гребти́ (загріба́ти, горну́ти і т. ін.) гро́ші лопа́тою, зневажл. Без великих затрат праці дуже швидко багатіти; наживатися. — Ну, там, Лесю, чоловік зразу багатіє .. Там гроші лопатою гребуть (М. Стельмах); Старший брат і ні гадки собі: лежить та загріба гроші лопатою — усе йому Бог дає (О. Стороженко); — Катанку купив. Так ви забрали собі в голову, що гроші в мене як полова — лопатою гребу (М. Стельмах); — Сказано, діду, що ти великий багач, по сто мітлів [мітел] щотижня продаєш, гроші лопатою загрібаєш (І. Франко).

гребти́ (загріба́ти, горну́ти і т. ін.) гро́ші лопа́тою, зневажл. Без великих затрат праці дуже швидко багатіти; наживатися. — Ну, там, Лесю, чоловік зразу багатіє .. Там гроші лопатою гребуть (М. Стельмах); Старший брат і ні гадки собі: лежить та загріба гроші лопатою — усе йому Бог дає (О. Стороженко); — Катанку купив. Так ви забрали собі в голову, що гроші в мене як полова — лопатою гребу (М. Стельмах); — Сказано, діду, що ти великий багач, по сто мітлів [мітел] щотижня продаєш, гроші лопатою загрібаєш (І. Франко).

гребти́ (загріба́ти, горну́ти і т. ін.) гро́ші лопа́тою, зневажл. Без великих затрат праці дуже швидко багатіти; наживатися. — Ну, там, Лесю, чоловік зразу багатіє .. Там гроші лопатою гребуть (М. Стельмах); Старший брат і ні гадки собі: лежить та загріба гроші лопатою — усе йому Бог дає (О. Стороженко); — Катанку купив. Так ви забрали собі в голову, що гроші в мене як полова — лопатою гребу (М. Стельмах); — Сказано, діду, що ти великий багач, по сто мітлів [мітел] щотижня продаєш, гроші лопатою загрібаєш (І. Франко).

за так-гро́ші, зі сл. купи́ти, ви́купити і т. ін. Недорого, дешево; вигідно. Ото зажурився полковник і почав з журби роздивлятись нову рушницю, що купив недавно у якогось пана за так-гроші! (М. Кропивницький).

знов (зно́ву) за ри́бу гро́ші, жарт. Уперто наполягати на чомусь, настирливо повторювати те саме. — Оце тобі й раз! — розвів руками Заруба.— Я пожартував, а ти, Павле, знов за рибу гроші. Починаєш усе спочатку (В. Кучер); Він ревниво заступав князя від своїх антропосів, найперше ж — од Сивоока, боявся, видно, що Сивоок знов почне за рибу гроші (П. Загребельний); І знову ти за рибу гроші! — скипів Тарас.— Тобі все зразу хочеться, одним ударом… (Василь Шевчук).

знов (зно́ву) за ри́бу гро́ші, жарт. Уперто наполягати на чомусь, настирливо повторювати те саме. — Оце тобі й раз! — розвів руками Заруба.— Я пожартував, а ти, Павле, знов за рибу гроші. Починаєш усе спочатку (В. Кучер); Він ревниво заступав князя від своїх антропосів, найперше ж — од Сивоока, боявся, видно, що Сивоок знов почне за рибу гроші (П. Загребельний); І знову ти за рибу гроші! — скипів Тарас.— Тобі все зразу хочеться, одним ударом… (Василь Шевчук).

легки́й на гро́ші. 1. Той, кому гроші дістаються без затрати великих зусиль. — Вчені, вони теж, бачиш, різні. Одні вчені на гроші легкі, інші — на мозолі (О. Довженко).

2. Недорогий, порівняно дешевий. Сірий хліб, твердила мати, корисний для здоров’я та й на гроші легкий (М. Рудь).

