бери́ його́ (її́, їх і т. ін.) лиха́ годи́на, лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А бери її лиха година! Сидить як ідол, з очей іскри, у бровах сам чорт ховається і не [ні] пари з вуст! (Дніпрова Чайка).

2. Уживається для вираження мимовільної згоди з чим-небудь; нехай буде так. — Як зосталися ми удвох, я й кажу паничеві: хай [пан] .. дасть хату й огород [город],— бери вже його лиха година! — помирюся (Панас Мирний).

бери́ його́ (її́, їх і т. ін.) лиха́ годи́на, лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А бери її лиха година! Сидить як ідол, з очей іскри, у бровах сам чорт ховається і не [ні] пари з вуст! (Дніпрова Чайка).

2. Уживається для вираження мимовільної згоди з чим-небудь; нехай буде так. — Як зосталися ми удвох, я й кажу паничеві: хай [пан] .. дасть хату й огород [город],— бери вже його лиха година! — помирюся (Панас Мирний).

бери́ його́ (її́, їх і т. ін.) лиха́ годи́на, лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А бери її лиха година! Сидить як ідол, з очей іскри, у бровах сам чорт ховається і не [ні] пари з вуст! (Дніпрова Чайка).

2. Уживається для вираження мимовільної згоди з чим-небудь; нехай буде так. — Як зосталися ми удвох, я й кажу паничеві: хай [пан] .. дасть хату й огород [город],— бери вже його лиха година! — помирюся (Панас Мирний).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бода́й (щоб) тебе́ (його́, вас, їх і т. ін.) взяла́ лиха́ годи́на, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-, чим-небудь, зневаги до когось—чогось або недоброго побажання комусь. — Грішу! — подумав Харитон.— А все оті цокотухи розворушили мої думки, згадали мені про Онисю. А, бодай вас лиха година взяла! (І. Нечуй-Левицький). взяла́ б його́ лиха́ годи́на. Домінік був злий і на татар, і на козаків, і на попів.. Взяла б його лиха година! І чом би було не помиритися з козаками? (І. Нечуй-Левицький).

бода́й (щоб) тебе́ (його́, вас, їх і т. ін.) взяла́ лиха́ годи́на, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-, чим-небудь, зневаги до когось—чогось або недоброго побажання комусь. — Грішу! — подумав Харитон.— А все оті цокотухи розворушили мої думки, згадали мені про Онисю. А, бодай вас лиха година взяла! (І. Нечуй-Левицький). взяла́ б його́ лиха́ годи́на. Домінік був злий і на татар, і на козаків, і на попів.. Взяла б його лиха година! І чом би було не помиритися з козаками? (І. Нечуй-Левицький).

бода́й (щоб) тебе́ (його́, вас, їх і т. ін.) взяла́ лиха́ годи́на, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-, чим-небудь, зневаги до когось—чогось або недоброго побажання комусь. — Грішу! — подумав Харитон.— А все оті цокотухи розворушили мої думки, згадали мені про Онисю. А, бодай вас лиха година взяла! (І. Нечуй-Левицький). взяла́ б його́ лиха́ годи́на. Домінік був злий і на татар, і на козаків, і на попів.. Взяла б його лиха година! І чом би було не помиритися з козаками? (І. Нечуй-Левицький).

бода́й поби́ла лиха́ [та нещасли́ва] (на́гла) годи́на кого, що, лайл. Уживається як лайка з недобрим побажанням кому-небудь. [Зінька:] Бодай тебе, братіку [братику], побила лиха година та нещаслива (М. Кропивницький); — Спина, мов попечена, болить,— жалівся Чіпка.— Сказано, били! ..— Бодай їх лиха та нещаслива година побила, як вони так знущаються над людьми!.. (Панас Мирний).

бода́й поби́ла лиха́ [та нещасли́ва] (на́гла) годи́на кого, що, лайл. Уживається як лайка з недобрим побажанням кому-небудь. [Зінька:] Бодай тебе, братіку [братику], побила лиха година та нещаслива (М. Кропивницький); — Спина, мов попечена, болить,— жалівся Чіпка.— Сказано, били! ..— Бодай їх лиха та нещаслива година побила, як вони так знущаються над людьми!.. (Панас Мирний).

бода́й поби́ла лиха́ [та нещасли́ва] (на́гла) годи́на кого, що, лайл. Уживається як лайка з недобрим побажанням кому-небудь. [Зінька:] Бодай тебе, братіку [братику], побила лиха година та нещаслива (М. Кропивницький); — Спина, мов попечена, болить,— жалівся Чіпка.— Сказано, били! ..— Бодай їх лиха та нещаслива година побила, як вони так знущаються над людьми!.. (Панас Мирний).

бода́й (щоб) тебе́ (його́, вас, їх і т. ін.) взяла́ лиха́ годи́на, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-, чим-небудь, зневаги до когось—чогось або недоброго побажання комусь. — Грішу! — подумав Харитон.— А все оті цокотухи розворушили мої думки, згадали мені про Онисю. А, бодай вас лиха година взяла! (І. Нечуй-Левицький). взяла́ б його́ лиха́ годи́на. Домінік був злий і на татар, і на козаків, і на попів.. Взяла б його лиха година! І чом би було не помиритися з козаками? (І. Нечуй-Левицький).

лиха́ (важка́, гірка́ і т. ін.) годи́на. Певний період з тяжкими, несприятливими обставинами; горе, нещастя. В грудях билось єдине бажання: Щоб тебе не спіткало страждання, Щоб минула година лиха (П. Грабовський); — Лиха година вигнала мене з батькового двору й пустила по світу бурлачкою (І. Нечуй-Левицький); От записав мій .. друг Мені свій адрес [адресу]. У гірку годину (М. Рильський).

бода́й (щоб) тебе́ (його́, вас, їх і т. ін.) взяла́ лиха́ годи́на, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-, чим-небудь, зневаги до когось—чогось або недоброго побажання комусь. — Грішу! — подумав Харитон.— А все оті цокотухи розворушили мої думки, згадали мені про Онисю. А, бодай вас лиха година взяла! (І. Нечуй-Левицький). взяла́ б його́ лиха́ годи́на. Домінік був злий і на татар, і на козаків, і на попів.. Взяла б його лиха година! І чом би було не помиритися з козаками? (І. Нечуй-Левицький).

лиха́ (важка́, гірка́ і т. ін.) годи́на. Певний період з тяжкими, несприятливими обставинами; горе, нещастя. В грудях билось єдине бажання: Щоб тебе не спіткало страждання, Щоб минула година лиха (П. Грабовський); — Лиха година вигнала мене з батькового двору й пустила по світу бурлачкою (І. Нечуй-Левицький); От записав мій .. друг Мені свій адрес [адресу]. У гірку годину (М. Рильський).

годи́ни (годи́на) пік. Найбільше напруження, завантаження в роботі транспорту, підприємства і т. ін. Вранці витрата електроенергії збільшується в кілька разів. Ще більше зростає потреба в електроенергії вечорами в години пік (З журналу).

годи́на проби́ла чия. Настав вирішальний момент, період у чиємусь житті. Що ж чекає його — втікача з каторги! .. І бачив, що перед ним тяжкий шлях. Завтра прийде день і проб’є його година (І. Багряний).

годи́ни (годи́на) пік. Найбільше напруження, завантаження в роботі транспорту, підприємства і т. ін. Вранці витрата електроенергії збільшується в кілька разів. Ще більше зростає потреба в електроенергії вечорами в години пік (З журналу).

годи́ну в годи́ну. Систематично, безперервно, постійно. Вони справді казково багаті, наші літературні предки! Ми вдячні їх батьківській благостині і науці, яку вони нам передають день у день, годину в годину (З газети).

