-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний гніздо́ гні́зда
родовий гнізда́ гнізд
давальний гнізду́ гні́здам
знахідний гніздо́ гні́зда
орудний гніздо́м гні́здами
місцевий на/у гнізді́ на/у гні́здах
кличний гніздо́* гні́зда*

Словник синонімів

ГНІЗДО́ (у птахів - місце для кладки яєць і виведення пташенят), КУБЛО́. В своїм гнізді і ворона сміла (прислів’я); Заснули узгір’я, сповиті імлою, пташина вертає спочить до кубла (Уляна Кравченко).
ЖИТЛО́ (взагалі місце для перебування, проживання), КУТО́Крозм.,КУТрозм.,ХА́ТАрозм.,ДАХрозм.,ПОКРІ́ВЛЯрозм.,СТРІ́ХАрозм.,ГНІЗДО́розм.,КУБЛО́розм.,КИШЛО́розм.рідше,ЗА́ХИСТрідше.Житло і харчі коштуватимуть їй тут тільки трохи більше ста карбованців (П. Козланюк); Бодай ніхто не дочекав в чужім кутку сидіти (приказка); Ми жебраки, Нещасні, без кута, без кусня хліба! (І. Франко); Смеркло. - Збирайтеся, бабо, - каже мама, - та йдіть шукати хати на ніч, а то пізно буде (М. Коцюбинський); Кидав я мій рідний дах, щоб інше десь шукати долі (Я. Щоголів); І постає в уяві рідна стріха (О. Ющенко); Тож сам собі будиночок поставив, Що в Малині був за гніздо йому (М. Рильський); Тато жартував, що це вже, певно, останнє його кубло (П. Дорошко); Батько розказував, що колись.. ще тут розбійники жили, кишло їх у цьому яру було (Б. Грінченко); Бралося далеко за північ. Позасинали люди по своїх теплих захистах (Панас Мирний). - Пор. 1. приту́лок.
РІД (ряд поколінь, що походять від одного предка), РОДИ́НА, ДИНА́СТІЯ, ПОРО́ДАрозм., ПОРІ́ДДЯрозм., ПОРІ́ДНЯрозм., КО́ДЛОзневажл., ФАМІ́ЛІЯзаст., ГНІЗДО́заст., ПЛІДзаст., ПЛЕ́М’Язаст.Розкоренився й рід Саєнків - жіноче кодло панів Польських (Панас Мирний); Він з родини розкольників (Григорій Тютюнник); Якщо вірити, то прадід прадіда, перший з династії Якимовичів, був теж дяком (О. Довженко); - Дуже я хотів би породичатися з вами.. - Породичатись, Гнате, не штука. Але ж, як говорять: не шукай вроду, а шукай породу (М. Стельмах); Характером Іван увесь у батька вдався. Хоч нехай каміння летить у вічі, а він стоїть на своєму. Глущуківське поріддя (С. Чорнобривець); З нашої порідні не було такого (Словник Б. Грінченка); - Бувай здоров, Орлюче! Кланяйся від нас своєму дому і всій фамілії (О. Довженко); Цар Гарівчандра.. Недавно з Сайвією одружився, Красавицею з княжого гнізда (І. Франко); Всі сусідні корольки.. Пішли в поход з своїм народом, З начинням, потрухом і плодом (І. Котляревський); [Вересай:] Хто ж ви будете, люди добрі? З якого села, роду-племені? (Ю. Мокрієв).

Словник фразеологізмів

зви́ти / звива́ти (ви́ти) гніздо́ (кубло́). 1. тільки гніздо́. Влаштувати особисте життя, створити сім’ю. Думав я — зійдемось із Орисею, зів’єм своє гніздо, а виходить як у тій пісні: “Ой ти, дівчино, моє ти зерня, дорога наша — колюче терня...” (Григорій Тютюнник); Не знати тобі, Свириде, того щастя, не мати тобі ніколи свого добра, не вити свого гнізда тобі (Панас Мирний). зви́ти гнізде́чко. [Кембль:] Річард молодий... Одружиться колись, зів’є гніздечко, то й іграшки забуде (Леся Українка). зви́ти / звива́ти кубе́льце. Звила [Катря] собі затишне домашнє кубельце, народила дитину, та, проте, не могла всидіти дома (Л. Дмитерко); Їй [Марусі], як і кожній молоденькій жіночці, хотілося звити власне кубельце. Щоб і хата своя була, і двір, і город (А. Дімаров); У хлопця .. турбот вистачає: незабаром весілля, своє кубельце звивати (І. Муратов).

