-1-
прізвище
Словник відмінків
відмінок | чол. р. | множина |
називний | Го́луб | Го́луби |
родовий | Го́луба | Го́лубів |
давальний | Го́лубові, Го́лубу | Го́лубам |
знахідний | Го́луба | Го́лубів |
орудний | Го́лубом | Го́лубами |
місцевий | при Го́лубові, Го́лубі | при Го́лубах |
кличний | Го́лубе, Го́луб | Го́луби |
відмінок | чол. р. | множина |
називний | Го́луб | Го́луби |
родовий | Го́луба | Го́лубів |
давальний | Го́лубові, Го́лубу | Го́лубам |
знахідний | Го́луба | Го́лубів |
орудний | Го́лубом | Го́лубами |
місцевий | при Го́лубові, Го́лубі | при Го́лубах |
кличний | Го́лубе, Го́луб | Го́луби |
-2-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | чол. р. | множина |
називний | Го́луб | Го́луби |
родовий | Го́луба | Го́лубів |
давальний | Го́лубові, Го́лубу | Го́лубам |
знахідний | Го́луба | Го́лубів |
орудний | Го́лубом | Го́лубами |
місцевий | при Го́лубові, Го́лубі | при Го́лубах |
кличний | Го́лубе, Го́луб | Го́луби |
відмінок | чол. р. | множина |
називний | Го́луб | Го́луби |
родовий | Го́луба | Го́лубів |
давальний | Го́лубові, Го́лубу | Го́лубам |
знахідний | Го́луба | Го́лубів |
орудний | Го́лубом | Го́лубами |
місцевий | при Го́лубові, Го́лубі | при Го́лубах |
кличний | Го́лубе, Го́луб | Го́луби |
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | го́луб | го́луби |
родовий | го́луба | го́лубів |
давальний | го́лубові, го́лубу | го́лубам |
знахідний | го́луба | го́луби, го́лубів |
орудний | го́лубом | го́лубами |
місцевий | на/у го́лубові, го́лубі | на/у го́лубах |
кличний | го́лубе | го́луби |
відмінок | однина | множина |
називний | го́луб | го́луби |
родовий | го́луба | го́лубів |
давальний | го́лубові, го́лубу | го́лубам |
знахідний | го́луба | го́луби, го́лубів |
орудний | го́лубом | го́лубами |
місцевий | на/у го́лубові, го́лубі | на/у го́лубах |
кличний | го́лубе | го́луби |
Словник синонімів
ГО́ЛУБ (птах родини голубоподібних), ГОЛУБИ́НА поет. рідше, ГУ́ЛЯ дит., фольк.; ГО́РЛИЦЯ (дикий). Рудасті голуби граціозно поводили голівками і ніжно воркотіли (В. Кучер); З-за дерев пурхнула голубина (П. Тичина); Ой, ну, люлі, налетіли гулі (пісня); В розлогій кроні дуба.. туркотіли ніким не сполохані горлиці (А. Шиян).
ГО́ЛУБ (птах родини голубоподібних), ГОЛУБИ́НА поет. рідше, ГУ́ЛЯ дит., фольк.; ГО́РЛИЦЯ (дикий). Рудасті голуби граціозно поводили голівками і ніжно воркотіли (В. Кучер); З-за дерев пурхнула голубина (П. Тичина); Ой, ну, люлі, налетіли гулі (пісня); В розлогій кроні дуба.. туркотіли ніким не сполохані горлиці (А. Шиян).
-3-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | чол. р. | множина |
називний | Го́луб | Го́луби |
родовий | Го́луба | Го́лубів |
давальний | Го́лубові, Го́лубу | Го́лубам |
знахідний | Го́луба | Го́лубів |
орудний | Го́лубом | Го́лубами |
місцевий | при Го́лубові, Го́лубі | при Го́лубах |
кличний | Го́лубе, Го́луб | Го́луби |
відмінок | чол. р. | множина |
називний | Го́луб | Го́луби |
родовий | Го́луба | Го́лубів |
давальний | Го́лубові, Го́лубу | Го́лубам |
знахідний | Го́луба | Го́лубів |
орудний | Го́лубом | Го́лубами |
місцевий | при Го́лубові, Го́лубі | при Го́лубах |
кличний | Го́лубе, Го́луб | Го́луби |
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | го́луб | го́луби |
родовий | го́луба | го́лубів |
давальний | го́лубові, го́лубу | го́лубам |
знахідний | го́луба | го́луби, го́лубів |
орудний | го́лубом | го́лубами |
місцевий | на/у го́лубові, го́лубі | на/у го́лубах |
кличний | го́лубе | го́луби |
відмінок | однина | множина |
називний | го́луб | го́луби |
родовий | го́луба | го́лубів |
давальний | го́лубові, го́лубу | го́лубам |
знахідний | го́луба | го́луби, го́лубів |
орудний | го́лубом | го́лубами |
місцевий | на/у го́лубові, го́лубі | на/у го́лубах |
кличний | го́лубе | го́луби |
Словник синонімів
ГО́ЛУБ (птах родини голубоподібних), ГОЛУБИ́НА поет. рідше, ГУ́ЛЯ дит., фольк.; ГО́РЛИЦЯ (дикий). Рудасті голуби граціозно поводили голівками і ніжно воркотіли (В. Кучер); З-за дерев пурхнула голубина (П. Тичина); Ой, ну, люлі, налетіли гулі (пісня); В розлогій кроні дуба.. туркотіли ніким не сполохані горлиці (А. Шиян).
ГО́ЛУБ (птах родини голубоподібних), ГОЛУБИ́НА поет. рідше, ГУ́ЛЯ дит., фольк.; ГО́РЛИЦЯ (дикий). Рудасті голуби граціозно поводили голівками і ніжно воркотіли (В. Кучер); З-за дерев пурхнула голубина (П. Тичина); Ой, ну, люлі, налетіли гулі (пісня); В розлогій кроні дуба.. туркотіли ніким не сполохані горлиці (А. Шиян).
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | го́луб | го́луби |
родовий | го́луба | го́лубів |
давальний | го́лубові, го́лубу | го́лубам |
знахідний | го́луба | го́лубів |
орудний | го́лубом | го́лубами |
місцевий | на/у го́лубові, го́лубі | на/у го́лубах |
кличний | го́лубе | го́луби |
відмінок | однина | множина |
називний | го́луб | го́луби |
родовий | го́луба | го́лубів |
давальний | го́лубові, го́лубу | го́лубам |
знахідний | го́луба | го́лубів |
орудний | го́лубом | го́лубами |
місцевий | на/у го́лубові, го́лубі | на/у го́лубах |
кличний | го́лубе | го́луби |