гноблячий 1 значення
-1-
дієприкметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | гно́блячий | гно́бляча | гно́бляче | гно́блячі |
| родовий | гно́блячого | гно́блячої | гно́блячого | гно́блячих |
| давальний | гно́блячому | гно́блячій | гно́блячому | гно́блячим |
| знахідний | гно́блячий, гно́блячого | гно́блячу | гно́бляче | гно́блячі, гно́блячих |
| орудний | гно́блячим | гно́блячою | гно́блячим | гно́блячими |
| місцевий | на/у гно́блячому, гно́блячім | на/у гно́блячій | на/у гно́блячому, гно́блячім | на/у гно́блячих |
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | гно́блячий | гно́бляча | гно́бляче | гно́блячі |
| родовий | гно́блячого | гно́блячої | гно́блячого | гно́блячих |
| давальний | гно́блячому | гно́блячій | гно́блячому | гно́блячим |
| знахідний | гно́блячий, гно́блячого | гно́блячу | гно́бляче | гно́блячі, гно́блячих |
| орудний | гно́блячим | гно́блячою | гно́блячим | гно́блячими |
| місцевий | на/у гно́блячому, гно́блячім | на/у гно́блячій | на/у гно́блячому, гно́блячім | на/у гно́блячих |