говірний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний говірни́й говірна́ говірне́ говірні́
родовий говірно́го говірно́ї говірно́го говірни́х
давальний говірно́му говірні́й говірно́му говірни́м
знахідний говірни́й говірну́ говірне́ говірні́
орудний говірни́м говірно́ю говірни́м говірни́ми
місцевий на/у говірно́му, говірні́м на/у говірні́й на/у говірно́му, говірні́м на/у говірни́х