-1-
множинний іменник

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний   гро́ші
родовий   гро́шей
давальний   гро́шам
знахідний   гро́ші
орудний   грі́шми, гроши́ма
місцевий   на/у гро́шах
кличний   гро́ші

Словник синонімів

БАГА́ТСТВО (велике майно та грошові нагромадження), ГРО́ШІмн.,КАПІТА́Лрозм.,КАПІТА́ЛИмн., підсил. розм.,МІЛЬЙО́НИмн., підсил.Жаль обгорнув душу Тура. Батько його Тур був давнього, славетного роду.. Але ж батько не мав ні слави, ні багатства (С. Скляренко); - Лишився я один, як палець, без грошей, без захисту (М. Коцюбинський); - Отой решетилівський наймитюга, що про нього колись Нестір плів, справді міг тут [у Каховці] збити капітал (О. Гончар); Європі нині повезло - Знов має добрі капітали з Америки (В. Еллан); - Якби вас доля кинула не в село, а в місто, ви б розвели мільйони, коли так падковито беретесь до роботи (І. Нечуй-Левицький). - Пор. доста́ток.
БЕЗПЛА́ТНО (не платячи або не одержуючи грошей за що-небудь), БЕЗКОШТО́ВНО, ДА́РОМрозм., ЗАДА́РМА́розм., ЗАДА́РОМрозм., ДАРМА́розм.рідше,ДАРЕ́МНОрозм. рідше,ДУ́РНОрозм., ЗАДУ́РНОрозм., ЗА СПАСИ́БІрозм., ЗА ТА́К[ГРО́ШЕЙ]розм.; БЕЗОПЛА́ТНО (без оплати); НА ДУРНИ́ЧКУ[ДУРНИ́ЦЮ]розм., НА ДУРНЯ́К[НА ДУРНЯКА́]розм. (за чий-небудь рахунок). Порозвішували ми скрізь об’яви, що в неділю відбудеться перша в селі вистава і що безплатно (Є. Кравченко); - Я дам кожному казахові, хто схоче, на деякий час зовсім безкоштовно коней і худобу (О. Донченко); - Видно, що якби ви зварили в себе дома кисіль із магазинного сушняку, то так би не лигали, як тепер, баришня. Бо там воно гроші коштує, а в нас даром (Григорій Тютюнник); Хата будувалася швидко. Гоблик купив у циган вальки, за дерево заплатив на корені, а люди задарма зрубали, потесали і додому привезли (М. Томчаній); [Юда:] Дурень той або злочинець, хто дарма віддає. Хто ж продає, то значить, що йому потрібні гроші (Леся Українка); Дворових теж задобрив [Гамзенко]: наділив їх даремно огородами, аби проживали два роки у його, аби доглядали худоби (Панас Мирний); Не бажаючи дурно їсти хліб, Дикун поволі втягувався в роботу (С. Добровольський); Справді, - міркую, - чого я тут досиджуся? Робити на Мошка задурно завше маю час (І. Франко); [Денис:] Чорта з два я їх [ховрахів] ловитиму за спасибі! (М. Кропивницький); Працювати безоплатно; - Тоді вже ніхто не дуритиме Сагайдачного і на дурничку не житиме на його землі (З. Тулуб); - Отак-то ти нас обвів, дядьку? - обізвався до його Лушня.. - На дурницю, кажеш, хліб возиш? (Панас Мирний); Слухають дядьки чудернацьку мову Василіу (де ж це видано, щоб людина відмовлялася випити на дурняк!), похитують головами (М. Чабанівський).
ГРО́ШІ (металеві й паперові знаки, що є мірою вартості при купівлі й продажу), ГРО́ШИКИрозм.,ГРОШЕНЯ́ТАрозм.,КАЗНА́розм., жарт.,КОПІ́ЙКАзбірн. розм.,МОНЕ́ТАзбірн. розм.,ГРІШзбірн., розм.,ГРОШВА́збірн. фам.,ФІНА́НСИрозм., жарт.,КУПИ́ЛОрозм., жарт.,КАБЗА́діал.,КАМЗА́діал.; ВАЛЮ́ТА (перев. у міжнародних розрахунках); МОНЕ́ТИ, ДЗВІНКІ́ ГРО́ШІ, ДРІБНІ́, КОПІЙКИ́розм.,ДРІБНЯКИ́зневажл.,ПОБРЯЗКАЧІ́заст. (металеві); СРІ́БНІ, СРІ́БЛОзбірн.,СРІБНЯКИ́розм.,СРІ́БНИКИрозм., СРІБЛЯКИ́заст. (з домішкою срібла або нікелю); МІ́ДНІ, МІДЬзбірн.,МІДЯКИ́розм.,МІ́ДНИЦІзаст. (мідні); АСИГНА́ЦІЇ, БАНКНО́ТИ, ПАПІРЦІ́заст., зневажл. (паперові). Іван Федорович землю продав і гроші одвіз синові (Панас Мирний); Дорогою Панас з Хомою йшли, В калитці грошики найшли (М. Годованець); [Коновалиха:] Здається, всього у мене доволі є: і хлібець, і грошенята, і худобина, і хата своя (М. Кропивницький); Сиріток вигодувати, до науки-до розуму довести, та таки на усе, на усе треба казни! (Г. Квітка-Основ’яненко); Держу копійку про чорний рік (прислів’я); [Савка:] Зараз же - по редакціях, конторах і касах за монетою!Карбованців сто нашкрябаємо? (Я. Мамонтов); - Заробите яку копійку, зложите докупи, от і гріш буде про всякий випадок... (М. Коцюбинський); Люди казали, що церковний староста з одних недогарків нажив казан грошви (М. Стельмах); Книжку.. я постараюсь Вам прислать, як розживусь на гроші, а то тепер мої фінанси в великому упадку (Леся Українка); Купив би, та купила немає (прислів’я); Він обчислював.., до якої суми заокруглиться збита вже кабза (І. Франко); - За те, мабуть, не мала й камза перепала? - питає хтось. - Та буде з нас, - одказує Чіпка, витягаючи гаман з кишені (Панас Мирний); - То що ж вам - валютою платити? - сказав Бережан, ховаючи гроші (І. Муратов); Кожну сотню Макшеєв перев’язував ниткою, а Шевченко сортував монети і складав їх рівними стовпчиками (З. Тулуб); Збував [Січкар] торговцям хліб і.. сало тільки за мануфактуру та дзвінкі гроші (М. Стельмах); - Йойні починає вже терпцю неставати. І не так терпцю, як дрібних (І. Франко); Брязкають у кишені дрібняки; Повно побрязкачів у кишені (Марко Вовчок); Соломія зірвала з шиї торбину й висипала з неї на руку старому циганові кілька срібних (М. Коцюбинський); Одчинила [Марта] скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (І. Нечуй-Левицький); Мотря.. витрушує в дідову шапку своє срібло і мідь (М. Стельмах); Тітка виймала з-за пазухи вузлик, роздлубувала і довго шепчучи лічила мідяки (Є. Гуцало); Вона вийняла паку банкнотів і відрахувала потрібну суму (Ю. Смолич); - Гроші, гроші забери! - гукнула Мар’яна.. Вона підбігла до столу, схопила папірці і кинула йому услід (М. Стельмах).

