-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | годівни́к | годівники́ |
| родовий | годівника́ | годівникі́в |
| давальний | годівнико́ві, годівнику́ | годівника́м |
| знахідний | годівника́ | годівникі́в |
| орудний | годівнико́м | годівника́ми |
| місцевий | на/у годівнико́ві, годівнику́ | на/у годівника́х |
| кличний | годівнику́ | годівники́ |
Словник синонімів
ГОДУВА́ЛЬНИК (той, хто утримує кого-небудь), ГОДІВНИ́К рідше, ХЛІБОДА́Р уроч., ХЛІБОДА́ВЕЦЬ розм. Його артистична кар’єра скінчилася тим, що він став лише звичайним годувальником і опікуном своєї хоровитої матері (О. Кобилянська); Старший син Василь, материна поміч, годівник сім’ї (К. Гордієнко); Готова була [небагата шляхта] за свого хлібодара витягати з піхов гострі шаблі - і розливати братерську кров... (Панас Мирний); Вирішили [охоронці] навідати свого хлібодавця (П. Загребельний).
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | годівни́к | годівники́ |
| родовий | годівника́ | годівникі́в |
| давальний | годівнико́ві, годівнику́ | годівника́м |
| знахідний | годівника́ | годівникі́в |
| орудний | годівнико́м | годівника́ми |
| місцевий | на/у годівнико́ві, годівнику́ | на/у годівника́х |
| кличний | годівнику́ | годівники́ |
Словник синонімів
ГОДУВА́ЛЬНИК (той, хто утримує кого-небудь), ГОДІВНИ́К рідше, ХЛІБОДА́Р уроч., ХЛІБОДА́ВЕЦЬ розм. Його артистична кар’єра скінчилася тим, що він став лише звичайним годувальником і опікуном своєї хоровитої матері (О. Кобилянська); Старший син Василь, материна поміч, годівник сім’ї (К. Гордієнко); Готова була [небагата шляхта] за свого хлібодара витягати з піхов гострі шаблі - і розливати братерську кров... (Панас Мирний); Вирішили [охоронці] навідати свого хлібодавця (П. Загребельний).