-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний го́дний го́дна го́дне го́дні
родовий го́дного го́дної го́дного го́дних
давальний го́дному го́дній го́дному го́дним
знахідний го́дний, го́дного го́дну го́дне го́дні, го́дних
орудний го́дним го́дною го́дним го́дними
місцевий на/у го́дному, го́днім на/у го́дній на/у го́дному, го́днім на/у го́дних

Словник синонімів

ГІ́ДНИЙ (який заслуговує чого-небудь), ДОСТО́ЙНИЙ, ВА́РТИЙ[ВАРТ], СТІ́ЙНИЙ, ГО́ДНИЙ[ГО́ДЕН]розм.,ВА́РТНИЙдіал.Народе мій, Яких пісень ти гідний, Якої слави гідний на землі (М. Гірник); - Виліпіть нашу Мілю такою, щоб всі на неї задивлялися, - вимагали колгоспниці. - Вона того достойна (О. Гончар); Гідна країна, здавен ушанована захватом щирим, Варта уваги мандрівників, подиву та милування (М. Зеров); Де праця наша стійна та тривка, Любов до краю щира та палка? (П. Грабовський); - Сліз твоїх вона не годна (Марко Вовчок); - Треба вибрати собі жінку з роду, вартного князів Вишневецьких (І. Нечуй-Левицький).
ЗДА́ТНИЙ[ЗДА́ТЕН] (який може, уміє робити, виконувати що-небудь), СПРОМО́ЖНИЙ, ПРИДА́ТНИЙ, ЗУГА́РНИЙрозм.,СПОСІ́БНИЙ[СПОСО́БНИЙ]розм.,ГО́ДНИЙ[ГО́ДЕН]перев. з не, розм.,СУДНИ́Йдіал., ЗДА́ЛИЙдіал.Це буває: чоловік здатний на героїчний вчинок у бою, а складного завдання сам розв’язати не може (Ю. Смолич); Мені здається, що він спроможний і чуже горе відчути (Ірина Вільде); Спустив [Славко] голову вдолину і роздумував, який він ні до чого не придатний на світі (Лесь Мартович); - Чи зугарна ж ти робити яку роботу: золотом шити, шовком ткати, перлами вишивати? (І. Нечуй-Левицький); Річенко увесь піднявся; огнем горіло його обличчя, і на все був він тепер спосібний (Г. Хоткевич); Йти Юра не годний - він ледве переступає і припадає, навіть і сам не знає, на котру з ніг (Ю. Смолич); [Селянин:] Чи ви судні хоч борозну рівно прогнати, або снопка на воза скласти? (Леся Українка). - Пор. 1. схи́льний.