Словник фразеологізмів

гребти́ (загріба́ти, горну́ти і т. ін.) гро́ші лопа́тою, зневажл. Без великих затрат праці дуже швидко багатіти; наживатися. — Ну, там, Лесю, чоловік зразу багатіє .. Там гроші лопатою гребуть (М. Стельмах); Старший брат і ні гадки собі: лежить та загріба гроші лопатою — усе йому Бог дає (О. Стороженко); — Катанку купив. Так ви забрали собі в голову, що гроші в мене як полова — лопатою гребу (М. Стельмах); — Сказано, діду, що ти великий багач, по сто мітлів [мітел] щотижня продаєш, гроші лопатою загрібаєш (І. Франко).

гребти́ (загріба́ти, горну́ти і т. ін.) гро́ші лопа́тою, зневажл. Без великих затрат праці дуже швидко багатіти; наживатися. — Ну, там, Лесю, чоловік зразу багатіє .. Там гроші лопатою гребуть (М. Стельмах); Старший брат і ні гадки собі: лежить та загріба гроші лопатою — усе йому Бог дає (О. Стороженко); — Катанку купив. Так ви забрали собі в голову, що гроші в мене як полова — лопатою гребу (М. Стельмах); — Сказано, діду, що ти великий багач, по сто мітлів [мітел] щотижня продаєш, гроші лопатою загрібаєш (І. Франко).

