-1-
іменник жіночого роду
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний глухома́нь  
родовий глухома́ні  
давальний глухома́ні  
знахідний глухома́нь  
орудний глухома́нню  
місцевий на/у глухома́ні  
кличний глухома́не*  

Словник синонімів

ГЛУШИНА́ (віддалені від культурних центрів місця), ЗА́КУТОК, ГЛУХИ́Й КУТО́К, ГЛУХИ́Й ЗА́КУТОК, ПУ́ЩА, БЕЗЛЮ́ДДЯ, ГЛУХОМА́НЬрозм., ЗА́КУТЕНЬрозм., ДИЧИНА́розм., ДИЧА́ВИНАрозм., ВЕДМЕ́ЖИЙ ЗА́КУТОКрозм., ВЕДМЕ́ЖИЙ КУТрозм., ЗАКУ́ТИНАдіал.,ЗА́СТУМдіал.;ГЛИБИ́НКА, ДІРА́зневажл. (віддалений від чого-небудь пункт). Як селюк, що виріс у глушині, Улас відчував розгубленість перед великим містом (Григорій Тютюнник); Він побував в усіх закутках земної кулі (М. Трублаїні); Сталося дивне диво: занехаяний та похований наш спів.. перейшов з глухих кутків та широких степів у ясні палати (Панас Мирний); На тлі блакитного неба сяє дівоче вбрання, вишите часом з таким бездоганним смаком, якому позаздрили б і принцеси, коли є ще такі десь по глухих закутках Європи (О. Довженко); Ясь підвівся і почав прощатись. Дами заворушились і просили навідуватись до їх в сільську пущу (І. Нечуй-Левицький); Інженерові не знайти роботи в цім безлюдді (І. Ле); Живан хоче бачити Поліську низовину золотим дном.. Такою хоче бачити свою глухомань всякий сучасний поліщук (В. Земляк); Село наше у закуті такому, що ніхто туди не зайде (Словник Б. Грінченка); - Хоч тут і село, й дичина, але в нас можна почути найкращих італійських і німецьких композиторів (І. Нечуй-Левицький); [Ружний:] Глянь - кипить робота! А була пустиня, дичавина (Я. Мамонтов); - Дивлюся я на вас, мадмуазель Маруся, - заговорив співчутливо ротмістр, - і думаю собі, яке ваше справді безрадісне життя в цьому ведмежому закутку (С. Добровольський); Іще ввижалась ніч велика, Матронівки ведмежий кут (А. Малишко); Електрика пройме глибінь старих закутин (М. Рильський); Тікали міщане з городів геть і козакували по тих застумах, де їх не досягала панська шаблюка (П. Куліш); Сухолітівка, як кажуть жартома, найглухіша глушина, одне слово - глибинка (з газети); Розкажіть мені краще про Орську фортецю. Певно, це якась глуха діра, якщо запроторив мене туди наш "благочестивий, самодержавніший"? (З. Тулуб). - Пор. перифері́я.
ХА́ЩІмн. (густий непрохідний ліс, чагарник тощо), ХА́ЩА, НЕ́ТРІмн., НЕ́ТРИЩАмн., ГЛУШИНА́, ДЕ́БРІ мн., ГЛУШрідше, ГЛУХОМА́НЬрозм., ХАЩИНА́діал., БЕ́ЗСЛИХИмн. діал., ШАЛИНА́діал.Що далі, то все.. вищі сосни, дикіші хащі (Г. Хоткевич); Звернув [Кудря] коня з дороги в найгустішу хащу дубових кущів і випріг (І. Ле); Мовчки пробиралася половецька дружина непрохідними нетрями, дебрями (І. Франко); Вперше бачу такі тернові нетрища (О. Копиленко); Загін ледве перебрався через ярок і потрапив у таку дику глушину, що офіцер спинив коня і озирнувся (О. Донченко); У глуш залазила [дівчинка] густу, грибочки там знаходила (Н. Забіла); Гучне ревище згойднуло соснові верховіття, погнало в лісову глухомань волохаті тумани (Ю. Бедзик); Безлюдна й глуха місцевість. Тихо зітхають непролазні хащини, жарко парують вологі скелі (П. Воронько); Там, по суворих диких верхах, десь в безводах, в безслихах гніздиться всяка мара, ворожа сила, з якою тяжко боротись (М. Коцюбинський); Повів його у лісі не стежками, а шалиною (Словник Б. Грінченка); Вітерець.. розпанахав тишу і подався шалиною, розбуркуючи сонну птицю (Григір Тютюнник). - Пор. за́рості.