господар 1

-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний госпо́дар госпо́дарі
родовий госпо́даря госпо́дарів
давальний госпо́дареві, госпо́дарю госпо́дарям
знахідний госпо́даря госпо́дарів
орудний госпо́дарем госпо́дарями
місцевий на/у госпо́дареві, госпо́дарю, госпо́дарі на/у госпо́дарях
кличний госпо́дарю госпо́дарі

Словник синонімів

ВЛА́СНИК (людина з правом приватного або суспільного володіння чимсь), ГОСПО́ДАР, ХАЗЯ́ЇН, ВОЛО́ДА́Р, ВОЛОДІ́ЛЬНИКрідше,ВОЛОДІ́ЛЕЦЬрідше,ВЛАСТИ́ТЕЛЬзаст.,ВЛАСТИ́ВЕЦЬзаст., ПОСІДА́Ч заст.Власник фабрики; Раб кинув виклик власнику і Богу (П. Дорошко); Сумний сидить господар дому, думаючи: краще б і не було того бенкету (О. Довженко); У крилатій фантазії він уявляв уже той щасливий день, коли стане володарем усього рухомого й нерухомого майна (А. Шиян); Одне швендяють по хатах Гречкосії, хлібороби, - Володільники убогі Запорізької худоби (Я. Щоголів); Скарби коштовностей, що були заховані в хвилину небезпеки, вже не побачили свого володільця (з журналу); Миколай, властитель дараби, і Тимофій щось кінчали робити (Г. Хоткевич); Вона молода, вродлива, дочка графа Лісовського, властивиця обширних маєтностей (І. Франко); Був тут і Нурла-ефенді, багатир.., посідач єдиного на ціле село коня (М. Коцюбинський).
ВОЛО́ДА́Р (той, хто має владу над кимсь, чимсь), ВЕЛИ́ТЕЛЬ, ПАН, ХАЗЯ́ЇН, ГОСПО́ДАР. Будь-який твір володаря дум простого народу - Тараса Шевченка міг збудити людську душу, розбурхати почуття (А. Іщук); Прийшов... Командує, немов громів велитель (М. Рильський); - Ти хочеш бути моїм паном, хочеш взяти мене,.. мої руки, мій розум, мою волю і моє серце (М. Коцюбинський); Він тут [на морі] більший хазяїн, ніж на землі. Він, певно, подумає перше, ніж скаже, від кого родився: од жінки чи од морської хвилі (М. Коцюбинський); Тож треба думати, що господар планети - це ти, людина, що крім нас, на планеті нікого... (О. Гончар).
ЧОЛОВІ́К (одружена особа стосовно своєї дружини), ДРУЖИ́НА, ПОДРУ́ЖЖЯ, МУЖзаст., уроч.,БЛАГОВІ́РНИЙжарт.,ПОВЕЛИ́ТЕЛЬ розм.,МУЖИК діал.,ПО́ДРУГ діал.; ГОСПО́ДАР, ХАЗЯ́ЇН (шанобливо). Привіз мене чоловік на своє господарство (Марко Вовчок); Хутко довідавсь від неї Кармель, що.. в старих Книшів наймичка служить Маруся, сирота, нема ані родини, ані дружини (Марко Вовчок); - Хай і мене коло нього поховають, - мимоволі подається [Катерина] в той бік, де, відробивши своє, лежить її подружжя (М. Стельмах); Ой не горлиця ж на дубі В діброві воркує, То вдова по мужі любім Стогне і горює (П. Гулак-Артемовський); Коли він і в такий час завидує на цю хвойду, то не буде вона, Зінька, печалитись за своїм благовірним (М. Стельмах); Накипівша у серці туга.. від витребеньків свого повелителя часто і густо виливається.. тихим, тяжким та важким поспів’ям (Панас Мирний); - Хай лиш спробую, куди воно жінка сама без мужика годиться (А. Головко); Дорош прийшов на квартиру, зібрав свої речі і, зніяковіло поморщившись, сказав здивованій Олені: - З вашим господарем ми в одній хаті не вживемося, так що піду я собі (Григорій Тютюнник); Як відкрила Марія ворота, як уздріла свого хазяїна, збіліла, ніби лице борошном обсипали (Панас Мирний).

