БЛИСКУ́ЧИЙ (який має лиск, лисніє), ЛИСКУ́ЧИЙ, ЛИСНЮ́ЧИЙ, ЛИСНІ́ЮЧИЙ (який лисніє); ГЛЯ́НЦЕ́ВИЙ[ГЛЯ́НСОВИЙ], ГЛЯНСО́ВАНИЙрідше (про начищену, змащену і под. поверхню, а також узагалі про лискучі предмети); ГЛЯНСУВА́ТИЙ[ГЛЯНЦЮВА́ТИЙ][ГЛЯНЦУВА́ТИЙрідше] (який має легкий глянець); МАСЛЯНИ́СТИЙ (немов покритий масною плівкою); ЛА́КОВИЙ, ЛАКО́ВАНИЙ (блискучий, немов покритий лаком); АТЛА́СНИЙ (який дає гарний неяскравий блиск). Волосся вже не таке чорне і блискуче, як раніше, а припалене по краях. Це від сонця (Григорій Тютюнник); Чабан іде по воду, потім бере сокиру з вишмульганим лискучим топорищем (І. Гончаренко); - Я люблю дівчину не тоді, як вона убрана в квітки, стрічки та кружева, літає метеликом в танцях на балах, по лиснючому паркету (І. Нечуй-Левицький). Секретар парткомітету - присадкуватий мужчина з широким і опуклим лисніючим лобом, схожим на глобус, - відкрив нараду (О. Донченко); Він узяв один знімок за ріжок і почав уважно розглядати, одхиливши од світла, щоб не блищала глянцева поверхня паперу (Л. Первомайський); Свирид вибрав слушну хвилину, дістав кисет, розв’язав, заглянув усередину: перелякано збившись докупи, маслянистим золотим блиском переливалися круглі монети чужого карбування... (А. Дімаров); На чорній лаковій воді гойдалися відсвіти ілюмінаторів (Д. Бузько); В струмках, які течуть уздовж тротуарів, купаються смішні та хмільні горобці, поскубуючи лакованими дзьобиками кожну пір’їнку на собі (Є. Гуцало). Роман Блаженко обійняв лоша за шию і притулився шершавою щокою до його атласної мордочки (О. Гончар).

БЛИСКУ́ЧИЙ (який має лиск, лисніє), ЛИСКУ́ЧИЙ, ЛИСНЮ́ЧИЙ, ЛИСНІ́ЮЧИЙ (який лисніє); ГЛЯ́НЦЕ́ВИЙ[ГЛЯ́НСОВИЙ], ГЛЯНСО́ВАНИЙрідше (про начищену, змащену і под. поверхню, а також узагалі про лискучі предмети); ГЛЯНСУВА́ТИЙ[ГЛЯНЦЮВА́ТИЙ][ГЛЯНЦУВА́ТИЙрідше] (який має легкий глянець); МАСЛЯНИ́СТИЙ (немов покритий масною плівкою); ЛА́КОВИЙ, ЛАКО́ВАНИЙ (блискучий, немов покритий лаком); АТЛА́СНИЙ (який дає гарний неяскравий блиск). Волосся вже не таке чорне і блискуче, як раніше, а припалене по краях. Це від сонця (Григорій Тютюнник); Чабан іде по воду, потім бере сокиру з вишмульганим лискучим топорищем (І. Гончаренко); - Я люблю дівчину не тоді, як вона убрана в квітки, стрічки та кружева, літає метеликом в танцях на балах, по лиснючому паркету (І. Нечуй-Левицький). Секретар парткомітету - присадкуватий мужчина з широким і опуклим лисніючим лобом, схожим на глобус, - відкрив нараду (О. Донченко); Він узяв один знімок за ріжок і почав уважно розглядати, одхиливши од світла, щоб не блищала глянцева поверхня паперу (Л. Первомайський); Свирид вибрав слушну хвилину, дістав кисет, розв’язав, заглянув усередину: перелякано збившись докупи, маслянистим золотим блиском переливалися круглі монети чужого карбування... (А. Дімаров); На чорній лаковій воді гойдалися відсвіти ілюмінаторів (Д. Бузько); В струмках, які течуть уздовж тротуарів, купаються смішні та хмільні горобці, поскубуючи лакованими дзьобиками кожну пір’їнку на собі (Є. Гуцало). Роман Блаженко обійняв лоша за шию і притулився шершавою щокою до його атласної мордочки (О. Гончар).