гойдливий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний гойдли́вий гойдли́ва гойдли́ве гойдли́ві
родовий гойдли́вого гойдли́вої гойдли́вого гойдли́вих
давальний гойдли́вому гойдли́вій гойдли́вому гойдли́вим
знахідний гойдли́вий, гойдли́вого гойдли́ву гойдли́ве гойдли́ві, гойдли́вих
орудний гойдли́вим гойдли́вою гойдли́вим гойдли́вими
місцевий на/у гойдли́вому, гойдли́вім на/у гойдли́вій на/у гойдли́вому, гойдли́вім на/у гойдли́вих
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний гойдли́вий гойдли́ва гойдли́ве гойдли́ві
родовий гойдли́вого гойдли́вої гойдли́вого гойдли́вих
давальний гойдли́вому гойдли́вій гойдли́вому гойдли́вим
знахідний гойдли́вий, гойдли́вого гойдли́ву гойдли́ве гойдли́ві, гойдли́вих
орудний гойдли́вим гойдли́вою гойдли́вим гойдли́вими
місцевий на/у гойдли́вому, гойдли́вім на/у гойдли́вій на/у гойдли́вому, гойдли́вім на/у гойдли́вих