-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | глу́хнути |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | глу́хнімо, глу́хнім |
2 особа | глу́хни | глу́хніть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | глу́хнутиму | глу́хнутимемо, глу́хнутимем |
2 особа | глу́хнутимеш | глу́хнутимете |
3 особа | глу́хнутиме | глу́хнутимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | глу́хну | глу́хнемо, глу́хнем |
2 особа | глу́хнеш | глу́хнете |
3 особа | глу́хне | глу́хнуть |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
глу́хнучи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | глух, глу́хнув | глу́хли, глу́хнули |
жін. р. | глу́хла, глу́хнула |
сер. р. | глу́хло, глу́хнуло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
глу́хши, глу́хнувши |
Словник синонімів
ЗАТИХА́ТИ (про звуки, шум і т. п. - переставати чутися, лунати), СТИХА́ТИ, ВТИХА́ТИ [УТИХА́ТИ], ТИ́ХНУТИ, ТИХІ́ШАТИ [ТИ́ХШАТИ], СТИ́ШУВАТИСЯ, УЩУХА́ТИ [ВЩУХА́ТИ], ЗАГЛУХА́ТИ, ГЛУ́ХНУТИ, ГА́СНУТИ, ЗГАСА́ТИ, ВГАСА́ТИ [УГАСА́ТИ], ПОГАСА́ТИ, ЗАВМИРА́ТИ, ПРИМОВКА́ТИ, ПРИТИХА́ТИ, ПРИГЛУХА́ТИ, ПРИГАСА́ТИ, ПОТУХА́ТИ, ЗЛЯГА́ТИ, ПЕРЕЛЯГА́ТИ (поступово слабшати); ЗАМОВКА́ТИ, ЗМОВКА́ТИ, МО́ВКНУТИ, ПРОПАДА́ТИ, ПЕРЕСТАВА́ТИ (зовсім). - Док.: зати́хнути, сти́хнути, вти́хнути [ути́хнути], поти́хшати, сти́шитися, ущу́хнути [вщу́хнути], заглу́хнути, зга́снути, вга́снути [уга́снути], пога́снути, завме́рти, примо́вкнути, прити́хнути, приглу́хнути, прига́снути, поту́хнути, злягти́, перелягти́, замо́вкнути, змо́вкнути, пропа́сти, переста́ти. Хоменко стояв на ґанку здуманий і прислухався в жалю, як десь за хатами на вигоні затихав жалібний спів (А. Головко); І той шелест помаленьку стихав, доки зовсім не стих ... (І. Нечуй-Левицький); Гомін поволі став утихати (А. Головко); Шуршання людської ходи в тумані майне де-не-де І тихне, пригашене враз сирою, як яма, імлою (М. Бажан); Крик і галас враз ущухли (Ю. Смолич); Десь віддаляючись, заглухав танковий шум (І. Ле); За поворотом пісня глухне, а потім і зовсім втихає (П. Колесник); Вечоріє.. Тихше б’ється хвиля в береги... Гаснуть звуки (Є. Плужник); Десь звучать ридання, десь звучать прокльони... Пісня завмирає, пісня погаса (М. Рильський); Розмову перервали дивні звуки музики.. Раз притихали, потім зривалися гучними акордами і знов завмирали (Мирослав Ірчан); Чути було, як .. злягає тупіт ніг, як все тихше і тихше риплять вози (С. Скляренко); Тихша дзвін трамваїв, замовкає мова, перехожих кроки, вигуки й пісні (В. Сосюра); Над плавнями, по всьому Задніпров’ю від Хортиці до Нікополя й нижче не змовкав гул канонади (О. Гончар); Мовкнуть гучнії струмки під льодами, з шумом чарівним із гір не пливуть... (Уляна Кравченко); Гомін бою затихав, віддаляючись за Данелевські горби, огортався синьою млою, пропадав (Григорій Тютюнник).
