-1-
іменник жіночого роду
* Але: дві, три, чотири го́лки

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний го́лка голки́
родовий го́лки голо́к
давальний го́лці голка́м
знахідний го́лку голки́
орудний го́лкою голка́ми
місцевий на/у го́лці на/у голка́х
кличний го́лко* голки́*

Словник синонімів

ГО́ЛКА (для шиття); ГЛИ́ЦЯ (дерев’яна велика). Знайшла [Марія] голку й до чоловіка підійшла, щоб гудзик пришити (А. Головко).
ГО́ЛКА (колючка хвойної рослини), ХВОЇ́НА, ШПИ́ЛЬКА. Тимко струсив із сорочки сухі соснові голки (Григорій Тютюнник); Сосни співали колискових пісень і видзвонювали кожною гілочкою, кожною хвоїною (П. Загребельний); Вже кілька ялинок на санчатах, від них несе.. солодкими пахощами шпильок (І. Чендей).
ГО́ЛКА (тонкий загострений кристал чого-небудь); СКА́ЛКА (льоду, інею тощо). Надвечір подув холодний північний вітер, пригнав хмари сизі, зашив голками крижаними калюжі, озера (А. Шиян); Від кожного дотику леза розліталися навкруги гострі льодові скалки (І. Кириленко).
КОЛЮ́ЧКА (голчасте утворення на тілі деяких тварин; загострений кінець стебла, листя рослини тощо), ГО́ЛКА, ШПИ́ЛЬКА, ШПИЧА́К[СПИЧА́К], ШПИ́ЧКА, ШИП, КО́ЛЬКАдіал.; ХВОЇ́НКА, ХВОЇ́НА (у хвойних дерев та кущів). Короткі посічені коси настовбурчились на його голові, неначе колючки на їжакові (І. Нечуй-Левицький); Трапилось так, що й бджоли покусали хлопчину, і колючку загнав у ногу (О. Донченко); Їжак скрутився в клубок і виставив гострі голки (О. Копиленко); Малина дика шпичаками ріже (П. Воронько); Я стрімко, прудко побіг. Біг щосили. Об терен штаненята порвав, ноги на спичаках поколов (О. Ковінька); Ішла моя мила По ягідочки В зелені гайочки Та й застромила Тернову шпичку В біленьку ніжку (М. Костомаров); Луска акул складається з маленьких шипів (з журналу); Взявши звичайну з акації кольку, Ноти на "Список кормів" приколов, Дує в трубу! Репетирує польку! (С. Олійник); З усіх гілочок, листків, хвоїнок стікали дрібні краплини (О. Іваненко); Сосни співали колискових пісень і видзвонювали кожною гілочкою, кожною хвоїною (П. Загребельний).
ХВО́Язбірн. (голчасте або лускоподібне листя сосни, ялини, модрини і т. ін.), ГЛИ́ЦЯ, ШПИЛЬКИ́, ГОЛКИ́, ЧЕ́ТИНАдіал., ЧЕ́ТИННЯдіал., ФО́Ядіал.; ГОЛЬНИ́Кдіал. (опале). Високі сосни п’ялись до неба, стовбури їхні світилися засохлою живицею, і повітря пахло хвоєю (Є. Гуцало); З ялин осипалася глиця (І. Муратов); Нічний дощ вимив на деревах шпильки, і ліс зазеленів, озвався пташиними голосами (С. Чорнобривець); Ні початку зелені, ні краю... Кримські сосни голками дзвенять (Г. Бойко); Навколо попід стінкою колиби лежала четина, на якій спали робітники (А. Турчинська); На верху накладемо четиння, щоби вітер не провівав та щоби поломінь не вибух (І. Франко); Все сухе. І стовбури дерев, і віками сипана на землю фоя, і низенькі віти (Г. Хоткевич).

Словник фразеологізмів

[і] го́́лки в ру́́ки не бра́́ти / не взя́́ти. Нічого не робити (перев. про шиття). [Степанида:] Люде [люди] богобоязливі проти неділі або проти свята цілісінький день і голки в руки не візьмуть, а проти п’ятінки то й сирівцю не запарюють… (М. Кропивницький).

