-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | глуха́нь | глухані́ |
родовий | глуханя́ | глухані́в |
давальний | глухане́ві, глуханю́ | глуханя́м |
знахідний | глуханя́ | глухані́в |
орудний | глухане́м | глуханя́ми |
місцевий | на/у глухане́ві, глуханю́, глухані́ | на/у глуханя́х |
кличний | глуха́ню | глухані́ |
Словник синонімів
ГЛУХИ́Й ім. (людина, яка не чує або погано чує), ГЛУХА́Р розм., ГЛУХА́НЬ розм., ГЛУШКО́ зневажл., ГЛУШМА́Н зневажл., ГЛУХА́ ТЕТЕ́РЯ зневажл. Глухий не дочує, то вигадає (прислів’я); [Федорович:] Що?.. Як ти сказав, Васильовичу? [Васильович:] Глухар! (І. Микитенко); До нього знову повернулися пісня і слух, хоча довго не хотіли примиритися з цим ті безжалісні просмішники, які навіки охрестили його глуханем (М. Стельмах); "Чернички".. говорили йому всякі страмні слова, гадаючи, що глушко нічого з того не чує (переклад М. Лукаша); Батько, затятий мовчун, прозваний у селі глушманом, раптом заговорив (В. Речмедін); Ще буду дідом - глухою тетерею, не чутиму дзвонове "бев" та "бев!" (В. Бичко).
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | глуха́нь | глухані́ |
родовий | глуханя́ | глухані́в |
давальний | глухане́ві, глуханю́ | глуханя́м |
знахідний | глуханя́ | глухані́в |
орудний | глухане́м | глуханя́ми |
місцевий | на/у глухане́ві, глуханю́, глухані́ | на/у глуханя́х |
кличний | глуха́ню | глухані́ |
Словник синонімів
ГЛУХИ́Й ім. (людина, яка не чує або погано чує), ГЛУХА́Р розм., ГЛУХА́НЬ розм., ГЛУШКО́ зневажл., ГЛУШМА́Н зневажл., ГЛУХА́ ТЕТЕ́РЯ зневажл. Глухий не дочує, то вигадає (прислів’я); [Федорович:] Що?.. Як ти сказав, Васильовичу? [Васильович:] Глухар! (І. Микитенко); До нього знову повернулися пісня і слух, хоча довго не хотіли примиритися з цим ті безжалісні просмішники, які навіки охрестили його глуханем (М. Стельмах); "Чернички".. говорили йому всякі страмні слова, гадаючи, що глушко нічого з того не чує (переклад М. Лукаша); Батько, затятий мовчун, прозваний у селі глушманом, раптом заговорив (В. Речмедін); Ще буду дідом - глухою тетерею, не чутиму дзвонове "бев" та "бев!" (В. Бичко).