глянути 1

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив гля́нути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   гля́ньмо
2 особа глянь гля́ньте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа гля́ну гля́немо, гля́нем
2 особа гля́неш гля́нете
3 особа гля́не гля́нуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. гля́нув гля́нули
жін.р. гля́нула
сер.р. гля́нуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
гля́нувши

Словник синонімів

ГЛЯ́НУТИ, ПОГЛЯ́НУТИ, ПОДИВИ́ТИСЯ, ЗИ́РКНУТИ, СПОГЛЯ́НУТИрідше,ЗГЛЯ́НУТИрідше,ЗИРНУ́ТИрідше,ЛУ́ПНУТИфам., ГЛИ́ПНУТИдіал.,ПОГЛИ́ПНУТИдіал.;БЛИ́МНУТИ, БЛИ́СНУТИ, ЗБЛИ́СНУТИ, БЛИ́КНУТИ (перев. зі сл. очима, оком, поглядом). Гляньте, хлопці! Сонце підвелося!.. (В. Сосюра); Погляну я в теє віконце (Леся Українка); Хочеться хоч подивиться На свій край на милий (Т. Шевченко); Катря од печі зиркнула раз - сидять [Юхим і Цигуля], понасуплювались і мовчать, потім глянула вдруге (А. Головко); Повернулася [Катря] додому ік вечору така, що батько споглянув, та й поспитав у неї, де була (Марко Вовчок); Леся, зглянувши на матір, похитала головою (П. Куліш); Дід Маркіян скоса, пильно зирнув на Валю (С. Васильченко); Пройшов [матрос] повз самого вартового. Той лупнув на нього байдуже (І. Микитенко); Микола поглянув на стелю, глипнув в один кут і в другий (Лесь Мартович); Василь.. збоку поглипнув на сина, крадькома, несміливо (І. Франко); Варвара Григорівна злісно блимнула поглядом на чоловіка (М. Стельмах); Василина блиснула круглими карими очима і знов спустила вії на щоки (І. Нечуй-Левицький); - В мене є пропозиція, - зблиснула оченятами Марися Павлівна, - давайте назвем [табір].. "Бригантина" (О. Гончар); Яків понуро бликнув очима на батька (Панас Мирний). - Пор. 1. диви́тися.
ДИВИ́СЬ[ДИВИ́] (уживається як вигук, щоб звернути увагу на когосьщось), ГЛЯНЬ, КЕрозм.,АДИ́[АДІ́Т][АДІ́ТЬ] діал.,ІЙО́Ндіал. [Фаон:] Ти втомлена. Дивись, - бліда (Леся Українка); - Дивіться: вересень, а овес ще майже зелений (О. Гончар); - Диви, пташина лежить (О. Довженко); О! Глянь! Стрибають в іскрянім півколі Маленькі рибки, мов у дивній грі! (М. Рильський); Подивилася [Дорина] з-під руки на ворота. - А ке, Матвію! Хто це до нас іде? (І. Микитенко); Якийсь дотепник не проминув нагоди поплескати язиком. - Ади, наші бригадири уже сватами стали (М. Ю. Тарновський); - А мені, братчики, адіть, який шмат хвоста мечем відсікли [вороги], - мовив Кабан (І. Франко); "Чим пред тобою, милий тату, Син заслужив таку мій плату? Ійон, мов в свинки грають їм" (І. Котляревський).
ДИВИ́ТИСЯперев. на кого-що (спрямовувати погляд на когось, щось), ГЛЯДІ́ТИрозм.,ЗИ́РИТИрозм.,ГЛИ́ПАТИрозм.,НАВО́ДИТИ О́КОМрозм.,НАСТАВЛЯ́ТИСЯрозм.рідше,ЗРІ́ТИзаст.,СПОЗИРА́ТИзаст.;СПОСТЕРІГА́ТИкого, що,ВВАЖА́ТИ[УВАЖА́ТИ], ЗОРИ́ТИрозм.,НАЗИРА́ТИрозм., НАГЛЯДА́ТИрозм. (перев. уважно); ПОГЛЯДА́ТИ, БЛИ́МАТИ, ПОДИВЛЯ́ТИСЯрозм.,ЗИ́РКАТИрозм.,ПОЗИРА́ТИрозм., ПОГЛИ́ПУВАТИрозм.,ЗГЛЯДА́ТИ[ЗОГЛЯДА́ТИ]діал. (час від часу); ВИДИВЛЯ́ТИСЯ, ВИГЛЯДА́ТИСЯ (на себе або пильно); СПОГЛЯДА́ТИ (пасивно або уважно). Не дивись далеко, а гляди за очкуром (прислів’я); Перевізник відразу запримітив, що хлопці вперше попадають до Києва, бо занадто цікаво зирять туди й сюди (П. Загребельний); Матушка казначея недобрими очима глипала на худобу і на дітей (М. Стельмах); Тобі вже зазирає в очі твоє грядущеє. Не зри! Сльозу пророчую утри! (Т. Шевченко); Інструктор по праці спозирає збоку на хлопця з явним задоволенням (О. Гончар); Міліціонер здалеку спостерігав, як вартовий по-діловому козиряв узбекові (І. Ле); Нікому й через думку не пробігло, аби вважати на задні двері (Лесь Мартович); Тоймі все стоїть, усе зорить в далечінь (А. Шиян); Заходилися люди полуднувати,.. а я за другим штабелем ліг і назираю: що буде? (І. Муратов); Соломії, очевидячки, сподобалося, що Роман наглядає на неї з садка (І. Нечуй-Левицький); Василь все поглядав на двері - коли ж з’явиться його наречена (О. Бердник); Блимав [Михайлик], ненароком наче, на той вибалок, куди поніс Пампушка свою пані (О. Ільченко); Змучені, виснажені люди тривожно подивлялись навколо (О. Довженко); Зиркає в двір з дерези-повію Сім’я молоденька Лисича (М. Вінграновський); Якимака картоплю їв, хрумав цибулиною - й то на бабу Мигальку поглипував, то на Христину (Є. Гуцало); Сами дівки крупи мелють,.. Сами дівки на парубки очима зглядають (коломийка); Тарас видивлявся в землю, мов у дзеркало (С. Васильченко); Вийняла [Лизя] люстерко й почала виглядатися (М. Куліш); Бійка закипає дужче. Один левіт стоїть осторонь і спокійно споглядає (Леся Українка). - Пор. 1. ба́чити, гля́нути, 1. загляда́ти.

