновська); [Терень:] У чому річ? Що за гульбище? [Прядка:] Та от лекції немає, ну, народ.. розважається (І. Микитенко); Скоро лише гульба розпочалася, пересунувся він незамітно до Докії (О. Кобилянська); Дівчата й парубій повіялись десь на гульню (Грицько Григоренко); У неділю одпросилась якось у батька на погуляння (Марко Вовчок); Петрусь за шапку да і гайда на вечорниці, на погулянки (Ганна Барвінок); Вербівська молодь у літні святкові дні навіть під час жнив збиралась на гулі коло ставу (А. Іщук); Коби борше до неділі, підемо на гульки (коломийка); За мною Хлопці на ігрищах ходять юрбою (Я. Щоголів); Якби мені Черевики, То пішла б я на музики (Т. Шевченко); Я ще на припічку кашу їла та гусенята пасла, а вона вже ганяла по вулицях та по досвітках за хлопцями (І. Нечуй-Левицький). - Пор. вечорни́ці.

ГУ́ЛЯ́НКАрозм. (частування запрошених гостей, перев. з розвагами), ГОСТИ́НАрозм., ГУ́ЛЬБИЩЕпідсил. розм., ГУЛЬБА́підсил. розм., ГУЛЬНЯ́підсил. розм., ПОГУЛЯ́ННЯрозм., ГУ́ЛІрозм., ГУ́ЛЬКИрозм., БЕ́СІДАзаст.; ВЕ́ЧІР, ВЕЧІ́РКА (увечері); ВИ́ПИВКАрозм., ВИПИВА́ЧКАфам. (з алкогольними напоями); ПИЯ́ТИКАрозм., П’Я́НКАрозм. (з надмірним уживанням міцних напоїв). Скромна вечеря перетворювалася в добрячу гулянку (Григорій Тютюнник); Жовніри.. справляли гулянки та випивачки (І. Нечуй-Левицький); Тепер гостина кінчилася, і пані виділа, що її гості зовсім вдоволені (І. Франко); В хаті цієї ночі ішло гульбище - офіцери обмивали чин, щойно одержаний одним із їхньої компанії (О. Гончар); Гостей-гостей наїхало!.. Гульба точилась до самого світу (Марко Вовчок); У Параски щодня гульня, щодня бенкет (Панас Мирний); Нещасливий, Хто скупиться І боїться погуляння! (А. Кримський); Гулі оберталися на пир під час чуми (П. Панч); Їм стало якось моторошно, коли почули в однім слові, яка сума пішла на їх тринедільні гульки (І. Франко); На бесіді стрілися мої старі з Тетяниними, та й пішло у них чаркування (М. Стельмах); Вечір закінчився танцями (Панас Мирний); Щотижня Олеся справляла вечірки для гусарів, танцювала до світа (І. Нечуй-Левицький); До ранку тривала пиятика й танці (З. Тулуб); - Ми будемо суворо боротися проти всякого хуліганства, картярства, п’янок (І. Микитенко). - Пор. бенке́т.