ГРАБІ́Ж (напад з метою привласнення чужого майна), ГРАБУ́НОК, ГРАБУВА́ННЯ, ПОГРАБУВА́ННЯ, ДОБИ́ТОКзаст.,ТАТЬБА́заст., ГРАБІ́ЖКАдіал., РАБУ́НОКдіал.Як сарана, налітали вони на села й замки.. і поверталися до коша з отарами овець і баранців. І тоді нові загони заступали їх місце й ішли на грабіж (З. Тулуб); [Пані Люба:] Почалися на шляху грабунки та розбої (С. Васильченко); Долгорукий дуже обачливо запрошував половців, коли ж таке ставалося, то неодмінно умовою ставив перед ханами стримувати воїнів своїх від грабувань і насильств (П. Загребельний); Багратіон в міру сил боровся з безсоромним пограбуванням (П. Кочура); Гайдамаки приїхали з добитків (Словник Б. Грінченка); Той зламав житницю й уволік міх жита, той піймав чужого коня.. - ..скрізь татьба (С. Скляренко); [Олеся:] Трапилася та грабіжка якраз на перший тиждень великого посту (М. Кропивницький); - Мій господар прискаржив мене за рабунок.., але я, бігме, нічого не рабував (І. Франко). - Пор. краді́жка, 1. розбі́й.