до су́дної годи́ни, заст. До самої смерті, до кінця життя. Буду пам’ятати моє горе до судної години! (З журналу).

з годи́ни на годи́ну. Найближчим часом. Іван Федорович як неживий ходить. Він жде сина з години на годину (Панас Мирний); Коли фронт відкотився недалеко і чути було бої, він виглядав своїх з години на годину (Григорій Тютюнник).

з годи́ни на годи́ну. Найближчим часом. Іван Федорович як неживий ходить. Він жде сина з години на годину (Панас Мирний); Коли фронт відкотився недалеко і чути було бої, він виглядав своїх з години на годину (Григорій Тютюнник).

зо́ряна годи́на. 1. Найсприятливіший момент, період у чиємусь житті. Хай вони спробують вірити в свою зоряну годину, хоч один день (В. Дрозд).

2. Найвищий ступінь піднесення, розвитку чого-небудь. Імпресіонізм зазнав своєї зоряної години у живописі 1880 року, а в музиці тільки на початку 90-х років (З журналу).

халі́ф (калі́ф) на час (на годи́ну), ірон. Людина, що захопила владу або наділена нею на короткий час. І знов на муку, на поталу взяли їх [молодогвардійців] люті вороги. На час каліфи в нашій хаті .. Та слова жодного, прокляті, з їх вуст не видерли вони (В. Сосюра).

к лихі́й годи́ні; у лихо́ї годи́ни. Уживається для вираження незадоволення, несхвалення і т. ін. — Оце трахнув! Трохи голови не збив к лихій годині! (Григорій Тютюнник); — Та не бери ти стільки, бо підірвешся к лихій годині, Максиме (М. Зарудний); Як вони його [буряк] там буртували в лихої години, .. запрівся (Григорій Тютюнник).

лиха́ (важка́, гірка́ і т. ін.) годи́на. Певний період з тяжкими, несприятливими обставинами; горе, нещастя. В грудях билось єдине бажання: Щоб тебе не спіткало страждання, Щоб минула година лиха (П. Грабовський); — Лиха година вигнала мене з батькового двору й пустила по світу бурлачкою (І. Нечуй-Левицький); От записав мій .. друг Мені свій адрес [адресу]. У гірку годину (М. Рильський).

лиха́ годи́на несе́ / занесла́ (принесла́, приволокла́ і т. ін.) кого, зневажл. Уживається для вираження незадоволення з приводу прибуття когось небажаного куди-небудь або небажаного пересування кого-небудь кудись. Завалували собаки у дворі.— Когось несе лиха година! — промовив він і знову принявся [прийнявся] за чай (Панас Мирний); Занесла мене лиха година в невеличкий повітовий город N (В. Винниченко); І принесла-таки лиха година .. отого непросипленного п’янюгу,— зашепотів Єремія до Гризельди (І. Нечуй-Левицький); Прийшов [Осел]. А Громовик до його [нього] обізвавсь: “Чого це ти тут опинився? І як це ти сюди пропхавсь?” “Приволокла лиха година!” (Л. Глібов).

лиха́ годи́на його́ (її́, їх і т. ін.) зна́є. Невідомо, незрозуміло. — От дитинка, нехай Бог милує! — почувся голос Антоніни ..— І в кого воно вдалося, лиха година його знає (О. Довженко); Лиха її година знає, від кого вона тікала та ховалася… (Панас Мирний).

лиха́ годи́на його́ (її́, їх і т. ін.) зна́є. Невідомо, незрозуміло. — От дитинка, нехай Бог милує! — почувся голос Антоніни ..— І в кого воно вдалося, лиха година його знає (О. Довженко); Лиха її година знає, від кого вона тікала та ховалася… (Панас Мирний).

лиха́ годи́на його́ (її́, їх і т. ін.) зна́є. Невідомо, незрозуміло. — От дитинка, нехай Бог милує! — почувся голос Антоніни ..— І в кого воно вдалося, лиха година його знає (О. Довженко); Лиха її година знає, від кого вона тікала та ховалася… (Панас Мирний).

лиха́ годи́на несе́ / занесла́ (принесла́, приволокла́ і т. ін.) кого, зневажл. Уживається для вираження незадоволення з приводу прибуття когось небажаного куди-небудь або небажаного пересування кого-небудь кудись. Завалували собаки у дворі.— Когось несе лиха година! — промовив він і знову принявся [прийнявся] за чай (Панас Мирний); Занесла мене лиха година в невеличкий повітовий город N (В. Винниченко); І принесла-таки лиха година .. отого непросипленного п’янюгу,— зашепотів Єремія до Гризельди (І. Нечуй-Левицький); Прийшов [Осел]. А Громовик до його [нього] обізвавсь: “Чого це ти тут опинився? І як це ти сюди пропхавсь?” “Приволокла лиха година!” (Л. Глібов).

лиха́ годи́на но́сить / розноси́ла (понесе́) кого, зневажл. Уживається для вираження незадоволення з приводу того, що хтось десь блукає, ходить, своєчасно не приходить, коли на нього чекають. [Тишко:] Давайте вечеряти! [Палажка:] Дивись, який командир! Ти розкажи мені, де тебе носить лиха година? (Я. Мамонтов); — Так, так… Де ж уночі розноси́ла його лиха година?..— плакалась Хівря (Панас Мирний); Куди його лиха година понесе! — сказала Горпина (Панас Мирний).

лиха́ годи́на но́сить / розноси́ла (понесе́) кого, зневажл. Уживається для вираження незадоволення з приводу того, що хтось десь блукає, ходить, своєчасно не приходить, коли на нього чекають. [Тишко:] Давайте вечеряти! [Палажка:] Дивись, який командир! Ти розкажи мені, де тебе носить лиха година? (Я. Мамонтов); — Так, так… Де ж уночі розноси́ла його лиха година?..— плакалась Хівря (Панас Мирний); Куди його лиха година понесе! — сказала Горпина (Панас Мирний).

лиха́ годи́на несе́ / занесла́ (принесла́, приволокла́ і т. ін.) кого, зневажл. Уживається для вираження незадоволення з приводу прибуття когось небажаного куди-небудь або небажаного пересування кого-небудь кудись. Завалували собаки у дворі.— Когось несе лиха година! — промовив він і знову принявся [прийнявся] за чай (Панас Мирний); Занесла мене лиха година в невеличкий повітовий город N (В. Винниченко); І принесла-таки лиха година .. отого непросипленного п’янюгу,— зашепотів Єремія до Гризельди (І. Нечуй-Левицький); Прийшов [Осел]. А Громовик до його [нього] обізвавсь: “Чого це ти тут опинився? І як це ти сюди пропхавсь?” “Приволокла лиха година!” (Л. Глібов).

лиха́ годи́на несе́ / занесла́ (принесла́, приволокла́ і т. ін.) кого, зневажл. Уживається для вираження незадоволення з приводу прибуття когось небажаного куди-небудь або небажаного пересування кого-небудь кудись. Завалували собаки у дворі.— Когось несе лиха година! — промовив він і знову принявся [прийнявся] за чай (Панас Мирний); Занесла мене лиха година в невеличкий повітовий город N (В. Винниченко); І принесла-таки лиха година .. отого непросипленного п’янюгу,— зашепотів Єремія до Гризельди (І. Нечуй-Левицький); Прийшов [Осел]. А Громовик до його [нього] обізвавсь: “Чого це ти тут опинився? І як це ти сюди пропхавсь?” “Приволокла лиха година!” (Л. Глібов).

