-1-
іменник чоловічого роду
(прес)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | гніт | гні́ти |
| родовий | гні́та | гні́тів |
| давальний | гні́ту, гні́тові | гні́там |
| знахідний | гніт | гні́ти |
| орудний | гні́том | гні́тами |
| місцевий | на/у гні́ті | на/у гні́тах |
| кличний | гні́те* | гні́ти* |
Словник синонімів
-2-
іменник чоловічого роду
(гноблення)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | гніт | гні́ти |
| родовий | гні́та | гні́тів |
| давальний | гні́ту, гні́тові | гні́там |
| знахідний | гніт | гні́ти |
| орудний | гні́том | гні́тами |
| місцевий | на/у гні́ті | на/у гні́тах |
| кличний | гні́те* | гні́ти* |
Словник синонімів
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | гніт | |
| родовий | гні́ту | |
| давальний | гні́ту, гні́тові | |
| знахідний | гніт | |
| орудний | гні́том | |
| місцевий | на/у гні́ті, по гні́ту | |
| кличний | гні́те* |
Словник синонімів
Словник антонімів
| ВОЛЯ | НЕВОЛЯ |
| Повна незалежність когось від кого-н., свобода. | Повна залежність когось від кого-н., ярмо, рабство, ув’язнення. |
| Воля ~ неволя дійсна, економічна, національна, повна, політична, справжня; батьківщини, жінки, країни, людини, народу, особистості. Світла, прекрасна воля ~ тяжка неволя. Боротьба, битва за волю ~ проти неволі. Заклик до волі, свободи ~ проти неволі, проти рабства, проти поневолення. Відстоювати, дати, забезпечити кому-н., одержати, оспівати, принести кому-н., славити волю ~ боротися проти неволі, забрати кого-н. в неволю, знеславлювати неволю. Бути, виростати, жити, знаходитися, перебувати на волі ~ в неволі. | |
| Дай язикові волю, заведе в неволю (Народне прислів’я). Страшно впасти у кайдани, Умирать в неволі, А ще гірше - спати, спати. І спати на волі (Т. Шевченко). | |
| Визволяти ~поневолювати, вільний ~поневолений, вільний (у знач ім.) ~невільник, воля ~поневолення, звільняти ~поневолювати; воля ~гніт, воля ~пригноблення, свобода ~рабство, свобода ~ярмо | |