Словник відмінків
Інфінітив | глу́хнути |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | глу́хнімо, глу́хнім |
2 особа | глу́хни | глу́хніть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | глу́хнутиму | глу́хнутимемо, глу́хнутимем |
2 особа | глу́хнутимеш | глу́хнутимете |
3 особа | глу́хнутиме | глу́хнутимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | глу́хну | глу́хнемо, глу́хнем |
2 особа | глу́хнеш | глу́хнете |
3 особа | глу́хне | глу́хнуть |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
глу́хнучи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | глух, глу́хнув | глу́хли, глу́хнули |
жін. р. | глу́хла, глу́хнула |
сер. р. | глу́хло, глу́хнуло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
глу́хши, глу́хнувши |
Словник синонімів
ЗАТИХА́ТИ (про звуки, шум і т. п. - переставати чутися, лунати), СТИХА́ТИ, ВТИХА́ТИ [УТИХА́ТИ], ТИ́ХНУТИ, ТИХІ́ШАТИ [ТИ́ХШАТИ], СТИ́ШУВАТИСЯ, УЩУХА́ТИ [ВЩУХА́ТИ], ЗАГЛУХА́ТИ, ГЛУ́ХНУТИ, ГА́СНУТИ, ЗГАСА́ТИ, ВГАСА́ТИ [УГАСА́ТИ], ПОГАСА́ТИ, ЗАВМИРА́ТИ, ПРИМОВКА́ТИ, ПРИТИХА́ТИ, ПРИГЛУХА́ТИ, ПРИГАСА́ТИ, ПОТУХА́ТИ, ЗЛЯГА́ТИ, ПЕРЕЛЯГА́ТИ (поступово слабшати); ЗАМОВКА́ТИ, ЗМОВКА́ТИ, МО́ВКНУТИ, ПРОПАДА́ТИ, ПЕРЕСТАВА́ТИ (зовсім). - Док.: зати́хнути, сти́хнути, вти́хнути [ути́хнути], поти́хшати, сти́шитися, ущу́хнути [вщу́хнути], заглу́хнути, зга́снути, вга́снути [уга́снути], пога́снути, завме́рти, примо́вкнути, прити́хнути, приглу́хнути, прига́снути, поту́хнути, злягти́, перелягти́, замо́вкнути, змо́вкнути, пропа́сти, переста́ти. Хоменко стояв на ґанку здуманий і прислухався в жалю, як десь за хатами на вигоні затихав жалібний спів (А. Головко); І той шелест помаленьку стихав, доки зовсім не стих ... (І. Нечуй-Левицький); Гомін поволі став утихати (А. Головко); Шуршання людської ходи в тумані майне де-не-де І тихне, пригашене враз сирою, як яма, імлою (М. Бажан); Крик і галас враз ущухли (Ю. Смолич); Десь віддаляючись, заглухав танковий шум (І. Ле); За поворотом пісня глухне, а потім і зовсім втихає (П. Колесник); Вечоріє.. Тихше б’ється хвиля в береги... Гаснуть звуки (Є. Плужник); Десь звучать ридання, десь звучать прокльони... Пісня завмирає, пісня погаса (М. Рильський); Розмову перервали дивні звуки музики.. Раз притихали, потім зривалися гучними акордами і знов завмирали (Мирослав Ірчан); Чути було, як .. злягає тупіт ніг, як все тихше і тихше риплять вози (С. Скляренко); Тихша дзвін трамваїв, замовкає мова, перехожих кроки, вигуки й пісні (В. Сосюра); Над плавнями, по всьому Задніпров’ю від Хортиці до Нікополя й нижче не змовкав гул канонади (О. Гончар); Мовкнуть гучнії струмки під льодами, з шумом чарівним із гір не пливуть... (Уляна Кравченко); Гомін бою затихав, віддаляючись за Данелевські горби, огортався синьою млою, пропадав (Григорій Тютюнник).