гребти́ (загріба́ти, горну́ти і т. ін.) гро́ші лопа́тою, зневажл. Без великих затрат праці дуже швидко багатіти; наживатися. — Ну, там, Лесю, чоловік зразу багатіє .. Там гроші лопатою гребуть (М. Стельмах); Старший брат і ні гадки собі: лежить та загріба гроші лопатою — усе йому Бог дає (О. Стороженко); — Катанку купив. Так ви забрали собі в голову, що гроші в мене як полова — лопатою гребу (М. Стельмах); — Сказано, діду, що ти великий багач, по сто мітлів [мітел] щотижня продаєш, гроші лопатою загрібаєш (І. Франко).

за так-гро́ші, зі сл. купи́ти, ви́купити і т. ін. Недорого, дешево; вигідно. Ото зажурився полковник і почав з журби роздивлятись нову рушницю, що купив недавно у якогось пана за так-гроші! (М. Кропивницький).

знов (зно́ву) за ри́бу гро́ші, жарт. Уперто наполягати на чомусь, настирливо повторювати те саме. — Оце тобі й раз! — розвів руками Заруба.— Я пожартував, а ти, Павле, знов за рибу гроші. Починаєш усе спочатку (В. Кучер); Він ревниво заступав князя від своїх антропосів, найперше ж — од Сивоока, боявся, видно, що Сивоок знов почне за рибу гроші (П. Загребельний); І знову ти за рибу гроші! — скипів Тарас.— Тобі все зразу хочеться, одним ударом… (Василь Шевчук).

знов (зно́ву) за ри́бу гро́ші, жарт. Уперто наполягати на чомусь, настирливо повторювати те саме. — Оце тобі й раз! — розвів руками Заруба.— Я пожартував, а ти, Павле, знов за рибу гроші. Починаєш усе спочатку (В. Кучер); Він ревниво заступав князя від своїх антропосів, найперше ж — од Сивоока, боявся, видно, що Сивоок знов почне за рибу гроші (П. Загребельний); І знову ти за рибу гроші! — скипів Тарас.— Тобі все зразу хочеться, одним ударом… (Василь Шевчук).

легки́й на гро́ші. 1. Той, кому гроші дістаються без затрати великих зусиль. — Вчені, вони теж, бачиш, різні. Одні вчені на гроші легкі, інші — на мозолі (О. Довженко).

2. Недорогий, порівняно дешевий. Сірий хліб, твердила мати, корисний для здоров’я та й на гроші легкий (М. Рудь).

мі́ряти мі́рками (мі́ркою, ковше́м) гро́ші. Бути дуже багатим, мати великий капітал. — Звідки ж ти, безтолоч, знаєш, що дядечко гроші мірками міряє? (М. Стельмах); — Чи ти де бачив таких панів, щоб їм гроші були не милі?..— Е-е, дядечку! вона [пані], мабуть, чи не ковшем їх [гроші] міряє! (Марко Вовчок).

мі́ряти мі́рками (мі́ркою, ковше́м) гро́ші. Бути дуже багатим, мати великий капітал. — Звідки ж ти, безтолоч, знаєш, що дядечко гроші мірками міряє? (М. Стельмах); — Чи ти де бачив таких панів, щоб їм гроші були не милі?..— Е-е, дядечку! вона [пані], мабуть, чи не ковшем їх [гроші] міряє! (Марко Вовчок).

мі́ряти мі́рками (мі́ркою, ковше́м) гро́ші. Бути дуже багатим, мати великий капітал. — Звідки ж ти, безтолоч, знаєш, що дядечко гроші мірками міряє? (М. Стельмах); — Чи ти де бачив таких панів, щоб їм гроші були не милі?..— Е-е, дядечку! вона [пані], мабуть, чи не ковшем їх [гроші] міряє! (Марко Вовчок).

ні за я́кі гро́ші, із запереч. 1. зі сл. не добу́ти, не купи́ти і т. ін. Ніде́; нія́к. Як тілько вийшла [книжка “Кобзар”], то наші земляки зразу її розхватали [розхапали], і тепер тії [тієї] книжки ні за які гроші не добудеш (Панас Мирний); Не їси [смачний борщ], було, а п’єш! Тут такого ні за які гроші не добудеш (Панас Мирний); Звісно, постараюся, що тільки зможу зробити для грошової запомоги,— але в цьому мала потіха — ні за які гроші Франка [твори] не купиш (М. Коцюбинський).