лиха́ годи́на но́сить / розноси́ла (понесе́) кого, зневажл. Уживається для вираження незадоволення з приводу того, що хтось десь блукає, ходить, своєчасно не приходить, коли на нього чекають. [Тишко:] Давайте вечеряти! [Палажка:] Дивись, який командир! Ти розкажи мені, де тебе носить лиха година? (Я. Мамонтов); — Так, так… Де ж уночі розноси́ла його лиха година?..— плакалась Хівря (Панас Мирний); Куди його лиха година понесе! — сказала Горпина (Панас Мирний).

на [яко́ї] лихо́ї годи́ни, зневажл. Навіщо, для чого. — І скажіть мені: на якої лихої години все добивались, щоб оту цензуру одмінити? (Панас Мирний).

про (на) чо́рний день; про (на) чо́рну годи́ну. На випадок крайньої скрути; про запас. Сестра .. вийняла з скрині тридцять карбованців, останні гроші, які вона про чорний день ховала від свого недбалого чоловіка, оддала братові (Панас Мирний); — У мене там про чорний день збереглося трошечки картопельки (В. Речмедін); Він [Варчук] переселився на хутір, обріс земелькою, грошенят на чорний день в землі схоронив (М. Стельмах); — Ті гроші я берегла про чорну годину (І. Франко); — У бабів є гроші! Ще допевне з тих, що собі наскладали крадьки… на чорну годину (Л. Мартович).

на [яко́ї] лихо́ї годи́ни, зневажл. Навіщо, для чого. — І скажіть мені: на якої лихої години все добивались, щоб оту цензуру одмінити? (Панас Мирний).

нема́ (нема́є, не було́) [і] про́сві́тку (просві́тлої годи́ни) кому. 1. Хто-небудь дуже зайнятий чимсь, у когось зовсім мало вільного часу. Левантині просвітку не було за роботою, за лайкою та за штурханцями (Б. Грінченко); Молодий господар будівництво гути й винокурні заходився на весну почати, то тепер і взимку не буде людям просвітку (П. Кочура).

2. Хто-небудь позбавлений спокійного життя, душевного спокою, перебуває в нестерпних умовах. Жінка напада, так що бідному Тихонові і просвітку нема (Г. Квітка-Онов’яненко); Баба свою дочку жалує, а ту дівчину зненавиділа так, що й просвітку їй нема (О. Іваненко); [Параска:] Нехай же тілько [тільки] Роман жениться на Пузирівні — не буде їй просвітлої години: я її заїм (І. Карпенко-Карий).

3. без додатка. Хто-небудь потрапив у скрутне, безвихідне становище. [Молодший лікар:] Гнила, каламутна задуха підступає до горла. Просвітку нема… (О. Левада); Думка її билася, ніби спійманий птах, і годі було знайти вихід, і здавалося, що просвітку немає (В. Собко).

нема́ (нема́є, не було́) [і] про́сві́тку (просві́тлої годи́ни) кому. 1. Хто-небудь дуже зайнятий чимсь, у когось зовсім мало вільного часу. Левантині просвітку не було за роботою, за лайкою та за штурханцями (Б. Грінченко); Молодий господар будівництво гути й винокурні заходився на весну почати, то тепер і взимку не буде людям просвітку (П. Кочура).

2. Хто-небудь позбавлений спокійного життя, душевного спокою, перебуває в нестерпних умовах. Жінка напада, так що бідному Тихонові і просвітку нема (Г. Квітка-Онов’яненко); Баба свою дочку жалує, а ту дівчину зненавиділа так, що й просвітку їй нема (О. Іваненко); [Параска:] Нехай же тілько [тільки] Роман жениться на Пузирівні — не буде їй просвітлої години: я її заїм (І. Карпенко-Карий).

3. без додатка. Хто-небудь потрапив у скрутне, безвихідне становище. [Молодший лікар:] Гнила, каламутна задуха підступає до горла. Просвітку нема… (О. Левада); Думка її билася, ніби спійманий птах, і годі було знайти вихід, і здавалося, що просвітку немає (В. Собко).

не день не годи́ну. Дуже довго. Плив корабель, роздираючи хвилі, не день не годину (Леся Українка).

нема́ (нема́є, не було́) [і] про́сві́тку (просві́тлої годи́ни) кому. 1. Хто-небудь дуже зайнятий чимсь, у когось зовсім мало вільного часу. Левантині просвітку не було за роботою, за лайкою та за штурханцями (Б. Грінченко); Молодий господар будівництво гути й винокурні заходився на весну почати, то тепер і взимку не буде людям просвітку (П. Кочура).

2. Хто-небудь позбавлений спокійного життя, душевного спокою, перебуває в нестерпних умовах. Жінка напада, так що бідному Тихонові і просвітку нема (Г. Квітка-Онов’яненко); Баба свою дочку жалує, а ту дівчину зненавиділа так, що й просвітку їй нема (О. Іваненко); [Параска:] Нехай же тілько [тільки] Роман жениться на Пузирівні — не буде їй просвітлої години: я її заїм (І. Карпенко-Карий).

3. без додатка. Хто-небудь потрапив у скрутне, безвихідне становище. [Молодший лікар:] Гнила, каламутна задуха підступає до горла. Просвітку нема… (О. Левада); Думка її билася, ніби спійманий птах, і годі було знайти вихід, і здавалося, що просвітку немає (В. Собко).

нема́ (нема́є, не було́) [і] про́сві́тку (просві́тлої годи́ни) кому. 1. Хто-небудь дуже зайнятий чимсь, у когось зовсім мало вільного часу. Левантині просвітку не було за роботою, за лайкою та за штурханцями (Б. Грінченко); Молодий господар будівництво гути й винокурні заходився на весну почати, то тепер і взимку не буде людям просвітку (П. Кочура).

2. Хто-небудь позбавлений спокійного життя, душевного спокою, перебуває в нестерпних умовах. Жінка напада, так що бідному Тихонові і просвітку нема (Г. Квітка-Онов’яненко); Баба свою дочку жалує, а ту дівчину зненавиділа так, що й просвітку їй нема (О. Іваненко); [Параска:] Нехай же тілько [тільки] Роман жениться на Пузирівні — не буде їй просвітлої години: я її заїм (І. Карпенко-Карий).

3. без додатка. Хто-небудь потрапив у скрутне, безвихідне становище. [Молодший лікар:] Гнила, каламутна задуха підступає до горла. Просвітку нема… (О. Левада); Думка її билася, ніби спійманий птах, і годі було знайти вихід, і здавалося, що просвітку немає (В. Собко).

нема́ (нема́є, не було́) [і] про́сві́тку (просві́тлої годи́ни) кому. 1. Хто-небудь дуже зайнятий чимсь, у когось зовсім мало вільного часу. Левантині просвітку не було за роботою, за лайкою та за штурханцями (Б. Грінченко); Молодий господар будівництво гути й винокурні заходився на весну почати, то тепер і взимку не буде людям просвітку (П. Кочура).

2. Хто-небудь позбавлений спокійного життя, душевного спокою, перебуває в нестерпних умовах. Жінка напада, так що бідному Тихонові і просвітку нема (Г. Квітка-Онов’яненко); Баба свою дочку жалує, а ту дівчину зненавиділа так, що й просвітку їй нема (О. Іваненко); [Параска:] Нехай же тілько [тільки] Роман жениться на Пузирівні — не буде їй просвітлої години: я її заїм (І. Карпенко-Карий).

3. без додатка. Хто-небудь потрапив у скрутне, безвихідне становище. [Молодший лікар:] Гнила, каламутна задуха підступає до горла. Просвітку нема… (О. Левада); Думка її билася, ніби спійманий птах, і годі було знайти вихід, і здавалося, що просвітку немає (В. Собко).