Словник фразеологізмів

[і] вго́ру гля́нути ні́коли (нема́ коли́, нема́є ча́су і т. ін) кому і без додатка. Хто-небудь постійно зайнятий якою-небудь роботою, справою, не має вільного часу. За всю зиму Ілько Сторожук так і не вибрався жодного разу додому, бо такі курси — вгору ніколи глянути (М. Зарудний); Учасники Великої Вітчизняної війни, які пропустили кілька років [навчання], — їм ніколи і вгору глянути, у них нема ні дня, ні ночі, треба надолужувати час (Ю. Яновський); За тією клятою панською роботою світу не видно, вгору нема коли глянути (С. Васильченко).

відкри́то гля́нути у ві́чі кому. Не соромитися перед ким-небудь за свої вчинки. Сумніви весь час тривожили, чи саме так треба жити, щоб ти відкрито могла глянути в вічі і капітанові, і тому безногому .. Мамайчукові (О. Гончар).

диви́тися / гля́нути в ко́рінь чого і без додатка. Глибоко вникати в суть чого-небудь, звертати увагу на головне, істотне, суттєве. [Назар:] Людям треба говорити правду, а не малювати ідилічні картинки .. Секретар парторганізації! Ти ж у корінь мусиш дивитись, Якове (М. Зарудний); Ніхто з учених не зміг глянути в корінь поетового родоводу [Шевченкового походження] бодай на сторіччя (З газети).

диви́тися / гля́нути во́вком на кого і без додатка. Виявляти неприязне, вороже ставлення до кого-небудь. Никін .. не грима, не лає, а проте все вовком дивиться (Л. Яновська); Тільки одна Докія бачить та знає Катрине горе, вона єдина може її втішати і заспокоювати. Але вони [Чумаки] і на неї вже вовком дивляться (В. Кучер); Я встряв до розмови, а він .. так на мене вовком глянув (Д. Косарик). диви́тися вовка́ми. Тетяна читала про голову там і про кооперацію .. Цього вони [вороги кооперації] не подарують. І так вовками дивляться (А. Головко).

диви́тися / гля́нути і́ншими очи́ма на кого—що. Інакше сприймати, оцінювати кого-, що-небудь; по-іншому ставитися до когось, чогось. Грицько тепер зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда (Панас Мирний); Тепер Яків іншими очима дивився на перегнуту постать братової, на її спину, руки, голову і дивовижну косу (М. Стельмах); На хвилину я спробував глянути на нього [капітана] іншими очима: адже він, що не кажи, а врятував-таки батальйон! (Н. Тихий). гля́нути і́ншим о́ком. Те добро, що він людям робив, примусило й людей глянути на його [нього] іншим оком (Б. Грінченко).

