-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив глянцюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   глянцю́ймо
2 особа глянцю́й глянцю́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа глянцюва́тиму глянцюва́тимемо, глянцюва́тимем
2 особа глянцюва́тимеш глянцюва́тимете
3 особа глянцюва́тиме глянцюва́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа глянцю́ю глянцю́ємо, глянцю́єм
2 особа глянцю́єш глянцю́єте
3 особа глянцю́є глянцю́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
глянцю́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. глянцюва́в глянцюва́ли
жін. р. глянцюва́ла
сер. р. глянцюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
глянцюва́вши

Словник синонімів

ПОЛІРУВА́ТИ (обробляючи певним чином якусь поверхню, надавати їй блиску), ШЛІФУВА́ТИ, ГЛЯНСУВА́ТИ[ГЛЯНЦЮВА́ТИ][ГЛЯНЦУВА́ТИ]. - Док.: відполірува́ти, пополірува́ти, відшліфувати, пошліфува́ти, наглянсува́ти, ви́глянцувати. Хлопець ретельно полірує офіцерські чоботи (Ю. Яновський); Шліфуй, обточуй райдужний опал (М. Драй-Хмара); Кочегар жмутком цурбаток глянсував боки паровоза (І. Чендей).