2.  Ні за яких обставин; нізащо, ніколи. — Не поїду з вами ні за які гроші,— смутно обізвалась Тодозя (І. Нечуй-Левицький); — Такий же втішний хлопець. Якби не холода, я б ні за які гроші не розлучився з ним (П. Панч).

пла́кали гро́ші (гро́шики), перев. чиї. Не справдилися сподівання у зв’язку з затратами, на одержання прибутку, якихось коштів і т. ін. Плакали ваші гроші. Цей невеселий вираз згадали тисячі харків’ян — передплатників альтернативного каналу (З газети); — Як же не підтримати в доброму ділі?! .. — Діло твоє. Твої грошики плакатимуть, не мої (А. Головко); Він розгорнув куртку: виріб мав дуже непривабливий вигляд. Авжеж, плакали грошики і, певно, чималі (З журналу).

си́пати грі́шми (гроши́ма, черві́нцями і т. ін.). Бути необачним у витратах; надмірно, нерозсудливо витрачати кошти. Всі ахнули. Хоч і бачили день в день, що Ежен сипле грішми (І. Франко); І сипала грошима Самойловичка по судах, щоб здійснити свою волю (Є. Кротевич); Один іде перед пана — червінцями сипле, Другий іде да [та] до пана — Білі листи пише (Укр.. пісні); [Палажка:] Он, кажуть, так катеринками і сипле! [Химка:] Якими катеринками? (Панас Мирний).

си́пати грі́шми (гроши́ма, черві́нцями і т. ін.). Бути необачним у витратах; надмірно, нерозсудливо витрачати кошти. Всі ахнули. Хоч і бачили день в день, що Ежен сипле грішми (І. Франко); І сипала грошима Самойловичка по судах, щоб здійснити свою волю (Є. Кротевич); Один іде перед пана — червінцями сипле, Другий іде да [та] до пана — Білі листи пише (Укр.. пісні); [Палажка:] Он, кажуть, так катеринками і сипле! [Химка:] Якими катеринками? (Панас Мирний).

туги́й на гро́ші. Скупий. Покійник батько був тугий на гроші і жалкував такої суми (М. Грушевський).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний   гро́ші
родовий   гро́шей
давальний   гро́шам
знахідний   гро́ші
орудний   грі́шми, гроши́ма
місцевий   на/у гро́шах
кличний   гро́ші

