-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний гляда́ч глядачі́
родовий глядача́ глядачі́в
давальний глядаче́ві, глядачу́ глядача́м
знахідний глядача́ глядачі́в
орудний глядаче́м глядача́ми
місцевий на/у глядаче́ві, глядачу́, глядачі́ на/у глядача́х
кличний гляда́чу глядачі́

Словник синонімів

СПОСТЕРІГА́Ч (той, хто спостерігає, стежить за ким-, чим-небудь, підмічає щось), СПОСТЕРЕ́ЖНИК, СПОГЛЯДА́Ч, СПОГЛЯДА́ЛЬНИК, ОБСЕРВА́ТОРкнижн.; ГЛЯДА́Ч (той, хто дивиться на що-небудь, спостерігає щось з цікавості тощо). Життя давно остудило Бурдила й перетворило його на спокійного спостерігача (З. Тулуб); Пасивний споглядач; Не від людей, а до людей Цей любомудрець-споглядальник [Сковорода] Не поспішаючи іде (П. Дорошко); Навіть обсерватор у скляній будці чорта тепер побачить - дощ же пливе річкою по шибках (П. Козланюк); Доки малюк намагався потягти важку лопату, - його вже оточили глядачі, робітники зміни (Ю. Яновський).