-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив гріши́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   гріші́мо, гріші́м
2 особа гріши́ гріші́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа гріши́тиму гріши́тимемо, гріши́тимем
2 особа гріши́тимеш гріши́тимете
3 особа гріши́тиме гріши́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа грішу́ грішимо́, гріши́м
2 особа гріши́ш грішите́
3 особа гріши́ть гріша́ть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
грішачи́*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. гріши́в гріши́ли
жін. р. гріши́ла
сер. р. гріши́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
гріши́вши

Словник синонімів

ГРІШИ́ТИ (чинити гріх), ПРОГРІША́ТИрозм.,ПРОГРІША́ТИСЯрозм.,СОГРІША́ТИзаст. - Док.: згріши́ти, погріши́ти, прогріши́ти, прогріши́тися, согріши́ти. Висповідавшись, прийшла вона з церкви і, щоб не грішити, лягла мерщій спати (Панас Мирний); [Солоха:] За віщо таке лишенько на мене? Чим я провинила, чим прогрішила? (М. Кропивницький); - Ми прогрішилися, Марійко! ..Нам було прийняти сиротя Михайлове (О. Кобилянська); - Що день, що час ми тяжко согрішаєм перед Господом нашим (Г. Квітка-Основ’яненко).