нема́ (нема́є, не було́) [і] про́сві́тку (просві́тлої годи́ни) кому. 1. Хто-небудь дуже зайнятий чимсь, у когось зовсім мало вільного часу. Левантині просвітку не було за роботою, за лайкою та за штурханцями (Б. Грінченко); Молодий господар будівництво гути й винокурні заходився на весну почати, то тепер і взимку не буде людям просвітку (П. Кочура).

2. Хто-небудь позбавлений спокійного життя, душевного спокою, перебуває в нестерпних умовах. Жінка напада, так що бідному Тихонові і просвітку нема (Г. Квітка-Онов’яненко); Баба свою дочку жалує, а ту дівчину зненавиділа так, що й просвітку їй нема (О. Іваненко); [Параска:] Нехай же тілько [тільки] Роман жениться на Пузирівні — не буде їй просвітлої години: я її заїм (І. Карпенко-Карий).

3. без додатка. Хто-небудь потрапив у скрутне, безвихідне становище. [Молодший лікар:] Гнила, каламутна задуха підступає до горла. Просвітку нема… (О. Левада); Думка її билася, ніби спійманий птах, і годі було знайти вихід, і здавалося, що просвітку немає (В. Собко).

ні к лихі́й годи́ні. Ні до чого, нікуди, зовсім. — Е, це діло ні к лихій годині не годиться! (Григорій Тютюнник).

під серди́ту годи́ну. Спересердя. Під сердиту годину, ..Одна [сестра] смиче за чуприну і товченики дає (Л. Глібов).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

поби́ла лиха́ [та нещасли́ва] годи́на кого. Спіткало лихо, нещастя. — От побила мене лиха та нещаслива година! Сподівалася на старість спочити,— от і спочила! — закінчила стара (Панас Мирний); — Побила нас лиха година та нещаслива! Ой Боже наш милостивий та милосердний! За віщо ж нас так страшно скривдили? (І. Нечуй-Левицький).

поби́ла лиха́ [та нещасли́ва] годи́на кого. Спіткало лихо, нещастя. — От побила мене лиха та нещаслива година! Сподівалася на старість спочити,— от і спочила! — закінчила стара (Панас Мирний); — Побила нас лиха година та нещаслива! Ой Боже наш милостивий та милосердний! За віщо ж нас так страшно скривдили? (І. Нечуй-Левицький).

про (на) чо́рний день; про (на) чо́рну годи́ну. На випадок крайньої скрути; про запас. Сестра .. вийняла з скрині тридцять карбованців, останні гроші, які вона про чорний день ховала від свого недбалого чоловіка, оддала братові (Панас Мирний); — У мене там про чорний день збереглося трошечки картопельки (В. Речмедін); Він [Варчук] переселився на хутір, обріс земелькою, грошенят на чорний день в землі схоронив (М. Стельмах); — Ті гроші я берегла про чорну годину (І. Франко); — У бабів є гроші! Ще допевне з тих, що собі наскладали крадьки… на чорну годину (Л. Мартович).

су́дний день; су́дна годи́на. 1. Час страшної кари; кінець світу. Хвилинами мені здавалось навіть, що цей вечір буде судним днем мого неспокійного життя (М. Хвильовий); Від спалахів ракет і вибухів бомб ніч здавалась зеленим судним днем (Ірина Вільде).

2. Справедливе покарання, відплата. [Молодий хлопець:] Чому ж ти їм не кинув просто в вічі, що і на їх ще прийде судний день? (Леся Українка); Коли навіть такі, як Лаврін, вкинулися у політику, то скоро настане судний день і над Гітлером (М. Стельмах).

у два́дцять чоти́ри годи́ни. За короткий час, негайно. — Він дума, свиняче рило, як рештант [арештант], то вже не людина. А може, він кращий за тебе .. Гля-ади! як тільки дізнаюсь, я тебе .. в двадцять чотири години (М. Коцюбинський).

к лихі́й годи́ні; у лихо́ї годи́ни. Уживається для вираження незадоволення, несхвалення і т. ін. — Оце трахнув! Трохи голови не збив к лихій годині! (Григорій Тютюнник); — Та не бери ти стільки, бо підірвешся к лихій годині, Максиме (М. Зарудний); Як вони його [буряк] там буртували в лихої години, .. запрівся (Григорій Тютюнник).

хай лиха́ годи́на на кого, лайл. Уживається як лайка з побажанням нещастя кому-небудь. Хай на вас лиха година! (Укр.. присл..).

халі́ф (калі́ф) на час (на годи́ну), ірон. Людина, що захопила владу або наділена нею на короткий час. І знов на муку, на поталу взяли їх [молодогвардійців] люті вороги. На час каліфи в нашій хаті .. Та слова жодного, прокляті, з їх вуст не видерли вони (В. Сосюра).

бода́й (щоб) тебе́ (його́, вас, їх і т. ін.) взяла́ лиха́ годи́на, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-, чим-небудь, зневаги до когось—чогось або недоброго побажання комусь. — Грішу! — подумав Харитон.— А все оті цокотухи розворушили мої думки, згадали мені про Онисю. А, бодай вас лиха година взяла! (І. Нечуй-Левицький). взяла́ б його́ лиха́ годи́на. Домінік був злий і на татар, і на козаків, і на попів.. Взяла б його лиха година! І чом би було не помиритися з козаками? (І. Нечуй-Левицький).

бода́й (щоб) тебе́ (його́, вас, їх і т. ін.) взяла́ лиха́ годи́на, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-, чим-небудь, зневаги до когось—чогось або недоброго побажання комусь. — Грішу! — подумав Харитон.— А все оті цокотухи розворушили мої думки, згадали мені про Онисю. А, бодай вас лиха година взяла! (І. Нечуй-Левицький). взяла́ б його́ лиха́ годи́на. Домінік був злий і на татар, і на козаків, і на попів.. Взяла б його лиха година! І чом би було не помиритися з козаками? (І. Нечуй-Левицький).

бода́й (щоб) тебе́ (його́, вас, їх і т. ін.) взяла́ лиха́ годи́на, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-, чим-небудь, зневаги до когось—чогось або недоброго побажання комусь. — Грішу! — подумав Харитон.— А все оті цокотухи розворушили мої думки, згадали мені про Онисю. А, бодай вас лиха година взяла! (І. Нечуй-Левицький). взяла́ б його́ лиха́ годи́на. Домінік був злий і на татар, і на козаків, і на попів.. Взяла б його лиха година! І чом би було не помиритися з козаками? (І. Нечуй-Левицький).

бода́й (щоб) тебе́ (його́, вас, їх і т. ін.) взяла́ лиха́ годи́на, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-, чим-небудь, зневаги до когось—чогось або недоброго побажання комусь. — Грішу! — подумав Харитон.— А все оті цокотухи розворушили мої думки, згадали мені про Онисю. А, бодай вас лиха година взяла! (І. Нечуй-Левицький). взяла́ б його́ лиха́ годи́на. Домінік був злий і на татар, і на козаків, і на попів.. Взяла б його лиха година! І чом би було не помиритися з козаками? (І. Нечуй-Левицький).

яка́ лиха́ годи́на, зневажл. Хто, що. Дев’ять годин ранку.— І яка лиха година там стукає? (Остап Вишня).

як одна́ годи́на. Дуже швидко. Тиждень минув, як одна година (І. Нечуй-Левицький); Так-то проживає Олеся, працюючи без спочину, без утоми; так і рік цілий минув, як одна година (Марко Вовчок).