Словник синонімів

БАГА́ТСТВО (велике майно та грошові нагромадження), ГРО́ШІмн.,КАПІТА́Лрозм.,КАПІТА́ЛИмн., підсил. розм.,МІЛЬЙО́НИмн., підсил.Жаль обгорнув душу Тура. Батько його Тур був давнього, славетного роду.. Але ж батько не мав ні слави, ні багатства (С. Скляренко); - Лишився я один, як палець, без грошей, без захисту (М. Коцюбинський); - Отой решетилівський наймитюга, що про нього колись Нестір плів, справді міг тут [у Каховці] збити капітал (О. Гончар); Європі нині повезло - Знов має добрі капітали з Америки (В. Еллан); - Якби вас доля кинула не в село, а в місто, ви б розвели мільйони, коли так падковито беретесь до роботи (І. Нечуй-Левицький). - Пор. доста́ток.
БЕЗПЛА́ТНО (не платячи або не одержуючи грошей за що-небудь), БЕЗКОШТО́ВНО, ДА́РОМрозм., ЗАДА́РМА́розм., ЗАДА́РОМрозм., ДАРМА́розм.рідше,ДАРЕ́МНОрозм. рідше,ДУ́РНОрозм., ЗАДУ́РНОрозм., ЗА СПАСИ́БІрозм., ЗА ТА́К[ГРО́ШЕЙ]розм.; БЕЗОПЛА́ТНО (без оплати); НА ДУРНИ́ЧКУ[ДУРНИ́ЦЮ]розм., НА ДУРНЯ́К[НА ДУРНЯКА́]розм. (за чий-небудь рахунок). Порозвішували ми скрізь об’яви, що в неділю відбудеться перша в селі вистава і що безплатно (Є. Кравченко); - Я дам кожному казахові, хто схоче, на деякий час зовсім безкоштовно коней і худобу (О. Донченко); - Видно, що якби ви зварили в себе дома кисіль із магазинного сушняку, то так би не лигали, як тепер, баришня. Бо там воно гроші коштує, а в нас даром (Григорій Тютюнник); Хата будувалася швидко. Гоблик купив у циган вальки, за дерево заплатив на корені, а люди задарма зрубали, потесали і додому привезли (М. Томчаній); [Юда:] Дурень той або злочинець, хто дарма віддає. Хто ж продає, то значить, що йому потрібні гроші (Леся Українка); Дворових теж задобрив [Гамзенко]: наділив їх даремно огородами, аби проживали два роки у його, аби доглядали худоби (Панас Мирний); Не бажаючи дурно їсти хліб, Дикун поволі втягувався в роботу (С. Добровольський); Справді, - міркую, - чого я тут досиджуся? Робити на Мошка задурно завше маю час (І. Франко); [Денис:] Чорта з два я їх [ховрахів] ловитиму за спасибі! (М. Кропивницький); Працювати безоплатно; - Тоді вже ніхто не дуритиме Сагайдачного і на дурничку не житиме на його землі (З. Тулуб); - Отак-то ти нас обвів, дядьку? - обізвався до його Лушня.. - На дурницю, кажеш, хліб возиш? (Панас Мирний); Слухають дядьки чудернацьку мову Василіу (де ж це видано, щоб людина відмовлялася випити на дурняк!), похитують головами (М. Чабанівський).
ГРО́ШІ (металеві й паперові знаки, що є мірою вартості при купівлі й продажу), ГРО́ШИКИрозм.,ГРОШЕНЯ́ТАрозм.,КАЗНА́розм., жарт.,КОПІ́ЙКАзбірн. розм.,МОНЕ́ТАзбірн. розм.,ГРІШзбірн., розм.,ГРОШВА́збірн. фам.,ФІНА́НСИрозм., жарт.,КУПИ́ЛОрозм., жарт.,КАБЗА́діал.,КАМЗА́діал.; ВАЛЮ́ТА (перев. у міжнародних розрахунках); МОНЕ́ТИ, ДЗВІНКІ́ ГРО́ШІ, ДРІБНІ́, КОПІЙКИ́розм.,ДРІБНЯКИ́зневажл.,ПОБРЯЗКАЧІ́заст. (металеві); СРІ́БНІ, СРІ́БЛОзбірн.,СРІБНЯКИ́розм.,СРІ́БНИКИрозм., СРІБЛЯКИ́заст. (з домішкою срібла або нікелю); МІ́ДНІ, МІДЬзбірн.,МІДЯКИ́розм.,МІ́ДНИЦІзаст. (мідні); АСИГНА́ЦІЇ, БАНКНО́ТИ, ПАПІРЦІ́заст., зневажл. (паперові). Іван Федорович землю продав і гроші одвіз синові (Панас Мирний); Дорогою Панас з Хомою йшли, В калитці грошики найшли (М. Годованець); [Коновалиха:] Здається, всього у мене доволі є: і хлібець, і грошенята, і худобина, і хата своя (М. Кропивницький); Сиріток вигодувати, до науки-до розуму довести, та таки на усе, на усе треба казни! (Г. Квітка-Основ’яненко); Держу копійку про чорний рік (прислів’я); [Савка:] Зараз же - по редакціях, конторах і касах за монетою!Карбованців сто нашкрябаємо? (Я. Мамонтов); - Заробите яку копійку, зложите докупи, от і гріш буде про всякий випадок... (М. Коцюбинський); Люди казали, що церковний староста з одних недогарків нажив казан грошви (М. Стельмах); Книжку.. я постараюсь Вам прислать, як розживусь на гроші, а то тепер мої фінанси в великому упадку (Леся Українка); Купив би, та купила немає (прислів’я); Він обчислював.., до якої суми заокруглиться збита вже кабза (І. Франко); - За те, мабуть, не мала й камза перепала? - питає хтось. - Та буде з нас, - одказує Чіпка, витягаючи гаман з кишені (Панас Мирний); - То що ж вам - валютою платити? - сказав Бережан, ховаючи гроші (І. Муратов); Кожну сотню Макшеєв перев’язував ниткою, а Шевченко сортував монети і складав їх рівними стовпчиками (З. Тулуб); Збував [Січкар] торговцям хліб і.. сало тільки за мануфактуру та дзвінкі гроші (М. Стельмах); - Йойні починає вже терпцю неставати. І не так терпцю, як дрібних (І. Франко); Брязкають у кишені дрібняки; Повно побрязкачів у кишені (Марко Вовчок); Соломія зірвала з шиї торбину й висипала з неї на руку старому циганові кілька срібних (М. Коцюбинський); Одчинила [Марта] скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (І. Нечуй-Левицький); Мотря.. витрушує в дідову шапку своє срібло і мідь (М. Стельмах); Тітка виймала з-за пазухи вузлик, роздлубувала і довго шепчучи лічила мідяки (Є. Гуцало); Вона вийняла паку банкнотів і відрахувала потрібну суму (Ю. Смолич); - Гроші, гроші забери! - гукнула Мар’яна.. Вона підбігла до столу, схопила папірці і кинула йому услід (М. Стельмах).

