говорючий 1 значення
-1-
прикметник
[рідко]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | говорю́чий | говорю́ча | говорю́че | говорю́чі |
| родовий | говорю́чого | говорю́чої | говорю́чого | говорю́чих |
| давальний | говорю́чому | говорю́чій | говорю́чому | говорю́чим |
| знахідний | говорю́чий, говорю́чого | говорю́чу | говорю́че | говорю́чі, говорю́чих |
| орудний | говорю́чим | говорю́чою | говорю́чим | говорю́чими |
| місцевий | на/у говорю́чому, говорю́чім | на/у говорю́чій | на/у говорю́чому, говорю́чім | на/у говорю́чих |