мі́ряти мі́рками (мі́ркою, ковше́м) гро́ші. Бути дуже багатим, мати великий капітал. — Звідки ж ти, безтолоч, знаєш, що дядечко гроші мірками міряє? (М. Стельмах); — Чи ти де бачив таких панів, щоб їм гроші були не милі?..— Е-е, дядечку! вона [пані], мабуть, чи не ковшем їх [гроші] міряє! (Марко Вовчок).

мі́ряти мі́рками (мі́ркою, ковше́м) гро́ші. Бути дуже багатим, мати великий капітал. — Звідки ж ти, безтолоч, знаєш, що дядечко гроші мірками міряє? (М. Стельмах); — Чи ти де бачив таких панів, щоб їм гроші були не милі?..— Е-е, дядечку! вона [пані], мабуть, чи не ковшем їх [гроші] міряє! (Марко Вовчок).

мі́ряти мі́рками (мі́ркою, ковше́м) гро́ші. Бути дуже багатим, мати великий капітал. — Звідки ж ти, безтолоч, знаєш, що дядечко гроші мірками міряє? (М. Стельмах); — Чи ти де бачив таких панів, щоб їм гроші були не милі?..— Е-е, дядечку! вона [пані], мабуть, чи не ковшем їх [гроші] міряє! (Марко Вовчок).

ні за я́кі гро́ші, із запереч. 1. зі сл. не добу́ти, не купи́ти і т. ін. Ніде́; нія́к. Як тілько вийшла [книжка “Кобзар”], то наші земляки зразу її розхватали [розхапали], і тепер тії [тієї] книжки ні за які гроші не добудеш (Панас Мирний); Не їси [смачний борщ], було, а п’єш! Тут такого ні за які гроші не добудеш (Панас Мирний); Звісно, постараюся, що тільки зможу зробити для грошової запомоги,— але в цьому мала потіха — ні за які гроші Франка [твори] не купиш (М. Коцюбинський).

2.  Ні за яких обставин; нізащо, ніколи. — Не поїду з вами ні за які гроші,— смутно обізвалась Тодозя (І. Нечуй-Левицький); — Такий же втішний хлопець. Якби не холода, я б ні за які гроші не розлучився з ним (П. Панч).

пла́кали гро́ші (гро́шики), перев. чиї. Не справдилися сподівання у зв’язку з затратами, на одержання прибутку, якихось коштів і т. ін. Плакали ваші гроші. Цей невеселий вираз згадали тисячі харків’ян — передплатників альтернативного каналу (З газети); — Як же не підтримати в доброму ділі?! .. — Діло твоє. Твої грошики плакатимуть, не мої (А. Головко); Він розгорнув куртку: виріб мав дуже непривабливий вигляд. Авжеж, плакали грошики і, певно, чималі (З журналу).

си́пати грі́шми (гроши́ма, черві́нцями і т. ін.). Бути необачним у витратах; надмірно, нерозсудливо витрачати кошти. Всі ахнули. Хоч і бачили день в день, що Ежен сипле грішми (І. Франко); І сипала грошима Самойловичка по судах, щоб здійснити свою волю (Є. Кротевич); Один іде перед пана — червінцями сипле, Другий іде да [та] до пана — Білі листи пише (Укр.. пісні); [Палажка:] Он, кажуть, так катеринками і сипле! [Химка:] Якими катеринками? (Панас Мирний).

си́пати грі́шми (гроши́ма, черві́нцями і т. ін.). Бути необачним у витратах; надмірно, нерозсудливо витрачати кошти. Всі ахнули. Хоч і бачили день в день, що Ежен сипле грішми (І. Франко); І сипала грошима Самойловичка по судах, щоб здійснити свою волю (Є. Кротевич); Один іде перед пана — червінцями сипле, Другий іде да [та] до пана — Білі листи пише (Укр.. пісні); [Палажка:] Он, кажуть, так катеринками і сипле! [Химка:] Якими катеринками? (Панас Мирний).

туги́й на гро́ші. Скупий. Покійник батько був тугий на гроші і жалкував такої суми (М. Грушевський).