бери́ його́ (її́, їх і т. ін.) лиха́ годи́на, лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А бери її лиха година! Сидить як ідол, з очей іскри, у бровах сам чорт ховається і не [ні] пари з вуст! (Дніпрова Чайка).

2. Уживається для вираження мимовільної згоди з чим-небудь; нехай буде так. — Як зосталися ми удвох, я й кажу паничеві: хай [пан] .. дасть хату й огород [город],— бери вже його лиха година! — помирюся (Панас Мирний).

бери́ його́ (її́, їх і т. ін.) лиха́ годи́на, лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А бери її лиха година! Сидить як ідол, з очей іскри, у бровах сам чорт ховається і не [ні] пари з вуст! (Дніпрова Чайка).

2. Уживається для вираження мимовільної згоди з чим-небудь; нехай буде так. — Як зосталися ми удвох, я й кажу паничеві: хай [пан] .. дасть хату й огород [город],— бери вже його лиха година! — помирюся (Панас Мирний).

бери́ його́ (її́, їх і т. ін.) лиха́ годи́на, лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А бери її лиха година! Сидить як ідол, з очей іскри, у бровах сам чорт ховається і не [ні] пари з вуст! (Дніпрова Чайка).

2. Уживається для вираження мимовільної згоди з чим-небудь; нехай буде так. — Як зосталися ми удвох, я й кажу паничеві: хай [пан] .. дасть хату й огород [город],— бери вже його лиха година! — помирюся (Панас Мирний).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бода́й (щоб) тебе́ (його́, вас, їх і т. ін.) взяла́ лиха́ годи́на, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-, чим-небудь, зневаги до когось—чогось або недоброго побажання комусь. — Грішу! — подумав Харитон.— А все оті цокотухи розворушили мої думки, згадали мені про Онисю. А, бодай вас лиха година взяла! (І. Нечуй-Левицький). взяла́ б його́ лиха́ годи́на. Домінік був злий і на татар, і на козаків, і на попів.. Взяла б його лиха година! І чом би було не помиритися з козаками? (І. Нечуй-Левицький).

бода́й (щоб) тебе́ (його́, вас, їх і т. ін.) взяла́ лиха́ годи́на, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-, чим-небудь, зневаги до когось—чогось або недоброго побажання комусь. — Грішу! — подумав Харитон.— А все оті цокотухи розворушили мої думки, згадали мені про Онисю. А, бодай вас лиха година взяла! (І. Нечуй-Левицький). взяла́ б його́ лиха́ годи́на. Домінік був злий і на татар, і на козаків, і на попів.. Взяла б його лиха година! І чом би було не помиритися з козаками? (І. Нечуй-Левицький).

бода́й (щоб) тебе́ (його́, вас, їх і т. ін.) взяла́ лиха́ годи́на, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-, чим-небудь, зневаги до когось—чогось або недоброго побажання комусь. — Грішу! — подумав Харитон.— А все оті цокотухи розворушили мої думки, згадали мені про Онисю. А, бодай вас лиха година взяла! (І. Нечуй-Левицький). взяла́ б його́ лиха́ годи́на. Домінік був злий і на татар, і на козаків, і на попів.. Взяла б його лиха година! І чом би було не помиритися з козаками? (І. Нечуй-Левицький).

бода́й поби́ла лиха́ [та нещасли́ва] (на́гла) годи́на кого, що, лайл. Уживається як лайка з недобрим побажанням кому-небудь. [Зінька:] Бодай тебе, братіку [братику], побила лиха година та нещаслива (М. Кропивницький); — Спина, мов попечена, болить,— жалівся Чіпка.— Сказано, били! ..— Бодай їх лиха та нещаслива година побила, як вони так знущаються над людьми!.. (Панас Мирний).

бода́й поби́ла лиха́ [та нещасли́ва] (на́гла) годи́на кого, що, лайл. Уживається як лайка з недобрим побажанням кому-небудь. [Зінька:] Бодай тебе, братіку [братику], побила лиха година та нещаслива (М. Кропивницький); — Спина, мов попечена, болить,— жалівся Чіпка.— Сказано, били! ..— Бодай їх лиха та нещаслива година побила, як вони так знущаються над людьми!.. (Панас Мирний).

бода́й поби́ла лиха́ [та нещасли́ва] (на́гла) годи́на кого, що, лайл. Уживається як лайка з недобрим побажанням кому-небудь. [Зінька:] Бодай тебе, братіку [братику], побила лиха година та нещаслива (М. Кропивницький); — Спина, мов попечена, болить,— жалівся Чіпка.— Сказано, били! ..— Бодай їх лиха та нещаслива година побила, як вони так знущаються над людьми!.. (Панас Мирний).

бода́й (щоб) тебе́ (його́, вас, їх і т. ін.) взяла́ лиха́ годи́на, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-, чим-небудь, зневаги до когось—чогось або недоброго побажання комусь. — Грішу! — подумав Харитон.— А все оті цокотухи розворушили мої думки, згадали мені про Онисю. А, бодай вас лиха година взяла! (І. Нечуй-Левицький). взяла́ б його́ лиха́ годи́на. Домінік був злий і на татар, і на козаків, і на попів.. Взяла б його лиха година! І чом би було не помиритися з козаками? (І. Нечуй-Левицький).

лиха́ (важка́, гірка́ і т. ін.) годи́на. Певний період з тяжкими, несприятливими обставинами; горе, нещастя. В грудях билось єдине бажання: Щоб тебе не спіткало страждання, Щоб минула година лиха (П. Грабовський); — Лиха година вигнала мене з батькового двору й пустила по світу бурлачкою (І. Нечуй-Левицький); От записав мій .. друг Мені свій адрес [адресу]. У гірку годину (М. Рильський).

бода́й (щоб) тебе́ (його́, вас, їх і т. ін.) взяла́ лиха́ годи́на, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-, чим-небудь, зневаги до когось—чогось або недоброго побажання комусь. — Грішу! — подумав Харитон.— А все оті цокотухи розворушили мої думки, згадали мені про Онисю. А, бодай вас лиха година взяла! (І. Нечуй-Левицький). взяла́ б його́ лиха́ годи́на. Домінік був злий і на татар, і на козаків, і на попів.. Взяла б його лиха година! І чом би було не помиритися з козаками? (І. Нечуй-Левицький).

лиха́ (важка́, гірка́ і т. ін.) годи́на. Певний період з тяжкими, несприятливими обставинами; горе, нещастя. В грудях билось єдине бажання: Щоб тебе не спіткало страждання, Щоб минула година лиха (П. Грабовський); — Лиха година вигнала мене з батькового двору й пустила по світу бурлачкою (І. Нечуй-Левицький); От записав мій .. друг Мені свій адрес [адресу]. У гірку годину (М. Рильський).

годи́ни (годи́на) пік. Найбільше напруження, завантаження в роботі транспорту, підприємства і т. ін. Вранці витрата електроенергії збільшується в кілька разів. Ще більше зростає потреба в електроенергії вечорами в години пік (З журналу).

годи́на проби́ла чия. Настав вирішальний момент, період у чиємусь житті. Що ж чекає його — втікача з каторги! .. І бачив, що перед ним тяжкий шлях. Завтра прийде день і проб’є його година (І. Багряний).

годи́ни (годи́на) пік. Найбільше напруження, завантаження в роботі транспорту, підприємства і т. ін. Вранці витрата електроенергії збільшується в кілька разів. Ще більше зростає потреба в електроенергії вечорами в години пік (З журналу).

годи́ну в годи́ну. Систематично, безперервно, постійно. Вони справді казково багаті, наші літературні предки! Ми вдячні їх батьківській благостині і науці, яку вони нам передають день у день, годину в годину (З газети).

