глушко 2 значень

-1-
прізвище
* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

Словник відмінків

відмінок чол. р. множина
називний Глушко́ Глушки́
родовий Глушка́ Глушкі́в
давальний Глушко́ві, Глушку́ Глушка́м
знахідний Глушка́ Глушкі́в
орудний Глушко́м Глушка́ми
місцевий при Глушко́ві, Глушку́ при Глушка́х
кличний Глушку́, Глушко́ Глушки́
відмінок однина множина
називний глушко́ глушки́
родовий глушка́ глушкі́в
давальний глушко́ві, глушку́ глушка́м
знахідний глушка́ глушкі́в
орудний глушко́м глушка́ми
місцевий на/у глушко́ві, глушку́ на/у глушка́х
кличний глушку́ глушки́

Словник синонімів

ГЛУХИ́Йім. (людина, яка не чує або погано чує), ГЛУХА́Ррозм., ГЛУХА́НЬрозм., ГЛУШКО́зневажл., ГЛУШМА́Нзневажл.,ГЛУХА́ ТЕТЕ́РЯ зневажл.Глухий не дочує, то вигадає (прислів’я); [Федорович:] Що?.. Як ти сказав, Васильовичу? [Васильович:] Глухар! (І. Микитенко); До нього знову повернулися пісня і слух, хоча довго не хотіли примиритися з цим ті безжалісні просмішники, які навіки охрестили його глуханем (М. Стельмах); "Чернички".. говорили йому всякі страмні слова, гадаючи, що глушко нічого з того не чує (переклад М. Лукаша); Батько, затятий мовчун, прозваний у селі глушманом, раптом заговорив (В. Речмедін); Ще буду дідом - глухою тетерею, не чутиму дзвонове "бев" та "бев!" (В. Бичко).
-2-
іменник чоловічого роду, істота
[зневажл.]

    Словник відмінків

    відмінок чол. р. множина
    називний Глушко́ Глушки́
    родовий Глушка́ Глушкі́в
    давальний Глушко́ві, Глушку́ Глушка́м
    знахідний Глушка́ Глушкі́в
    орудний Глушко́м Глушка́ми
    місцевий при Глушко́ві, Глушку́ при Глушка́х
    кличний Глушку́, Глушко́ Глушки́
    відмінок однина множина
    називний глушко́ глушки́
    родовий глушка́ глушкі́в
    давальний глушко́ві, глушку́ глушка́м
    знахідний глушка́ глушкі́в
    орудний глушко́м глушка́ми
    місцевий на/у глушко́ві, глушку́ на/у глушка́х
    кличний глушку́ глушки́

    Словник синонімів

    ГЛУХИ́Йім. (людина, яка не чує або погано чує), ГЛУХА́Ррозм., ГЛУХА́НЬрозм., ГЛУШКО́зневажл., ГЛУШМА́Нзневажл.,ГЛУХА́ ТЕТЕ́РЯ зневажл.Глухий не дочує, то вигадає (прислів’я); [Федорович:] Що?.. Як ти сказав, Васильовичу? [Васильович:] Глухар! (І. Микитенко); До нього знову повернулися пісня і слух, хоча довго не хотіли примиритися з цим ті безжалісні просмішники, які навіки охрестили його глуханем (М. Стельмах); "Чернички".. говорили йому всякі страмні слова, гадаючи, що глушко нічого з того не чує (переклад М. Лукаша); Батько, затятий мовчун, прозваний у селі глушманом, раптом заговорив (В. Речмедін); Ще буду дідом - глухою тетерею, не чутиму дзвонове "бев" та "бев!" (В. Бичко).