2. Зосередитися, утвердитися (про щось негативне). — Од пана до пана... з гуральні в сахарню... з кубла в кубло [йшли палити селяни]. Скрізь, де людська кривда гніздо собі звила (М. Коцюбинський); Прощання перейде колись у картини мої, розлука зів’є собі гніздо в моєму серці (О. Довженко); В людських душах звивали кубла темного царства сили: лиха заздрість, глуха віра та безнадійність довічна (Панас Мирний).

3. зневажл. Організуватися в групу, що займається антигромадською злочинною діяльністю; укоренитися де-небудь. — Справа, брат, серйозна. Вони ж там таке гніздо в “Тракторзбуті” були звили... Думав — серйозні люди, чисті і на совість, і на руки, а вони — пройди (Ю. Збанацький); Ставили цей мур графи Браніцькі, щоб звити торговельне кубло для своїх улюблених крамарів та ходячих банкірів (І. Нечуй-Левицький).

оси́не (о́сяче, во́вче і т. ін.) гніздо́ (кубло́). Місце зосередження, притулок антигромадських або аморальних, злочинних елементів. — Одне гніздо осине розворушили, а друге ще .. ось незаймане,— сказав Єгор.— Нічого,— позирнула Ольга на вивіску.— Доберемося згодом і до цього гнізда (А. Шиян); — Нам треба, щоб він своє товариство [конокрадів] виказав, щоб гніздо вовче видушити (Б. Грінченко). оси́ні ку́бла. — Тепер я покажу всім князям та їхнім гавкунам! .. Я посмикаю їхні осині кубла (С. Добровольський).

зви́ти / звива́ти (ви́ти) гніздо́ (кубло́). 1. тільки гніздо́. Влаштувати особисте життя, створити сім’ю. Думав я — зійдемось із Орисею, зів’єм своє гніздо, а виходить як у тій пісні: “Ой ти, дівчино, моє ти зерня, дорога наша — колюче терня...” (Григорій Тютюнник); Не знати тобі, Свириде, того щастя, не мати тобі ніколи свого добра, не вити свого гнізда тобі (Панас Мирний). зви́ти гнізде́чко. [Кембль:] Річард молодий... Одружиться колись, зів’є гніздечко, то й іграшки забуде (Леся Українка). зви́ти / звива́ти кубе́льце. Звила [Катря] собі затишне домашнє кубельце, народила дитину, та, проте, не могла всидіти дома (Л. Дмитерко); Їй [Марусі], як і кожній молоденькій жіночці, хотілося звити власне кубельце. Щоб і хата своя була, і двір, і город (А. Дімаров); У хлопця .. турбот вистачає: незабаром весілля, своє кубельце звивати (І. Муратов).

2. Зосередитися, утвердитися (про щось негативне). — Од пана до пана... з гуральні в сахарню... з кубла в кубло [йшли палити селяни]. Скрізь, де людська кривда гніздо собі звила (М. Коцюбинський); Прощання перейде колись у картини мої, розлука зів’є собі гніздо в моєму серці (О. Довженко); В людських душах звивали кубла темного царства сили: лиха заздрість, глуха віра та безнадійність довічна (Панас Мирний).

3. зневажл. Організуватися в групу, що займається антигромадською злочинною діяльністю; укоренитися де-небудь. — Справа, брат, серйозна. Вони ж там таке гніздо в “Тракторзбуті” були звили... Думав — серйозні люди, чисті і на совість, і на руки, а вони — пройди (Ю. Збанацький); Ставили цей мур графи Браніцькі, щоб звити торговельне кубло для своїх улюблених крамарів та ходячих банкірів (І. Нечуй-Левицький).