до су́дної годи́ни, заст. До самої смерті, до кінця життя. Буду пам’ятати моє горе до судної години! (З журналу).

з годи́ни на годи́ну. Найближчим часом. Іван Федорович як неживий ходить. Він жде сина з години на годину (Панас Мирний); Коли фронт відкотився недалеко і чути було бої, він виглядав своїх з години на годину (Григорій Тютюнник).

з годи́ни на годи́ну. Найближчим часом. Іван Федорович як неживий ходить. Він жде сина з години на годину (Панас Мирний); Коли фронт відкотився недалеко і чути було бої, він виглядав своїх з години на годину (Григорій Тютюнник).

зо́ряна годи́на. 1. Найсприятливіший момент, період у чиємусь житті. Хай вони спробують вірити в свою зоряну годину, хоч один день (В. Дрозд).

2. Найвищий ступінь піднесення, розвитку чого-небудь. Імпресіонізм зазнав своєї зоряної години у живописі 1880 року, а в музиці тільки на початку 90-х років (З журналу).

халі́ф (калі́ф) на час (на годи́ну), ірон. Людина, що захопила владу або наділена нею на короткий час. І знов на муку, на поталу взяли їх [молодогвардійців] люті вороги. На час каліфи в нашій хаті .. Та слова жодного, прокляті, з їх вуст не видерли вони (В. Сосюра).

к лихі́й годи́ні; у лихо́ї годи́ни. Уживається для вираження незадоволення, несхвалення і т. ін. — Оце трахнув! Трохи голови не збив к лихій годині! (Григорій Тютюнник); — Та не бери ти стільки, бо підірвешся к лихій годині, Максиме (М. Зарудний); Як вони його [буряк] там буртували в лихої години, .. запрівся (Григорій Тютюнник).

лиха́ (важка́, гірка́ і т. ін.) годи́на. Певний період з тяжкими, несприятливими обставинами; горе, нещастя. В грудях билось єдине бажання: Щоб тебе не спіткало страждання, Щоб минула година лиха (П. Грабовський); — Лиха година вигнала мене з батькового двору й пустила по світу бурлачкою (І. Нечуй-Левицький); От записав мій .. друг Мені свій адрес [адресу]. У гірку годину (М. Рильський).

лиха́ годи́на несе́ / занесла́ (принесла́, приволокла́ і т. ін.) кого, зневажл. Уживається для вираження незадоволення з приводу прибуття когось небажаного куди-небудь або небажаного пересування кого-небудь кудись. Завалували собаки у дворі.— Когось несе лиха година! — промовив він і знову принявся [прийнявся] за чай (Панас Мирний); Занесла мене лиха година в невеличкий повітовий город N (В. Винниченко); І принесла-таки лиха година .. отого непросипленного п’янюгу,— зашепотів Єремія до Гризельди (І. Нечуй-Левицький); Прийшов [Осел]. А Громовик до його [нього] обізвавсь: “Чого це ти тут опинився? І як це ти сюди пропхавсь?” “Приволокла лиха година!” (Л. Глібов).

лиха́ годи́на його́ (її́, їх і т. ін.) зна́є. Невідомо, незрозуміло. — От дитинка, нехай Бог милує! — почувся голос Антоніни ..— І в кого воно вдалося, лиха година його знає (О. Довженко); Лиха її година знає, від кого вона тікала та ховалася… (Панас Мирний).

лиха́ годи́на його́ (її́, їх і т. ін.) зна́є. Невідомо, незрозуміло. — От дитинка, нехай Бог милує! — почувся голос Антоніни ..— І в кого воно вдалося, лиха година його знає (О. Довженко); Лиха її година знає, від кого вона тікала та ховалася… (Панас Мирний).

лиха́ годи́на його́ (її́, їх і т. ін.) зна́є. Невідомо, незрозуміло. — От дитинка, нехай Бог милує! — почувся голос Антоніни ..— І в кого воно вдалося, лиха година його знає (О. Довженко); Лиха її година знає, від кого вона тікала та ховалася… (Панас Мирний).

лиха́ годи́на несе́ / занесла́ (принесла́, приволокла́ і т. ін.) кого, зневажл. Уживається для вираження незадоволення з приводу прибуття когось небажаного куди-небудь або небажаного пересування кого-небудь кудись. Завалували собаки у дворі.— Когось несе лиха година! — промовив він і знову принявся [прийнявся] за чай (Панас Мирний); Занесла мене лиха година в невеличкий повітовий город N (В. Винниченко); І принесла-таки лиха година .. отого непросипленного п’янюгу,— зашепотів Єремія до Гризельди (І. Нечуй-Левицький); Прийшов [Осел]. А Громовик до його [нього] обізвавсь: “Чого це ти тут опинився? І як це ти сюди пропхавсь?” “Приволокла лиха година!” (Л. Глібов).

лиха́ годи́на но́сить / розноси́ла (понесе́) кого, зневажл. Уживається для вираження незадоволення з приводу того, що хтось десь блукає, ходить, своєчасно не приходить, коли на нього чекають. [Тишко:] Давайте вечеряти! [Палажка:] Дивись, який командир! Ти розкажи мені, де тебе носить лиха година? (Я. Мамонтов); — Так, так… Де ж уночі розноси́ла його лиха година?..— плакалась Хівря (Панас Мирний); Куди його лиха година понесе! — сказала Горпина (Панас Мирний).

лиха́ годи́на но́сить / розноси́ла (понесе́) кого, зневажл. Уживається для вираження незадоволення з приводу того, що хтось десь блукає, ходить, своєчасно не приходить, коли на нього чекають. [Тишко:] Давайте вечеряти! [Палажка:] Дивись, який командир! Ти розкажи мені, де тебе носить лиха година? (Я. Мамонтов); — Так, так… Де ж уночі розноси́ла його лиха година?..— плакалась Хівря (Панас Мирний); Куди його лиха година понесе! — сказала Горпина (Панас Мирний).

лиха́ годи́на несе́ / занесла́ (принесла́, приволокла́ і т. ін.) кого, зневажл. Уживається для вираження незадоволення з приводу прибуття когось небажаного куди-небудь або небажаного пересування кого-небудь кудись. Завалували собаки у дворі.— Когось несе лиха година! — промовив він і знову принявся [прийнявся] за чай (Панас Мирний); Занесла мене лиха година в невеличкий повітовий город N (В. Винниченко); І принесла-таки лиха година .. отого непросипленного п’янюгу,— зашепотів Єремія до Гризельди (І. Нечуй-Левицький); Прийшов [Осел]. А Громовик до його [нього] обізвавсь: “Чого це ти тут опинився? І як це ти сюди пропхавсь?” “Приволокла лиха година!” (Л. Глібов).

лиха́ годи́на несе́ / занесла́ (принесла́, приволокла́ і т. ін.) кого, зневажл. Уживається для вираження незадоволення з приводу прибуття когось небажаного куди-небудь або небажаного пересування кого-небудь кудись. Завалували собаки у дворі.— Когось несе лиха година! — промовив він і знову принявся [прийнявся] за чай (Панас Мирний); Занесла мене лиха година в невеличкий повітовий город N (В. Винниченко); І принесла-таки лиха година .. отого непросипленного п’янюгу,— зашепотів Єремія до Гризельди (І. Нечуй-Левицький); Прийшов [Осел]. А Громовик до його [нього] обізвавсь: “Чого це ти тут опинився? І як це ти сюди пропхавсь?” “Приволокла лиха година!” (Л. Глібов).