Словник фразеологізмів

гребти́ (загріба́ти, горну́ти і т. ін.) гро́ші лопа́тою, зневажл. Без великих затрат праці дуже швидко багатіти; наживатися. — Ну, там, Лесю, чоловік зразу багатіє .. Там гроші лопатою гребуть (М. Стельмах); Старший брат і ні гадки собі: лежить та загріба гроші лопатою — усе йому Бог дає (О. Стороженко); — Катанку купив. Так ви забрали собі в голову, що гроші в мене як полова — лопатою гребу (М. Стельмах); — Сказано, діду, що ти великий багач, по сто мітлів [мітел] щотижня продаєш, гроші лопатою загрібаєш (І. Франко).

гребти́ (загріба́ти, горну́ти і т. ін.) гро́ші лопа́тою, зневажл. Без великих затрат праці дуже швидко багатіти; наживатися. — Ну, там, Лесю, чоловік зразу багатіє .. Там гроші лопатою гребуть (М. Стельмах); Старший брат і ні гадки собі: лежить та загріба гроші лопатою — усе йому Бог дає (О. Стороженко); — Катанку купив. Так ви забрали собі в голову, що гроші в мене як полова — лопатою гребу (М. Стельмах); — Сказано, діду, що ти великий багач, по сто мітлів [мітел] щотижня продаєш, гроші лопатою загрібаєш (І. Франко).

гребти́ (загріба́ти, горну́ти і т. ін.) гро́ші лопа́тою, зневажл. Без великих затрат праці дуже швидко багатіти; наживатися. — Ну, там, Лесю, чоловік зразу багатіє .. Там гроші лопатою гребуть (М. Стельмах); Старший брат і ні гадки собі: лежить та загріба гроші лопатою — усе йому Бог дає (О. Стороженко); — Катанку купив. Так ви забрали собі в голову, що гроші в мене як полова — лопатою гребу (М. Стельмах); — Сказано, діду, що ти великий багач, по сто мітлів [мітел] щотижня продаєш, гроші лопатою загрібаєш (І. Франко).

за так-гро́ші, зі сл. купи́ти, ви́купити і т. ін. Недорого, дешево; вигідно. Ото зажурився полковник і почав з журби роздивлятись нову рушницю, що купив недавно у якогось пана за так-гроші! (М. Кропивницький).

знов (зно́ву) за ри́бу гро́ші, жарт. Уперто наполягати на чомусь, настирливо повторювати те саме. — Оце тобі й раз! — розвів руками Заруба.— Я пожартував, а ти, Павле, знов за рибу гроші. Починаєш усе спочатку (В. Кучер); Він ревниво заступав князя від своїх антропосів, найперше ж — од Сивоока, боявся, видно, що Сивоок знов почне за рибу гроші (П. Загребельний); І знову ти за рибу гроші! — скипів Тарас.— Тобі все зразу хочеться, одним ударом… (Василь Шевчук).

знов (зно́ву) за ри́бу гро́ші, жарт. Уперто наполягати на чомусь, настирливо повторювати те саме. — Оце тобі й раз! — розвів руками Заруба.— Я пожартував, а ти, Павле, знов за рибу гроші. Починаєш усе спочатку (В. Кучер); Він ревниво заступав князя від своїх антропосів, найперше ж — од Сивоока, боявся, видно, що Сивоок знов почне за рибу гроші (П. Загребельний); І знову ти за рибу гроші! — скипів Тарас.— Тобі все зразу хочеться, одним ударом… (Василь Шевчук).