[і] го́́лки в ру́́ки не бра́́ти / не взя́́ти. Нічого не робити (перев. про шиття). [Степанида:] Люде [люди] богобоязливі проти неділі або проти свята цілісінький день і голки в руки не візьмуть, а проти п’ятінки то й сирівцю не запарюють… (М. Кропивницький).

[і] го́лки не підто́чиш, зі сл. зроби́ти. Дуже якісно, так, щоб не було претензій. Мінери — народ спритний та меткий, зроблять — голки не підточиш (С. Голованівський).

[і] го́лкою (ши́лом, па́льцем) ні́де (ні́куди) ткну́ти. 1. Дуже багато; у великій кількості. Як Софія з баронесою прибули до театру, там було вже сила людей, як-то кажуть: ніде й голкою ткнути (Леся Українка); — Привезли нас [новобранців] у Полтаву, а там народу, як ото в Покрову на ярмарку: шилом нікуди ткнути (Григорій Тютюнник).

2. Дуже тісно. Перші пропустили було його, так що він забрався було аж на рундук, зате далі — і пальцем нікуди було ткнути (Панас Мирний).

[і] го́лкою (ши́лом, па́льцем) ні́де (ні́куди) ткну́ти. 1. Дуже багато; у великій кількості. Як Софія з баронесою прибули до театру, там було вже сила людей, як-то кажуть: ніде й голкою ткнути (Леся Українка); — Привезли нас [новобранців] у Полтаву, а там народу, як ото в Покрову на ярмарку: шилом нікуди ткнути (Григорій Тютюнник).

2. Дуже тісно. Перші пропустили було його, так що він забрався було аж на рундук, зате далі — і пальцем нікуди було ткнути (Панас Мирний).

го́лці (я́блуку, я́блукові) ні́де впа́сти. 1. Дуже багато людей, надзвичайно людно. — В дворі упасти голці ніде — Всі нетутешні, всі чужі (М. Руденко); На Трибратській галявині ніде яблукові впасти. На дерев’яному помості витинає духовик (М. Рудь). не було́ де і я́блукові впа́сти. Стеценка викликали на сцену після кожного номера. Виходив на сцену, дивився в залу, а в ній не було де і яблукові впасти (А. Хорунжий). ма́ковому зерну́ ні́де впа́сти. Призовники сиділи на сцені за довжелезним столом, а в залі маковому зерну ніде впасти (М. Ю. Тарновський).

2. Дуже тісно. Коли ж на столі за мисками й полумисками ніде було голці впасти, а вся хата запахла не то Різдвом, не то Великоднем, Сердючиха налила нам по чарці (М. Стельмах); А на пероні яблуку ніде впасти від людей, усі прийшли проводжати перших добровольців (В. Собко). й го́лки нема́ де ки́нути. Стало в нашій хаті так тісно, що як зберуться всі докупи, то й голки нема де кинути (І. Муратов).

3. Надзвичайно багато. В клубі народу, що ніде голці впасти. Люди сиділи на лавах, стояли під стінами (М. Зарудний); А там [на базарі] люду — яблукові ніде упасти! (А. Дімаров).

[і] го́́лки в ру́́ки не бра́́ти / не взя́́ти. Нічого не робити (перев. про шиття). [Степанида:] Люде [люди] богобоязливі проти неділі або проти свята цілісінький день і голки в руки не візьмуть, а проти п’ятінки то й сирівцю не запарюють… (М. Кропивницький).

[і] го́́лки в ру́́ки не бра́́ти / не взя́́ти. Нічого не робити (перев. про шиття). [Степанида:] Люде [люди] богобоязливі проти неділі або проти свята цілісінький день і голки в руки не візьмуть, а проти п’ятінки то й сирівцю не запарюють… (М. Кропивницький).

[і] го́лки не підто́чиш, зі сл. зроби́ти. Дуже якісно, так, щоб не було претензій. Мінери — народ спритний та меткий, зроблять — голки не підточиш (С. Голованівський).

[і] го́лкою (ши́лом, па́льцем) ні́де (ні́куди) ткну́ти. 1. Дуже багато; у великій кількості. Як Софія з баронесою прибули до театру, там було вже сила людей, як-то кажуть: ніде й голкою ткнути (Леся Українка); — Привезли нас [новобранців] у Полтаву, а там народу, як ото в Покрову на ярмарку: шилом нікуди ткнути (Григорій Тютюнник).

