-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | годува́льник | годува́льники |
| родовий | годува́льника | годува́льників |
| давальний | годува́льникові, годува́льнику | годува́льникам |
| знахідний | годува́льника | годува́льників |
| орудний | годува́льником | годува́льниками |
| місцевий | на/у годува́льникові, годува́льнику | на/у годува́льниках |
| кличний | годува́льнику | годува́льники |
Словник синонімів
ГОДУВА́ЛЬНИК (той, хто утримує кого-небудь), ГОДІВНИ́К рідше, ХЛІБОДА́Р уроч., ХЛІБОДА́ВЕЦЬ розм. Його артистична кар’єра скінчилася тим, що він став лише звичайним годувальником і опікуном своєї хоровитої матері (О. Кобилянська); Старший син Василь, материна поміч, годівник сім’ї (К. Гордієнко); Готова була [небагата шляхта] за свого хлібодара витягати з піхов гострі шаблі - і розливати братерську кров... (Панас Мирний); Вирішили [охоронці] навідати свого хлібодавця (П. Загребельний).