-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив гнисти́
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   гни́ймо
2 особа гний гни́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа гнисти́му гнисти́мемо, гнисти́мем
2 особа гнисти́меш гнисти́мете
3 особа гнисти́ме гнисти́муть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа гнию́ гниємо́, гниє́м
2 особа гниє́ш гниєте́
3 особа гниє́ гнию́ть
Активний дієприкметник
гнию́чий
Дієприслівник
гниючи́
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. гнив гнили́
жін. р. гнила́
сер. р. гнило́
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
гни́вши

Словник синонімів

ГНИ́ТИ (псуватися під впливом мікроорганізмів),ГНИ́СТИ́, ЗАГНИВА́ТИ, ЗГНИВА́ТИ[ЗОГНИВА́ТИрідше], РОЗКЛАДА́ТИСЯ, ТЛІ́ТИ, ПЕРЕТЛІВА́ТИ, СТЛІВА́ТИ, ПРІ́ТИ, ЗОПРІВА́ТИрідше, ГОРІ́ТИ (під дією вологи й тепла). - Док.: згни́ти[зігни́ти][зогни́ти], згни́сти́[зігни́сти́][зогни́сти́], загни́ти, загни́сти́, розкла́стися, перетлі́ти, стлі́ти, зіпрі́ти[зопрі́ти], згорі́ти. Мочить дощ у незарамлені вікна, свистять вітри зимової доби і навівають повно снігу. Все гниє і валиться поволі (Г. Хоткевич); Дошки посіріли, де-не-де почали навіть загнивати (Ю. Шовкопляс); Стебло пшениці виростає з розбухлого зерна, що, давши йому життя, згниває (П. Колесник); А там саме на поляні груша зогниває (С. Руданський); Коли погибає кривоніс [пташка], труп його не гниє, не розкладається десятки років.. Засихає і лежить собі (О. Копиленко); На захід полинув би я, Де цвітуть моїх предків поля, Де в замку пустельнім.. Тліють кості занедбані їх (М. Зеров); В тріщинах набивалося листя, щоб перетліти і віддати себе землі (Григорій Тютюнник); - Хата в нас стара, підлога стліла (Ю. Збанацький); Четверо чоловіків.. скаржились на осінь: бо заливає водою кагати, бо гниє в полі незаскиртована солома, бо пріє на корені кукурудза (Ю. Мушкетик); Сіно горить у стіжках.