2. Дуже тісно. Перші пропустили було його, так що він забрався було аж на рундук, зате далі — і пальцем нікуди було ткнути (Панас Мирний).

[і] го́лкою (ши́лом, па́льцем) ні́де (ні́куди) ткну́ти. 1. Дуже багато; у великій кількості. Як Софія з баронесою прибули до театру, там було вже сила людей, як-то кажуть: ніде й голкою ткнути (Леся Українка); — Привезли нас [новобранців] у Полтаву, а там народу, як ото в Покрову на ярмарку: шилом нікуди ткнути (Григорій Тютюнник).

2. Дуже тісно. Перші пропустили було його, так що він забрався було аж на рундук, зате далі — і пальцем нікуди було ткнути (Панас Мирний).

го́лці (я́блуку, я́блукові) ні́де впа́сти. 1. Дуже багато людей, надзвичайно людно. — В дворі упасти голці ніде — Всі нетутешні, всі чужі (М. Руденко); На Трибратській галявині ніде яблукові впасти. На дерев’яному помості витинає духовик (М. Рудь). не було́ де і я́блукові впа́сти. Стеценка викликали на сцену після кожного номера. Виходив на сцену, дивився в залу, а в ній не було де і яблукові впасти (А. Хорунжий). ма́ковому зерну́ ні́де впа́сти. Призовники сиділи на сцені за довжелезним столом, а в залі маковому зерну ніде впасти (М. Ю. Тарновський).

2. Дуже тісно. Коли ж на столі за мисками й полумисками ніде було голці впасти, а вся хата запахла не то Різдвом, не то Великоднем, Сердючиха налила нам по чарці (М. Стельмах); А на пероні яблуку ніде впасти від людей, усі прийшли проводжати перших добровольців (В. Собко). й го́лки нема́ де ки́нути. Стало в нашій хаті так тісно, що як зберуться всі докупи, то й голки нема де кинути (І. Муратов).

3. Надзвичайно багато. В клубі народу, що ніде голці впасти. Люди сиділи на лавах, стояли під стінами (М. Зарудний); А там [на базарі] люду — яблукові ніде упасти! (А. Дімаров).

на голка́х сиді́ти. Нервувати, нетерпеливитися, переживати за що-небудь. Він пише, а я поряд на голках сиджу. Що ж це воно за доїння без теплої води? (З газети).

ні́де [й] го́лки (па́льця) встроми́ти (просу́нути). Дуже багато людей; немає вільного місця. Ото ж людей на улиці і коло хати — ніде й голки встромити (Марко Вовчок); На завтра... пішли [піщани] до пана в Красногорку. Прийшли: стали в дворі коло ґанку — повнісінький двір, ніде голки просунути (Панас Мирний); У церкву навалило стілько [стільки] пальця просунути ніде — і все тобі.. кріпацтво голодрабе (Панас Мирний). ні́де па́льцем просу́нути. Людей найшло [на весілля] видимо-невидимо.. Сказано: ніде пальцем просунути ні в хаті, ні на дворі... (Панас Мирний). ні́куди го́лки ки́нути. — Дорога була забита втікачами з України, що нікуди було голки кинути (А. Чайковський).

ні́де [й] го́лки (па́льця) встроми́ти (просу́нути). Дуже багато людей; немає вільного місця. Ото ж людей на улиці і коло хати — ніде й голки встромити (Марко Вовчок); На завтра... пішли [піщани] до пана в Красногорку. Прийшли: стали в дворі коло ґанку — повнісінький двір, ніде голки просунути (Панас Мирний); У церкву навалило стілько [стільки] пальця просунути ніде — і все тобі.. кріпацтво голодрабе (Панас Мирний). ні́де па́льцем просу́нути. Людей найшло [на весілля] видимо-невидимо.. Сказано: ніде пальцем просунути ні в хаті, ні на дворі... (Панас Мирний). ні́куди го́лки ки́нути. — Дорога була забита втікачами з України, що нікуди було голки кинути (А. Чайковський).