гребти́ (загріба́ти, горну́ти і т. ін.) гро́ші лопа́тою, зневажл. Без великих затрат праці дуже швидко багатіти; наживатися. — Ну, там, Лесю, чоловік зразу багатіє .. Там гроші лопатою гребуть (М. Стельмах); Старший брат і ні гадки собі: лежить та загріба гроші лопатою — усе йому Бог дає (О. Стороженко); — Катанку купив. Так ви забрали собі в голову, що гроші в мене як полова — лопатою гребу (М. Стельмах); — Сказано, діду, що ти великий багач, по сто мітлів [мітел] щотижня продаєш, гроші лопатою загрібаєш (І. Франко).

гребти́ (загріба́ти, горну́ти і т. ін.) гро́ші лопа́тою, зневажл. Без великих затрат праці дуже швидко багатіти; наживатися. — Ну, там, Лесю, чоловік зразу багатіє .. Там гроші лопатою гребуть (М. Стельмах); Старший брат і ні гадки собі: лежить та загріба гроші лопатою — усе йому Бог дає (О. Стороженко); — Катанку купив. Так ви забрали собі в голову, що гроші в мене як полова — лопатою гребу (М. Стельмах); — Сказано, діду, що ти великий багач, по сто мітлів [мітел] щотижня продаєш, гроші лопатою загрібаєш (І. Франко).

гребти́ (загріба́ти, горну́ти і т. ін.) гро́ші лопа́тою, зневажл. Без великих затрат праці дуже швидко багатіти; наживатися. — Ну, там, Лесю, чоловік зразу багатіє .. Там гроші лопатою гребуть (М. Стельмах); Старший брат і ні гадки собі: лежить та загріба гроші лопатою — усе йому Бог дає (О. Стороженко); — Катанку купив. Так ви забрали собі в голову, що гроші в мене як полова — лопатою гребу (М. Стельмах); — Сказано, діду, що ти великий багач, по сто мітлів [мітел] щотижня продаєш, гроші лопатою загрібаєш (І. Франко).

за так-гро́ші, зі сл. купи́ти, ви́купити і т. ін. Недорого, дешево; вигідно. Ото зажурився полковник і почав з журби роздивлятись нову рушницю, що купив недавно у якогось пана за так-гроші! (М. Кропивницький).

знов (зно́ву) за ри́бу гро́ші, жарт. Уперто наполягати на чомусь, настирливо повторювати те саме. — Оце тобі й раз! — розвів руками Заруба.— Я пожартував, а ти, Павле, знов за рибу гроші. Починаєш усе спочатку (В. Кучер); Він ревниво заступав князя від своїх антропосів, найперше ж — од Сивоока, боявся, видно, що Сивоок знов почне за рибу гроші (П. Загребельний); І знову ти за рибу гроші! — скипів Тарас.— Тобі все зразу хочеться, одним ударом… (Василь Шевчук).

знов (зно́ву) за ри́бу гро́ші, жарт. Уперто наполягати на чомусь, настирливо повторювати те саме. — Оце тобі й раз! — розвів руками Заруба.— Я пожартував, а ти, Павле, знов за рибу гроші. Починаєш усе спочатку (В. Кучер); Він ревниво заступав князя від своїх антропосів, найперше ж — од Сивоока, боявся, видно, що Сивоок знов почне за рибу гроші (П. Загребельний); І знову ти за рибу гроші! — скипів Тарас.— Тобі все зразу хочеться, одним ударом… (Василь Шевчук).

легки́й на гро́ші. 1. Той, кому гроші дістаються без затрати великих зусиль. — Вчені, вони теж, бачиш, різні. Одні вчені на гроші легкі, інші — на мозолі (О. Довженко).

2. Недорогий, порівняно дешевий. Сірий хліб, твердила мати, корисний для здоров’я та й на гроші легкий (М. Рудь).