лиха́ годи́на но́сить / розноси́ла (понесе́) кого, зневажл. Уживається для вираження незадоволення з приводу того, що хтось десь блукає, ходить, своєчасно не приходить, коли на нього чекають. [Тишко:] Давайте вечеряти! [Палажка:] Дивись, який командир! Ти розкажи мені, де тебе носить лиха година? (Я. Мамонтов); — Так, так… Де ж уночі розноси́ла його лиха година?..— плакалась Хівря (Панас Мирний); Куди його лиха година понесе! — сказала Горпина (Панас Мирний).

на [яко́ї] лихо́ї годи́ни, зневажл. Навіщо, для чого. — І скажіть мені: на якої лихої години все добивались, щоб оту цензуру одмінити? (Панас Мирний).

про (на) чо́рний день; про (на) чо́рну годи́ну. На випадок крайньої скрути; про запас. Сестра .. вийняла з скрині тридцять карбованців, останні гроші, які вона про чорний день ховала від свого недбалого чоловіка, оддала братові (Панас Мирний); — У мене там про чорний день збереглося трошечки картопельки (В. Речмедін); Він [Варчук] переселився на хутір, обріс земелькою, грошенят на чорний день в землі схоронив (М. Стельмах); — Ті гроші я берегла про чорну годину (І. Франко); — У бабів є гроші! Ще допевне з тих, що собі наскладали крадьки… на чорну годину (Л. Мартович).

на [яко́ї] лихо́ї годи́ни, зневажл. Навіщо, для чого. — І скажіть мені: на якої лихої години все добивались, щоб оту цензуру одмінити? (Панас Мирний).

нема́ (нема́є, не було́) [і] про́сві́тку (просві́тлої годи́ни) кому. 1. Хто-небудь дуже зайнятий чимсь, у когось зовсім мало вільного часу. Левантині просвітку не було за роботою, за лайкою та за штурханцями (Б. Грінченко); Молодий господар будівництво гути й винокурні заходився на весну почати, то тепер і взимку не буде людям просвітку (П. Кочура).

2. Хто-небудь позбавлений спокійного життя, душевного спокою, перебуває в нестерпних умовах. Жінка напада, так що бідному Тихонові і просвітку нема (Г. Квітка-Онов’яненко); Баба свою дочку жалує, а ту дівчину зненавиділа так, що й просвітку їй нема (О. Іваненко); [Параска:] Нехай же тілько [тільки] Роман жениться на Пузирівні — не буде їй просвітлої години: я її заїм (І. Карпенко-Карий).

3. без додатка. Хто-небудь потрапив у скрутне, безвихідне становище. [Молодший лікар:] Гнила, каламутна задуха підступає до горла. Просвітку нема… (О. Левада); Думка її билася, ніби спійманий птах, і годі було знайти вихід, і здавалося, що просвітку немає (В. Собко).

нема́ (нема́є, не було́) [і] про́сві́тку (просві́тлої годи́ни) кому. 1. Хто-небудь дуже зайнятий чимсь, у когось зовсім мало вільного часу. Левантині просвітку не було за роботою, за лайкою та за штурханцями (Б. Грінченко); Молодий господар будівництво гути й винокурні заходився на весну почати, то тепер і взимку не буде людям просвітку (П. Кочура).

2. Хто-небудь позбавлений спокійного життя, душевного спокою, перебуває в нестерпних умовах. Жінка напада, так що бідному Тихонові і просвітку нема (Г. Квітка-Онов’яненко); Баба свою дочку жалує, а ту дівчину зненавиділа так, що й просвітку їй нема (О. Іваненко); [Параска:] Нехай же тілько [тільки] Роман жениться на Пузирівні — не буде їй просвітлої години: я її заїм (І. Карпенко-Карий).

3. без додатка. Хто-небудь потрапив у скрутне, безвихідне становище. [Молодший лікар:] Гнила, каламутна задуха підступає до горла. Просвітку нема… (О. Левада); Думка її билася, ніби спійманий птах, і годі було знайти вихід, і здавалося, що просвітку немає (В. Собко).

не день не годи́ну. Дуже довго. Плив корабель, роздираючи хвилі, не день не годину (Леся Українка).

нема́ (нема́є, не було́) [і] про́сві́тку (просві́тлої годи́ни) кому. 1. Хто-небудь дуже зайнятий чимсь, у когось зовсім мало вільного часу. Левантині просвітку не було за роботою, за лайкою та за штурханцями (Б. Грінченко); Молодий господар будівництво гути й винокурні заходився на весну почати, то тепер і взимку не буде людям просвітку (П. Кочура).

2. Хто-небудь позбавлений спокійного життя, душевного спокою, перебуває в нестерпних умовах. Жінка напада, так що бідному Тихонові і просвітку нема (Г. Квітка-Онов’яненко); Баба свою дочку жалує, а ту дівчину зненавиділа так, що й просвітку їй нема (О. Іваненко); [Параска:] Нехай же тілько [тільки] Роман жениться на Пузирівні — не буде їй просвітлої години: я її заїм (І. Карпенко-Карий).

3. без додатка. Хто-небудь потрапив у скрутне, безвихідне становище. [Молодший лікар:] Гнила, каламутна задуха підступає до горла. Просвітку нема… (О. Левада); Думка її билася, ніби спійманий птах, і годі було знайти вихід, і здавалося, що просвітку немає (В. Собко).

нема́ (нема́є, не було́) [і] про́сві́тку (просві́тлої годи́ни) кому. 1. Хто-небудь дуже зайнятий чимсь, у когось зовсім мало вільного часу. Левантині просвітку не було за роботою, за лайкою та за штурханцями (Б. Грінченко); Молодий господар будівництво гути й винокурні заходився на весну почати, то тепер і взимку не буде людям просвітку (П. Кочура).

2. Хто-небудь позбавлений спокійного життя, душевного спокою, перебуває в нестерпних умовах. Жінка напада, так що бідному Тихонові і просвітку нема (Г. Квітка-Онов’яненко); Баба свою дочку жалує, а ту дівчину зненавиділа так, що й просвітку їй нема (О. Іваненко); [Параска:] Нехай же тілько [тільки] Роман жениться на Пузирівні — не буде їй просвітлої години: я її заїм (І. Карпенко-Карий).

3. без додатка. Хто-небудь потрапив у скрутне, безвихідне становище. [Молодший лікар:] Гнила, каламутна задуха підступає до горла. Просвітку нема… (О. Левада); Думка її билася, ніби спійманий птах, і годі було знайти вихід, і здавалося, що просвітку немає (В. Собко).

нема́ (нема́є, не було́) [і] про́сві́тку (просві́тлої годи́ни) кому. 1. Хто-небудь дуже зайнятий чимсь, у когось зовсім мало вільного часу. Левантині просвітку не було за роботою, за лайкою та за штурханцями (Б. Грінченко); Молодий господар будівництво гути й винокурні заходився на весну почати, то тепер і взимку не буде людям просвітку (П. Кочура).

2. Хто-небудь позбавлений спокійного життя, душевного спокою, перебуває в нестерпних умовах. Жінка напада, так що бідному Тихонові і просвітку нема (Г. Квітка-Онов’яненко); Баба свою дочку жалує, а ту дівчину зненавиділа так, що й просвітку їй нема (О. Іваненко); [Параска:] Нехай же тілько [тільки] Роман жениться на Пузирівні — не буде їй просвітлої години: я її заїм (І. Карпенко-Карий).

3. без додатка. Хто-небудь потрапив у скрутне, безвихідне становище. [Молодший лікар:] Гнила, каламутна задуха підступає до горла. Просвітку нема… (О. Левада); Думка її билася, ніби спійманий птах, і годі було знайти вихід, і здавалося, що просвітку немає (В. Собко).