диви́тися / гля́нути і́ншими очи́ма на кого—що. Інакше сприймати, оцінювати кого-, що-небудь; по-іншому ставитися до когось, чогось. Грицько тепер зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда (Панас Мирний); Тепер Яків іншими очима дивився на перегнуту постать братової, на її спину, руки, голову і дивовижну косу (М. Стельмах); На хвилину я спробував глянути на нього [капітана] іншими очима: адже він, що не кажи, а врятував-таки батальйон! (Н. Тихий). гля́нути і́ншим о́ком. Те добро, що він людям робив, примусило й людей глянути на його [нього] іншим оком (Б. Грінченко).

гля́нути недо́брим о́ком на кого. За народними уявленнями, поглядом пошкодити, спричинити нещастя, принести кому-небудь горе, невдачу тощо; зурочити. — А чого така смутна? А що в тебе на думці? Оце, як води в рот набрала! Може, на тебе хто недобрим оком глянув? (Марко Вовчок).

диви́тися / гля́нути пра́вді в о́чі (в лице́). Тверезо, об’єктивно оцінювати дійсність, справжній стан речей. Нема чого тішити себе надаремне, він не дитина, може дивитись гіркій правді в вічі (О. Гончар); Зростання тарифів на перевезення вантажів залізницями України є вимушеним заходом .. Треба дивитися правді в лице, що при обороті залізниць 6 млрд. грн. за 1999 рік збитки лише від пасажирських перевезень становили 1,4 млрд. грн. (З газети).

диви́тися / гля́нути пра́вді в о́чі (в лице́). Тверезо, об’єктивно оцінювати дійсність, справжній стан речей. Нема чого тішити себе надаремне, він не дитина, може дивитись гіркій правді в вічі (О. Гончар); Зростання тарифів на перевезення вантажів залізницями України є вимушеним заходом .. Треба дивитися правді в лице, що при обороті залізниць 6 млрд. грн. за 1999 рік збитки лише від пасажирських перевезень становили 1,4 млрд. грн. (З газети).

гля́нути / гляді́ти стра́хові (небезпе́ці ) у ві́чі. Не боятися, не лякатися чогось. Ось, волочачи кайдани, .. проходять люди, забиті, залякані люди й не насмілюються звести очі на Хо, глянути страхові в вічі (М. Коцюбинський); Почували [вітробалчани себе] й кращими, й дужчими та відважнішими, гідними, як і вони [Муха та Невкипілий], сміливо, без страху глянути небезпеці в вічі (А. Головко).

[і] вго́ру гля́нути ні́коли (нема́ коли́, нема́є ча́су і т. ін) кому і без додатка. Хто-небудь постійно зайнятий якою-небудь роботою, справою, не має вільного часу. За всю зиму Ілько Сторожук так і не вибрався жодного разу додому, бо такі курси — вгору ніколи глянути (М. Зарудний); Учасники Великої Вітчизняної війни, які пропустили кілька років [навчання], — їм ніколи і вгору глянути, у них нема ні дня, ні ночі, треба надолужувати час (Ю. Яновський); За тією клятою панською роботою світу не видно, вгору нема коли глянути (С. Васильченко).

і гля́нути ги́дко. Дуже поганий, бридкий. Коли б вона була гарна, то мені не так було б жаль, а то ж така тобі погана, що й глянути гидко (І. Нечуй-Левицький); Він такий, що й глянути гидко (З усн. мови).

куди́ [ті́льки (лиш)] [не] гля́не о́ко. Скрізь, усюди. Про великий трагічний відхід наших армій з України буде написано багато томів історичних книг. Як горіло жито, куди око гляне, і толочилося людьми, машинами і мільйонами бездомних коней і корів (О. Довженко); Довелося [опришкам] лежати на чистій полонині, де куди око лиш гляне — все трава, трава, Ні горбочка, ні корчика (Г. Хоткевич); Розбила щука лід у ріках, і крига пливла в море. Все, куди тільки не гляне око, рухалось, пливло, летіло (О. Довженко).

куди́ [ті́льки (лиш)] [не] гля́не о́ко. Скрізь, усюди. Про великий трагічний відхід наших армій з України буде написано багато томів історичних книг. Як горіло жито, куди око гляне, і толочилося людьми, машинами і мільйонами бездомних коней і корів (О. Довженко); Довелося [опришкам] лежати на чистій полонині, де куди око лиш гляне — все трава, трава, Ні горбочка, ні корчика (Г. Хоткевич); Розбила щука лід у ріках, і крига пливла в море. Все, куди тільки не гляне око, рухалось, пливло, летіло (О. Довженко).

