-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив гми́кати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   гми́каймо
2 особа гми́кай гми́кайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа гми́катиму гми́катимемо, гми́катимем
2 особа гми́катимеш гми́катимете
3 особа гми́катиме гми́катимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа гми́каю гми́каємо, гми́каєм
2 особа гми́каєш гми́каєте
3 особа гми́кає гми́кають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
гми́каючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. гми́кав гми́кали
жін. р. гми́кала
сер. р. гми́кало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
гми́кавши

Словник синонімів

МУГИ́КАТИрозм. (вимовляти "мг", "гм", "хм"),ГМИ́КАТИрозм.,ХМИ́КАТИрозм.,МУ́КАТИрозм. - Док.: муги́кнути, промуги́кати, гми́кнути, хми́кнути, му́кнути, прому́кати. Солдат показує фельдфебелю свою записну книжку, фельдфебель схвально мугиче (Ю. Яновський); Яремі хотілося сміятися з надміру тендітного німця, але він стримувався, тільки сопів і гмикав, мовби відкашлювався (П. Загребельний); Вусате обличчя обертається за співчуттям до Плачинди, але той тільки невиразно хмикає: мовляв, кожен по-своєму господарює (М. Стельмах); Тимофій тільки мукав та гикав (Панас Мирний).