нема́ (нема́є, не було́) [і] про́сві́тку (просві́тлої годи́ни) кому. 1. Хто-небудь дуже зайнятий чимсь, у когось зовсім мало вільного часу. Левантині просвітку не було за роботою, за лайкою та за штурханцями (Б. Грінченко); Молодий господар будівництво гути й винокурні заходився на весну почати, то тепер і взимку не буде людям просвітку (П. Кочура).

2. Хто-небудь позбавлений спокійного життя, душевного спокою, перебуває в нестерпних умовах. Жінка напада, так що бідному Тихонові і просвітку нема (Г. Квітка-Онов’яненко); Баба свою дочку жалує, а ту дівчину зненавиділа так, що й просвітку їй нема (О. Іваненко); [Параска:] Нехай же тілько [тільки] Роман жениться на Пузирівні — не буде їй просвітлої години: я її заїм (І. Карпенко-Карий).

3. без додатка. Хто-небудь потрапив у скрутне, безвихідне становище. [Молодший лікар:] Гнила, каламутна задуха підступає до горла. Просвітку нема… (О. Левада); Думка її билася, ніби спійманий птах, і годі було знайти вихід, і здавалося, що просвітку немає (В. Собко).

ні к лихі́й годи́ні. Ні до чого, нікуди, зовсім. — Е, це діло ні к лихій годині не годиться! (Григорій Тютюнник).

під серди́ту годи́ну. Спересердя. Під сердиту годину, ..Одна [сестра] смиче за чуприну і товченики дає (Л. Глібов).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

поби́ла лиха́ [та нещасли́ва] годи́на кого. Спіткало лихо, нещастя. — От побила мене лиха та нещаслива година! Сподівалася на старість спочити,— от і спочила! — закінчила стара (Панас Мирний); — Побила нас лиха година та нещаслива! Ой Боже наш милостивий та милосердний! За віщо ж нас так страшно скривдили? (І. Нечуй-Левицький).

поби́ла лиха́ [та нещасли́ва] годи́на кого. Спіткало лихо, нещастя. — От побила мене лиха та нещаслива година! Сподівалася на старість спочити,— от і спочила! — закінчила стара (Панас Мирний); — Побила нас лиха година та нещаслива! Ой Боже наш милостивий та милосердний! За віщо ж нас так страшно скривдили? (І. Нечуй-Левицький).

про (на) чо́рний день; про (на) чо́рну годи́ну. На випадок крайньої скрути; про запас. Сестра .. вийняла з скрині тридцять карбованців, останні гроші, які вона про чорний день ховала від свого недбалого чоловіка, оддала братові (Панас Мирний); — У мене там про чорний день збереглося трошечки картопельки (В. Речмедін); Він [Варчук] переселився на хутір, обріс земелькою, грошенят на чорний день в землі схоронив (М. Стельмах); — Ті гроші я берегла про чорну годину (І. Франко); — У бабів є гроші! Ще допевне з тих, що собі наскладали крадьки… на чорну годину (Л. Мартович).

су́дний день; су́дна годи́на. 1. Час страшної кари; кінець світу. Хвилинами мені здавалось навіть, що цей вечір буде судним днем мого неспокійного життя (М. Хвильовий); Від спалахів ракет і вибухів бомб ніч здавалась зеленим судним днем (Ірина Вільде).

2. Справедливе покарання, відплата. [Молодий хлопець:] Чому ж ти їм не кинув просто в вічі, що і на їх ще прийде судний день? (Леся Українка); Коли навіть такі, як Лаврін, вкинулися у політику, то скоро настане судний день і над Гітлером (М. Стельмах).

у два́дцять чоти́ри годи́ни. За короткий час, негайно. — Він дума, свиняче рило, як рештант [арештант], то вже не людина. А може, він кращий за тебе .. Гля-ади! як тільки дізнаюсь, я тебе .. в двадцять чотири години (М. Коцюбинський).

к лихі́й годи́ні; у лихо́ї годи́ни. Уживається для вираження незадоволення, несхвалення і т. ін. — Оце трахнув! Трохи голови не збив к лихій годині! (Григорій Тютюнник); — Та не бери ти стільки, бо підірвешся к лихій годині, Максиме (М. Зарудний); Як вони його [буряк] там буртували в лихої години, .. запрівся (Григорій Тютюнник).

хай лиха́ годи́на на кого, лайл. Уживається як лайка з побажанням нещастя кому-небудь. Хай на вас лиха година! (Укр.. присл..).

халі́ф (калі́ф) на час (на годи́ну), ірон. Людина, що захопила владу або наділена нею на короткий час. І знов на муку, на поталу взяли їх [молодогвардійців] люті вороги. На час каліфи в нашій хаті .. Та слова жодного, прокляті, з їх вуст не видерли вони (В. Сосюра).

бода́й (щоб) тебе́ (його́, вас, їх і т. ін.) взяла́ лиха́ годи́на, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-, чим-небудь, зневаги до когось—чогось або недоброго побажання комусь. — Грішу! — подумав Харитон.— А все оті цокотухи розворушили мої думки, згадали мені про Онисю. А, бодай вас лиха година взяла! (І. Нечуй-Левицький). взяла́ б його́ лиха́ годи́на. Домінік був злий і на татар, і на козаків, і на попів.. Взяла б його лиха година! І чом би було не помиритися з козаками? (І. Нечуй-Левицький).

бода́й (щоб) тебе́ (його́, вас, їх і т. ін.) взяла́ лиха́ годи́на, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-, чим-небудь, зневаги до когось—чогось або недоброго побажання комусь. — Грішу! — подумав Харитон.— А все оті цокотухи розворушили мої думки, згадали мені про Онисю. А, бодай вас лиха година взяла! (І. Нечуй-Левицький). взяла́ б його́ лиха́ годи́на. Домінік був злий і на татар, і на козаків, і на попів.. Взяла б його лиха година! І чом би було не помиритися з козаками? (І. Нечуй-Левицький).

бода́й (щоб) тебе́ (його́, вас, їх і т. ін.) взяла́ лиха́ годи́на, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-, чим-небудь, зневаги до когось—чогось або недоброго побажання комусь. — Грішу! — подумав Харитон.— А все оті цокотухи розворушили мої думки, згадали мені про Онисю. А, бодай вас лиха година взяла! (І. Нечуй-Левицький). взяла́ б його́ лиха́ годи́на. Домінік був злий і на татар, і на козаків, і на попів.. Взяла б його лиха година! І чом би було не помиритися з козаками? (І. Нечуй-Левицький).

бода́й (щоб) тебе́ (його́, вас, їх і т. ін.) взяла́ лиха́ годи́на, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-, чим-небудь, зневаги до когось—чогось або недоброго побажання комусь. — Грішу! — подумав Харитон.— А все оті цокотухи розворушили мої думки, згадали мені про Онисю. А, бодай вас лиха година взяла! (І. Нечуй-Левицький). взяла́ б його́ лиха́ годи́на. Домінік був злий і на татар, і на козаків, і на попів.. Взяла б його лиха година! І чом би було не помиритися з козаками? (І. Нечуй-Левицький).

яка́ лиха́ годи́на, зневажл. Хто, що. Дев’ять годин ранку.— І яка лиха година там стукає? (Остап Вишня).

як одна́ годи́на. Дуже швидко. Тиждень минув, як одна година (І. Нечуй-Левицький); Так-то проживає Олеся, працюючи без спочину, без утоми; так і рік цілий минув, як одна година (Марко Вовчок).