мі́ряти мі́рками (мі́ркою, ковше́м) гро́ші. Бути дуже багатим, мати великий капітал. — Звідки ж ти, безтолоч, знаєш, що дядечко гроші мірками міряє? (М. Стельмах); — Чи ти де бачив таких панів, щоб їм гроші були не милі?..— Е-е, дядечку! вона [пані], мабуть, чи не ковшем їх [гроші] міряє! (Марко Вовчок).

мі́ряти мі́рками (мі́ркою, ковше́м) гро́ші. Бути дуже багатим, мати великий капітал. — Звідки ж ти, безтолоч, знаєш, що дядечко гроші мірками міряє? (М. Стельмах); — Чи ти де бачив таких панів, щоб їм гроші були не милі?..— Е-е, дядечку! вона [пані], мабуть, чи не ковшем їх [гроші] міряє! (Марко Вовчок).

мі́ряти мі́рками (мі́ркою, ковше́м) гро́ші. Бути дуже багатим, мати великий капітал. — Звідки ж ти, безтолоч, знаєш, що дядечко гроші мірками міряє? (М. Стельмах); — Чи ти де бачив таких панів, щоб їм гроші були не милі?..— Е-е, дядечку! вона [пані], мабуть, чи не ковшем їх [гроші] міряє! (Марко Вовчок).

ні за я́кі гро́ші, із запереч. 1. зі сл. не добу́ти, не купи́ти і т. ін. Ніде́; нія́к. Як тілько вийшла [книжка “Кобзар”], то наші земляки зразу її розхватали [розхапали], і тепер тії [тієї] книжки ні за які гроші не добудеш (Панас Мирний); Не їси [смачний борщ], було, а п’єш! Тут такого ні за які гроші не добудеш (Панас Мирний); Звісно, постараюся, що тільки зможу зробити для грошової запомоги,— але в цьому мала потіха — ні за які гроші Франка [твори] не купиш (М. Коцюбинський).

2.  Ні за яких обставин; нізащо, ніколи. — Не поїду з вами ні за які гроші,— смутно обізвалась Тодозя (І. Нечуй-Левицький); — Такий же втішний хлопець. Якби не холода, я б ні за які гроші не розлучився з ним (П. Панч).

пла́кали гро́ші (гро́шики), перев. чиї. Не справдилися сподівання у зв’язку з затратами, на одержання прибутку, якихось коштів і т. ін. Плакали ваші гроші. Цей невеселий вираз згадали тисячі харків’ян — передплатників альтернативного каналу (З газети); — Як же не підтримати в доброму ділі?! .. — Діло твоє. Твої грошики плакатимуть, не мої (А. Головко); Він розгорнув куртку: виріб мав дуже непривабливий вигляд. Авжеж, плакали грошики і, певно, чималі (З журналу).

си́пати грі́шми (гроши́ма, черві́нцями і т. ін.). Бути необачним у витратах; надмірно, нерозсудливо витрачати кошти. Всі ахнули. Хоч і бачили день в день, що Ежен сипле грішми (І. Франко); І сипала грошима Самойловичка по судах, щоб здійснити свою волю (Є. Кротевич); Один іде перед пана — червінцями сипле, Другий іде да [та] до пана — Білі листи пише (Укр.. пісні); [Палажка:] Он, кажуть, так катеринками і сипле! [Химка:] Якими катеринками? (Панас Мирний).

си́пати грі́шми (гроши́ма, черві́нцями і т. ін.). Бути необачним у витратах; надмірно, нерозсудливо витрачати кошти. Всі ахнули. Хоч і бачили день в день, що Ежен сипле грішми (І. Франко); І сипала грошима Самойловичка по судах, щоб здійснити свою волю (Є. Кротевич); Один іде перед пана — червінцями сипле, Другий іде да [та] до пана — Білі листи пише (Укр.. пісні); [Палажка:] Он, кажуть, так катеринками і сипле! [Химка:] Якими катеринками? (Панас Мирний).

туги́й на гро́ші. Скупий. Покійник батько був тугий на гроші і жалкував такої суми (М. Грушевський).