ні́де [й] го́лки (па́льця) встроми́ти (просу́нути). Дуже багато людей; немає вільного місця. Ото ж людей на улиці і коло хати — ніде й голки встромити (Марко Вовчок); На завтра... пішли [піщани] до пана в Красногорку. Прийшли: стали в дворі коло ґанку — повнісінький двір, ніде голки просунути (Панас Мирний); У церкву навалило стілько [стільки] пальця просунути ніде — і все тобі.. кріпацтво голодрабе (Панас Мирний). ні́де па́льцем просу́нути. Людей найшло [на весілля] видимо-невидимо.. Сказано: ніде пальцем просунути ні в хаті, ні на дворі... (Панас Мирний). ні́куди го́лки ки́нути. — Дорога була забита втікачами з України, що нікуди було голки кинути (А. Чайковський).

ні́де [й] го́лки (па́льця) встроми́ти (просу́нути). Дуже багато людей; немає вільного місця. Ото ж людей на улиці і коло хати — ніде й голки встромити (Марко Вовчок); На завтра... пішли [піщани] до пана в Красногорку. Прийшли: стали в дворі коло ґанку — повнісінький двір, ніде голки просунути (Панас Мирний); У церкву навалило стілько [стільки] пальця просунути ніде — і все тобі.. кріпацтво голодрабе (Панас Мирний). ні́де па́льцем просу́нути. Людей найшло [на весілля] видимо-невидимо.. Сказано: ніде пальцем просунути ні в хаті, ні на дворі... (Панас Мирний). ні́куди го́лки ки́нути. — Дорога була забита втікачами з України, що нікуди було голки кинути (А. Чайковський).

ні́де [й] го́лки (па́льця) встроми́ти (просу́нути). Дуже багато людей; немає вільного місця. Ото ж людей на улиці і коло хати — ніде й голки встромити (Марко Вовчок); На завтра... пішли [піщани] до пана в Красногорку. Прийшли: стали в дворі коло ґанку — повнісінький двір, ніде голки просунути (Панас Мирний); У церкву навалило стілько [стільки] пальця просунути ніде — і все тобі.. кріпацтво голодрабе (Панас Мирний). ні́де па́льцем просу́нути. Людей найшло [на весілля] видимо-невидимо.. Сказано: ніде пальцем просунути ні в хаті, ні на дворі... (Панас Мирний). ні́куди го́лки ки́нути. — Дорога була забита втікачами з України, що нікуди було голки кинути (А. Чайковський).

пролі́зти (пройти́) крізь ву́шко го́лки. Зробити щось неймовірне, винятково складне. Наш Іван, коли хочеш знати, і крізь вушко голки пролізе (Д. Бедзик).

пролі́зти (пройти́) крізь ву́шко го́лки. Зробити щось неймовірне, винятково складне. Наш Іван, коли хочеш знати, і крізь вушко голки пролізе (Д. Бедзик).

хоч го́лки́ збира́й, зі сл. ви́дно, я́сно. Дуже, надзвичайно. Ніч яка, Господи! місячна, зоряна: Ясно, хоч голки збирай (М. Старицький); Вони сіли вечеряти на призьбі. Місяць уже високо підбився вгору, і було ясно, хоч голки збирай (Б. Грінченко); // Ясний, світлий. Ніч місячна, хоч голки збирай (Нар. опов.). хоч голки́ вибира́й. А ніч, як день, хоч голки вибирай, ані шелесне ніщо, собаки й ті замовкли, поснули (Дніпрова Чайка).

хоч го́лки́ збира́й, зі сл. ви́дно, я́сно. Дуже, надзвичайно. Ніч яка, Господи! місячна, зоряна: Ясно, хоч голки збирай (М. Старицький); Вони сіли вечеряти на призьбі. Місяць уже високо підбився вгору, і було ясно, хоч голки збирай (Б. Грінченко); // Ясний, світлий. Ніч місячна, хоч голки збирай (Нар. опов.). хоч голки́ вибира́й. А ніч, як день, хоч голки вибирай, ані шелесне ніщо, собаки й ті замовкли, поснули (Дніпрова Чайка).

шука́ти го́лку в сі́ні (в соло́мі). Неможливо знайти, виявити. Григор усе тупцявся. Питати [про дівчину] без імені — голку в соломі шукати. На глузи піднімуть (Є. Гуцало). шукай го́лку в сі́ні. Зібрався й пішов світ за очі. Зник у тайзі, шукай голку в сіні (В. Канівець).

