гнійний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний гнійни́й гнійна́ гнійне́ гнійні́
родовий гнійно́го гнійно́ї гнійно́го гнійни́х
давальний гнійно́му гнійні́й гнійно́му гнійни́м
знахідний гнійни́й, гнійно́го гнійну́ гнійне́ гнійні́, гнійни́х
орудний гнійни́м гнійно́ю гнійни́м гнійни́ми
місцевий на/у гнійно́му, гнійні́м на/у гнійні́й на/у гнійно́му, гнійні́м на/у гнійни́х

Словник синонімів

ГНІЙНИ́Й (який гноїться, з гноєм), ГНОЇ́СТИЙ, ГНОЯНИ́Йдіал.; КАПРА́ВИЙ[КОПРА́ВИЙ] (про очі). Рану гнійну сукровичну Гоїти треба ножем, Щоб решта лишилась здорова (М. Зеров); Ноги їй вкрилися гноїстими ранами (З. Тулуб); Солоху напала віспа,.. все її тіло розпухло, почорніло і злилося одним здоровенним гнояним струпом (Панас Мирний); Фокстер’єр подивився на нього каправим оком (М. Коцюбинський).