-1-
іменник чоловічого роду, істота
(воротар - у спортивних іграх)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний голкі́пер голкі́пери
родовий голкі́пера голкі́перів
давальний голкі́перові, голкі́перу голкі́перам
знахідний голкі́пера голкі́перів
орудний голкі́пером голкі́перами
місцевий на/у голкі́перові, голкі́пері на/у голкі́перах
кличний голкі́пере голкі́пери

Словник синонімів

ВОРОТА́Р (член спортивної команди), ГОЛКІ́ПЕР. Воротар легко підскочив, піймав під самою штангою м’яча й знову подав його на гру (Ю. Яновський); Підбіг лікар.. Але запасного голкіпера не було. І воротар знову зайняв своє місце (з журналу).