-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | гляда́ч | глядачі́ |
| родовий | глядача́ | глядачі́в |
| давальний | глядаче́ві, глядачу́ | глядача́м |
| знахідний | глядача́ | глядачі́в |
| орудний | глядаче́м | глядача́ми |
| місцевий | на/у глядаче́ві, глядачу́, глядачі́ | на/у глядача́х |
| кличний | гляда́чу | глядачі́ |
Словник синонімів
СПОСТЕРІГА́Ч (той, хто спостерігає, стежить за ким-, чим-небудь, підмічає щось), СПОСТЕРЕ́ЖНИК, СПОГЛЯДА́Ч, СПОГЛЯДА́ЛЬНИК, ОБСЕРВА́ТОР книжн.; ГЛЯДА́Ч (той, хто дивиться на що-небудь, спостерігає щось з цікавості тощо). Життя давно остудило Бурдила й перетворило його на спокійного спостерігача (З. Тулуб); Пасивний споглядач; Не від людей, а до людей Цей любомудрець-споглядальник [Сковорода] Не поспішаючи іде (П. Дорошко); Навіть обсерватор у скляній будці чорта тепер побачить - дощ же пливе річкою по шибках (П. Козланюк); Доки малюк намагався потягти важку лопату, - його вже оточили глядачі, робітники зміни (Ю. Яновський).