куди́ [ті́льки (лиш)] [не] гля́не о́ко. Скрізь, усюди. Про великий трагічний відхід наших армій з України буде написано багато томів історичних книг. Як горіло жито, куди око гляне, і толочилося людьми, машинами і мільйонами бездомних коней і корів (О. Довженко); Довелося [опришкам] лежати на чистій полонині, де куди око лиш гляне — все трава, трава, Ні горбочка, ні корчика (Г. Хоткевич); Розбила щука лід у ріках, і крига пливла в море. Все, куди тільки не гляне око, рухалось, пливло, летіло (О. Довженко).

куди́ [ті́льки (лиш)] [не] гля́не о́ко. Скрізь, усюди. Про великий трагічний відхід наших армій з України буде написано багато томів історичних книг. Як горіло жито, куди око гляне, і толочилося людьми, машинами і мільйонами бездомних коней і корів (О. Довженко); Довелося [опришкам] лежати на чистій полонині, де куди око лиш гляне — все трава, трава, Ні горбочка, ні корчика (Г. Хоткевич); Розбила щука лід у ріках, і крига пливла в море. Все, куди тільки не гляне око, рухалось, пливло, летіло (О. Довженко).

куди́ не кинь / не скинь (не гля́неш, не оки́неш і т. ін.) о́ком. Кругом, скрізь, усюди, де тільки видно. Куди не кинь оком — степ, голий, дзвінкий і вітряний (М. Чабанівський); — Оце й Московщина починається,— сказав хтось.— Оце?! Та й невесела ж яка вона!.. все ліси та бори, куди оком не скинь (Панас Мирний); І куди не глянеш оком, біло все кругом (В. Сосюра); Веселяться гори, аж лунають від співаночок, аж мліються, куди оком не окинеш, маковим цвітом — запасками, фустками [хустками] жінок та дівчат, білими сорочками косарів (Г. Хоткевич).

куди́ не глянь. Скрізь, усюди. І куди не глянь, все було всипане росою, неначе жаринками, що вночі міняться і ворушаться над нами, тримаючися вітром на небі до самого ранку (Т. Осьмачка).

куди́ не глянь. Скрізь, усюди. І куди не глянь, все було всипане росою, неначе жаринками, що вночі міняться і ворушаться над нами, тримаючися вітром на небі до самого ранку (Т. Осьмачка).

куди́ [ті́льки (лиш)] [не] гля́не о́ко. Скрізь, усюди. Про великий трагічний відхід наших армій з України буде написано багато томів історичних книг. Як горіло жито, куди око гляне, і толочилося людьми, машинами і мільйонами бездомних коней і корів (О. Довженко); Довелося [опришкам] лежати на чистій полонині, де куди око лиш гляне — все трава, трава, Ні горбочка, ні корчика (Г. Хоткевич); Розбила щука лід у ріках, і крига пливла в море. Все, куди тільки не гляне око, рухалось, пливло, летіло (О. Довженко).

куди́ [ті́льки (лиш)] [не] гля́не о́ко. Скрізь, усюди. Про великий трагічний відхід наших армій з України буде написано багато томів історичних книг. Як горіло жито, куди око гляне, і толочилося людьми, машинами і мільйонами бездомних коней і корів (О. Довженко); Довелося [опришкам] лежати на чистій полонині, де куди око лиш гляне — все трава, трава, Ні горбочка, ні корчика (Г. Хоткевич); Розбила щука лід у ріках, і крига пливла в море. Все, куди тільки не гляне око, рухалось, пливло, летіло (О. Довженко).

лю́бо о́ком гля́нути, перев. зі словоспол. таки́й, що. Гарний, привабливий. По найновішому її [хату] поставив плану, З мансардою, з балконом на леваду, Зробив таку, що любо оком глянуть: Що від садка, що збоку, що з фасаду (О. Підсуха).

не дава́ти / не да́ти і вго́ру гля́нути кому. 1. Дуже завантажувати, обтяжувати кого-небудь якоюсь роботою, обов’язками, зовсім не залишаючи вільного часу. Савинський обіцяв мені принести свої переклади.., а на сім тижні йому п. Антоновичка не дала і вгору глянути (Леся Українка).

2. без додатка. Дуже швидко, відразу, не гаючись. У хату вскочили два лакеї і, схопивши Федора під руки, не дали, як кажуть, і вгору глянути — повели в двір (Панас Мирний).