шука́ти го́лку в сі́ні (в соло́мі). Неможливо знайти, виявити. Григор усе тупцявся. Питати [про дівчину] без імені — голку в соломі шукати. На глузи піднімуть (Є. Гуцало). шукай го́лку в сі́ні. Зібрався й пішов світ за очі. Зник у тайзі, шукай голку в сіні (В. Канівець).

шука́ти го́лку в сі́ні (в соло́мі). Неможливо знайти, виявити. Григор усе тупцявся. Питати [про дівчину] без імені — голку в соломі шукати. На глузи піднімуть (Є. Гуцало). шукай го́лку в сі́ні. Зібрався й пішов світ за очі. Зник у тайзі, шукай голку в сіні (В. Канівець).

як (мов, на́че і т. ін.) го́лка в соло́мі (в снігу́), зі сл. зни́кнути, губи́тися і т. ін. Так, що не можна знайти; безслідно. Наче голка в соломі, зник [Кирило] у натовпі людей (Н. Рибак); Внизу — косогір, забитий снігом, а далі — царство лісів, у яких людина губиться, як голка в снігу (Григорій Тютюнник).

як (мов, на́че і т. ін.) го́лка в соло́мі (в снігу́), зі сл. зни́кнути, губи́тися і т. ін. Так, що не можна знайти; безслідно. Наче голка в соломі, зник [Кирило] у натовпі людей (Н. Рибак); Внизу — косогір, забитий снігом, а далі — царство лісів, у яких людина губиться, як голка в снігу (Григорій Тютюнник).

як (мов, ні́би і т. ін.) го́лку в сі́ні, зі сл. шука́ти. Марно, безрезультатно. Не мало було наших, якщо два дні билися. Пішли на правий берег, в білоруські ліси. Шукай тепер їх там, як голку в сіні (А. Хижняк); — Шукаємо добра, як голку в сіні, а тільки лихо маєм на віку (М. Руденко).

[як] з го́лочки. 1. Новий, щойно і добротно пошитий, зроблений тощо. На йому сорочка — як сніг; каптанок — як з голочки (Панас Мирний); Скидається на те, що їдемо в новому вагоні. Все як з голочки (З газети). як з го́лки. На дверях з’явився черговий офіцер в англійському, як з голки, френчі (О. Гончар); // Дуже, зовсім. З валізи Оксана дістала нові, як з голки, п’ять карбованців (С. Чорнобривець).

2. Причепурений. — А зараз — годину на різні приготування. Приїхав кореспондент центральної газети. Щоб усі були, як з голочки (П. Інгульський).

3. Модно, елегантно. Він рум’яний, одягнений з голочки, задоволений з свого пальта на хутрі (О. Кундзич).

як (мов, ні́би і т. ін.) на голка́х (на шпилька́х, на шпи́чках, на колючка́х, на те́рню і т. ін.), зі сл. сиді́ти, стоя́ти, почува́ти і под. У стані надзвичайного нервового збудження, збентеження, хвилювання; неспокійно, нетерпляче. Орися сиділа, як на голках, а ввечері рішуче поставила перед Тимком вимогу, щоб він спровадив із двору свого дружка (Григорій Тютюнник); Меланія сиділа як на голках, намагаючись приховати, що нервує і переживає (П. Гуріненко); Вутанька, передавши Мокрині гостинець від матері .., стояла весь час, мов на голках (О. Гончар); Усе те так налякало студента, що він сидів, як на шпильках (І. Нечуй-Левицький); Дівчина, як на шпичках, підійшла до батька і дала чолом йому (так мати навчила) (А. Головко); Коцюбинський почував себе, як на колючках (Л. Смілянський); Зібрано грошей так мало, що стид було давати їх Грицеві, що весь той час сидів, мов на терню, і не знав, де подітися (І. Франко).

як (мов, ні́би і т. ін.) ни́тка за го́лкою. Невідступно. — Ти давно тут? — Та кажу ж: услід за тобою. Як нитка за голкою. Нудно мені стало в Криничках, як ви пішли (О. Гончар); Кожен вважав би за щастя мати таку дружину, як вона. Ні, потяглася ж, нерозумна, як нитка за голкою, услід за своїм Батожчуком (Ю. Збанацький); І снувала вона за ним від станції до станціїї, від міста до міста, як нитка за голкою (З журналу).