легки́й на гро́ші. 1. Той, кому гроші дістаються без затрати великих зусиль. — Вчені, вони теж, бачиш, різні. Одні вчені на гроші легкі, інші — на мозолі (О. Довженко).

2. Недорогий, порівняно дешевий. Сірий хліб, твердила мати, корисний для здоров’я та й на гроші легкий (М. Рудь).

мі́ряти мі́рками (мі́ркою, ковше́м) гро́ші. Бути дуже багатим, мати великий капітал. — Звідки ж ти, безтолоч, знаєш, що дядечко гроші мірками міряє? (М. Стельмах); — Чи ти де бачив таких панів, щоб їм гроші були не милі?..— Е-е, дядечку! вона [пані], мабуть, чи не ковшем їх [гроші] міряє! (Марко Вовчок).

мі́ряти мі́рками (мі́ркою, ковше́м) гро́ші. Бути дуже багатим, мати великий капітал. — Звідки ж ти, безтолоч, знаєш, що дядечко гроші мірками міряє? (М. Стельмах); — Чи ти де бачив таких панів, щоб їм гроші були не милі?..— Е-е, дядечку! вона [пані], мабуть, чи не ковшем їх [гроші] міряє! (Марко Вовчок).

мі́ряти мі́рками (мі́ркою, ковше́м) гро́ші. Бути дуже багатим, мати великий капітал. — Звідки ж ти, безтолоч, знаєш, що дядечко гроші мірками міряє? (М. Стельмах); — Чи ти де бачив таких панів, щоб їм гроші були не милі?..— Е-е, дядечку! вона [пані], мабуть, чи не ковшем їх [гроші] міряє! (Марко Вовчок).

ні за я́кі гро́ші, із запереч. 1. зі сл. не добу́ти, не купи́ти і т. ін. Ніде́; нія́к. Як тілько вийшла [книжка “Кобзар”], то наші земляки зразу її розхватали [розхапали], і тепер тії [тієї] книжки ні за які гроші не добудеш (Панас Мирний); Не їси [смачний борщ], було, а п’єш! Тут такого ні за які гроші не добудеш (Панас Мирний); Звісно, постараюся, що тільки зможу зробити для грошової запомоги,— але в цьому мала потіха — ні за які гроші Франка [твори] не купиш (М. Коцюбинський).

2.  Ні за яких обставин; нізащо, ніколи. — Не поїду з вами ні за які гроші,— смутно обізвалась Тодозя (І. Нечуй-Левицький); — Такий же втішний хлопець. Якби не холода, я б ні за які гроші не розлучився з ним (П. Панч).

пла́кали гро́ші (гро́шики), перев. чиї. Не справдилися сподівання у зв’язку з затратами, на одержання прибутку, якихось коштів і т. ін. Плакали ваші гроші. Цей невеселий вираз згадали тисячі харків’ян — передплатників альтернативного каналу (З газети); — Як же не підтримати в доброму ділі?! .. — Діло твоє. Твої грошики плакатимуть, не мої (А. Головко); Він розгорнув куртку: виріб мав дуже непривабливий вигляд. Авжеж, плакали грошики і, певно, чималі (З журналу).

си́пати грі́шми (гроши́ма, черві́нцями і т. ін.). Бути необачним у витратах; надмірно, нерозсудливо витрачати кошти. Всі ахнули. Хоч і бачили день в день, що Ежен сипле грішми (І. Франко); І сипала грошима Самойловичка по судах, щоб здійснити свою волю (Є. Кротевич); Один іде перед пана — червінцями сипле, Другий іде да [та] до пана — Білі листи пише (Укр.. пісні); [Палажка:] Он, кажуть, так катеринками і сипле! [Химка:] Якими катеринками? (Панас Мирний).

си́пати грі́шми (гроши́ма, черві́нцями і т. ін.). Бути необачним у витратах; надмірно, нерозсудливо витрачати кошти. Всі ахнули. Хоч і бачили день в день, що Ежен сипле грішми (І. Франко); І сипала грошима Самойловичка по судах, щоб здійснити свою волю (Є. Кротевич); Один іде перед пана — червінцями сипле, Другий іде да [та] до пана — Білі листи пише (Укр.. пісні); [Палажка:] Он, кажуть, так катеринками і сипле! [Химка:] Якими катеринками? (Панас Мирний).

туги́й на гро́ші. Скупий. Покійник батько був тугий на гроші і жалкував такої суми (М. Грушевський).