Словник фразеологізмів

госпо́дар (пан, хазя́їн і т. ін.) стано́вища. Той, хто має можливість активно впливати на щось, керувати чим-небудь і т. ін. на власний розсуд; головний у чомусь. Упоєний радістю перших перемог, він уже вірив тоді, що сам є господарем становища (О. Гончар); Він вирішив обійти німця далеко з тилу, наблизитися до нього звідти, звідки той його не очікував, і самому стати господарем становища (П. Загребельний); У словах великого князя звучав глум, і Заремба завагався. .. Цей поганий, тупоумний ковбан був паном становища (Юліан Опільський).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний госпо́дар госпо́дарі
родовий госпо́даря госпо́дарів
давальний госпо́дареві, госпо́дарю госпо́дарям
знахідний госпо́даря госпо́дарів
орудний госпо́дарем госпо́дарями
місцевий на/у госпо́дареві, госпо́дарю, госпо́дарі на/у госпо́дарях
кличний госпо́дарю госпо́дарі

Словник синонімів

ВЛА́СНИК (людина з правом приватного або суспільного володіння чимсь), ГОСПО́ДАР, ХАЗЯ́ЇН, ВОЛО́ДА́Р, ВОЛОДІ́ЛЬНИКрідше,ВОЛОДІ́ЛЕЦЬрідше,ВЛАСТИ́ТЕЛЬзаст.,ВЛАСТИ́ВЕЦЬзаст., ПОСІДА́Ч заст.Власник фабрики; Раб кинув виклик власнику і Богу (П. Дорошко); Сумний сидить господар дому, думаючи: краще б і не було того бенкету (О. Довженко); У крилатій фантазії він уявляв уже той щасливий день, коли стане володарем усього рухомого й нерухомого майна (А. Шиян); Одне швендяють по хатах Гречкосії, хлібороби, - Володільники убогі Запорізької худоби (Я. Щоголів); Скарби коштовностей, що були заховані в хвилину небезпеки, вже не побачили свого володільця (з журналу); Миколай, властитель дараби, і Тимофій щось кінчали робити (Г. Хоткевич); Вона молода, вродлива, дочка графа Лісовського, властивиця обширних маєтностей (І. Франко); Був тут і Нурла-ефенді, багатир.., посідач єдиного на ціле село коня (М. Коцюбинський).
ВОЛО́ДА́Р (той, хто має владу над кимсь, чимсь), ВЕЛИ́ТЕЛЬ, ПАН, ХАЗЯ́ЇН, ГОСПО́ДАР. Будь-який твір володаря дум простого народу - Тараса Шевченка міг збудити людську душу, розбурхати почуття (А. Іщук); Прийшов... Командує, немов громів велитель (М. Рильський); - Ти хочеш бути моїм паном, хочеш взяти мене,.. мої руки, мій розум, мою волю і моє серце (М. Коцюбинський); Він тут [на морі] більший хазяїн, ніж на землі. Він, певно, подумає перше, ніж скаже, від кого родився: од жінки чи од морської хвилі (М. Коцюбинський); Тож треба думати, що господар планети - це ти, людина, що крім нас, на планеті нікого... (О. Гончар).
ЧОЛОВІ́К (одружена особа стосовно своєї дружини), ДРУЖИ́НА, ПОДРУ́ЖЖЯ, МУЖзаст., уроч.,БЛАГОВІ́РНИЙжарт.,ПОВЕЛИ́ТЕЛЬ розм.,МУЖИК діал.,ПО́ДРУГ діал.; ГОСПО́ДАР, ХАЗЯ́ЇН (шанобливо). Привіз мене чоловік на своє господарство (Марко Вовчок); Хутко довідавсь від неї Кармель, що.. в старих Книшів наймичка служить Маруся, сирота, нема ані родини, ані дружини (Марко Вовчок); - Хай і мене коло нього поховають, - мимоволі подається [Катерина] в той бік, де, відробивши своє, лежить її подружжя (М. Стельмах); Ой не горлиця ж на дубі В діброві воркує, То вдова по мужі любім Стогне і горює (П. Гулак-Артемовський); Коли він і в такий час завидує на цю хвойду, то не буде вона, Зінька, печалитись за своїм благовірним (М. Стельмах); Накипівша у серці туга.. від витребеньків свого повелителя часто і густо виливається.. тихим, тяжким та важким поспів’ям (Панас Мирний); - Хай лиш спробую, куди воно жінка сама без мужика годиться (А. Головко); Дорош прийшов на квартиру, зібрав свої речі і, зніяковіло поморщившись, сказав здивованій Олені: - З вашим господарем ми в одній хаті не вживемося, так що піду я собі (Григорій Тютюнник); Як відкрила Марія ворота, як уздріла свого хазяїна, збіліла, ніби лице борошном обсипали (Панас Мирний).

Словник фразеологізмів

госпо́дар (пан, хазя́їн і т. ін.) стано́вища. Той, хто має можливість активно впливати на щось, керувати чим-небудь і т. ін. на власний розсуд; головний у чомусь. Упоєний радістю перших перемог, він уже вірив тоді, що сам є господарем становища (О. Гончар); Він вирішив обійти німця далеко з тилу, наблизитися до нього звідти, звідки той його не очікував, і самому стати господарем становища (П. Загребельний); У словах великого князя звучав глум, і Заремба завагався. .. Цей поганий, тупоумний ковбан був паном становища (Юліан Опільський).