глухенький 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний глухе́нький глухе́нька глухе́ньке глухе́нькі
родовий глухе́нького глухе́нької глухе́нького глухе́ньких
давальний глухе́нькому глухе́нькій глухе́нькому глухе́ньким
знахідний глухе́нький, глухе́нького глухе́ньку глухе́ньке глухе́нькі, глухе́ньких
орудний глухе́ньким глухе́нькою глухе́ньким глухе́нькими
місцевий на/у глухе́нькому, глухе́нькім на/у глухе́нькій на/у глухе́нькому, глухе́нькім на/у глухе́ньких

Словник синонімів

ГЛУХИ́Й (який не чує); ГЛУХУВА́ТИЙ, ПРИ́ГЛУХИЙ, ТУГОВУ́ХИЙрідше, ГЛУХЕ́НЬКИЙрозм., ПРИ́ГЛУ́ХУВАТИЙрозм. (який недочуває). - Та чи ви глухі, тітонько? Оглухли? (О. Довженко); У сорок першому році його батько, хоч був глухуватий після контузії, одержаної ще в першу світову війну, пішов на фронт (П. Загребельний); Проповідник, старий Вінцентій, ..чоловік предобродушний і приглухий (І. Франко); Як людина, що звикла говорити з туговухим чи під великий шум, поранений нерозмірено голосно відповів (А. Головко); Не показна вона з себе, кирпатенька і трошки глухенька (Ганна Барвінок); При столі.. сидять: старий Гільзе, його стара жінка, сліпа й приглухувата, їх син Готліб і невістка Луїза (Леся Українка).