зви́ти / звива́ти (ви́ти) гніздо́ (кубло́). 1. тільки гніздо́. Влаштувати особисте життя, створити сім’ю. Думав я — зійдемось із Орисею, зів’єм своє гніздо, а виходить як у тій пісні: “Ой ти, дівчино, моє ти зерня, дорога наша — колюче терня...” (Григорій Тютюнник); Не знати тобі, Свириде, того щастя, не мати тобі ніколи свого добра, не вити свого гнізда тобі (Панас Мирний). зви́ти гнізде́чко. [Кембль:] Річард молодий... Одружиться колись, зів’є гніздечко, то й іграшки забуде (Леся Українка). зви́ти / звива́ти кубе́льце. Звила [Катря] собі затишне домашнє кубельце, народила дитину, та, проте, не могла всидіти дома (Л. Дмитерко); Їй [Марусі], як і кожній молоденькій жіночці, хотілося звити власне кубельце. Щоб і хата своя була, і двір, і город (А. Дімаров); У хлопця .. турбот вистачає: незабаром весілля, своє кубельце звивати (І. Муратов).

2. Зосередитися, утвердитися (про щось негативне). — Од пана до пана... з гуральні в сахарню... з кубла в кубло [йшли палити селяни]. Скрізь, де людська кривда гніздо собі звила (М. Коцюбинський); Прощання перейде колись у картини мої, розлука зів’є собі гніздо в моєму серці (О. Довженко); В людських душах звивали кубла темного царства сили: лиха заздрість, глуха віра та безнадійність довічна (Панас Мирний).

3. зневажл. Організуватися в групу, що займається антигромадською злочинною діяльністю; укоренитися де-небудь. — Справа, брат, серйозна. Вони ж там таке гніздо в “Тракторзбуті” були звили... Думав — серйозні люди, чисті і на совість, і на руки, а вони — пройди (Ю. Збанацький); Ставили цей мур графи Браніцькі, щоб звити торговельне кубло для своїх улюблених крамарів та ходячих банкірів (І. Нечуй-Левицький).

наси́джене гніздо́ (кубло́). Житло, місце, де хто-небудь прожив тривалий час. До спустошеного села повертали потроху люди, оселяючись у давніх, насиджених гніздах (Ф. Малицький); Передавши справи новому лісничому, Архип Спиридонович покинув насиджене кубло (Н. Рибак). наси́джене кубе́льце. Ополудні покинув — невже назавжди? — своє містечко… насиджене кубельце… Куди? Світ за очі (М. Понеділок).

оси́не (о́сяче, во́вче і т. ін.) гніздо́ (кубло́). Місце зосередження, притулок антигромадських або аморальних, злочинних елементів. — Одне гніздо осине розворушили, а друге ще .. ось незаймане,— сказав Єгор.— Нічого,— позирнула Ольга на вивіску.— Доберемося згодом і до цього гнізда (А. Шиян); — Нам треба, щоб він своє товариство [конокрадів] виказав, щоб гніздо вовче видушити (Б. Грінченко). оси́ні ку́бла. — Тепер я покажу всім князям та їхнім гавкунам! .. Я посмикаю їхні осині кубла (С. Добровольський).

оси́не (о́сяче, во́вче і т. ін.) гніздо́ (кубло́). Місце зосередження, притулок антигромадських або аморальних, злочинних елементів. — Одне гніздо осине розворушили, а друге ще .. ось незаймане,— сказав Єгор.— Нічого,— позирнула Ольга на вивіску.— Доберемося згодом і до цього гнізда (А. Шиян); — Нам треба, щоб він своє товариство [конокрадів] виказав, щоб гніздо вовче видушити (Б. Грінченко). оси́ні ку́бла. — Тепер я покажу всім князям та їхнім гавкунам! .. Я посмикаю їхні осині кубла (С. Добровольський).