не дава́ти / не да́ти і вго́ру гля́нути кому. 1. Дуже завантажувати, обтяжувати кого-небудь якоюсь роботою, обов’язками, зовсім не залишаючи вільного часу. Савинський обіцяв мені принести свої переклади.., а на сім тижні йому п. Антоновичка не дала і вгору глянути (Леся Українка).

2. без додатка. Дуже швидко, відразу, не гаючись. У хату вскочили два лакеї і, схопивши Федора під руки, не дали, як кажуть, і вгору глянути — повели в двір (Панас Мирний).

не ма́ти коли́ [й] уго́ру (на не́бо, на сте́лю і т. ін.) гля́нути. Бути дуже зайнятим, заклопотаним. — Я так і казав, що не там нечисту руку шукають,— знову обізвався тато якимось провинним, вибачливим голосом.— Та вони: “Ми не маємо коли й на стелю глянути, зовсім запарилися з тим комплексом, он просимо студентів на поміч” (З газети).

не ма́ти коли́ [й] уго́ру (на не́бо, на сте́лю і т. ін.) гля́нути. Бути дуже зайнятим, заклопотаним. — Я так і казав, що не там нечисту руку шукають,— знову обізвався тато якимось провинним, вибачливим голосом.— Та вони: “Ми не маємо коли й на стелю глянути, зовсім запарилися з тим комплексом, он просимо студентів на поміч” (З газети).

не ма́ти коли́ [й] уго́ру (на не́бо, на сте́лю і т. ін.) гля́нути. Бути дуже зайнятим, заклопотаним. — Я так і казав, що не там нечисту руку шукають,— знову обізвався тато якимось провинним, вибачливим голосом.— Та вони: “Ми не маємо коли й на стелю глянути, зовсім запарилися з тим комплексом, он просимо студентів на поміч” (З газети).

не ма́ти коли́ [й] уго́ру (на не́бо, на сте́лю і т. ін.) гля́нути. Бути дуже зайнятим, заклопотаним. — Я так і казав, що не там нечисту руку шукають,— знову обізвався тато якимось провинним, вибачливим голосом.— Та вони: “Ми не маємо коли й на стелю глянути, зовсім запарилися з тим комплексом, он просимо студентів на поміч” (З газети).

не ма́ти коли́ [й] уго́ру (на не́бо, на сте́лю і т. ін.) гля́нути. Бути дуже зайнятим, заклопотаним. — Я так і казав, що не там нечисту руку шукають,— знову обізвався тато якимось провинним, вибачливим голосом.— Та вони: “Ми не маємо коли й на стелю глянути, зовсім запарилися з тим комплексом, он просимо студентів на поміч” (З газети).

не ма́ти коли́ [й] уго́ру (на не́бо, на сте́лю і т. ін.) гля́нути. Бути дуже зайнятим, заклопотаним. — Я так і казав, що не там нечисту руку шукають,— знову обізвався тато якимось провинним, вибачливим голосом.— Та вони: “Ми не маємо коли й на стелю глянути, зовсім запарилися з тим комплексом, он просимо студентів на поміч” (З газети).

хоч [би] одни́м о́ком гля́нути (подиви́тися) на що. Хто-небудь дуже хоче побачити те, за чим сумує або ніколи не бачив. — Чи гляну я на ті гори коли-небудь хоч одним оком? (Т. Шевченко); Всі вже забули рідну стріху, .. тільки мене тягнуло додому.., хоч би одним оком глянути на ту леваду (М. Лазорський); Хотілося б мені хоч на одну хвилину в своє село, хоч одним оком подивитися на його (Панас Мирний).

хоч [би] одни́м о́ком гля́нути (подиви́тися) на що. Хто-небудь дуже хоче побачити те, за чим сумує або ніколи не бачив. — Чи гляну я на ті гори коли-небудь хоч одним оком? (Т. Шевченко); Всі вже забули рідну стріху, .. тільки мене тягнуло додому.., хоч би одним оком глянути на ту леваду (М. Лазорський); Хотілося б мені хоч на одну хвилину в своє село, хоч одним оком подивитися на його (Панас Мирний).

як (мов, ні́би і т. ін.) у во́ду диви́тися / гля́нути. Безпідставно передбачати що-небудь, пророкувати. — Правильно написано, — озвалася тітка..,— писав чоловік як у воду дивився (І. Муратов); — Відправте його, мучителя, та тільки в таку установу, що .. добре охороняється. Бо втече! І як у воду дивилась (О. Гончар); Сказав, як у воду глянув (Укр.. присл..).