-1-
прикметник
(пізній, глибокий - про осінь, ніч)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний глу́пий глу́па глу́пе глу́пі
родовий глу́пого глу́пої глу́пого глу́пих
давальний глу́пому глу́пій глу́пому глу́пим
знахідний глу́пий, глу́пого глу́пу глу́пе глу́пі, глу́пих
орудний глу́пим глу́пою глу́пим глу́пими
місцевий на/у глу́пому, глу́пім на/у глу́пій на/у глу́пому, глу́пім на/у глу́пих

Словник синонімів

БЕЗГЛУ́ЗДИЙ (позбавлений здорового глузду, розумних підстав), НІСЕНІ́ТНИЙ, НЕПОДО́БНИЙрідше,НЕСУСВІ́ТНИЙпідсил.розм.,НЕСОСВІТЕ́ННИЙпідсил.розм.;БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про діяльність - позбавлений рації, сенсу); НЕРОЗУ́МНИЙ, АБСУ́РДНИЙпідсил.,ДУРНИ́Йпідсил. розм.,ІДІО́ТСЬКИЙпідсил. розм.,ГЛУ́ПИЙпідсил. заст. (позбавлений розумного змісту); АЛОГІ́ЧНИЙкнижн. (який суперечить логіці речей). Барклай мовчки пішов виконувати накази монарха, хоч він і знав, що ці накази безглузді і лише заважають роботі штабу (П. Кочура); Недарма Ви мене сварите за мій темний та безладний лист, бо, як собі пригадую, він справді вийшов у мене зовсім неподобний (Леся Українка); Хтось назвав ім’я баби Петрихи. Це видалося таким несусвітним, що всі зареготали (П. Панч); Підпираючися тими великими іменами [Гомера, Данте, Шекспира,Гете], мов шудлами [дибами], ми плели несосвітенну тарабарщину про літературу (І. Франко); Нехай упаду в беззмістовній борні я, - Та слово останнє, що я напишу: Марія (М. Рильський); Чайченка тоді гарячка палила; без п’яті сливе був він. Не вважають - беруть, везуть його судити судом. Питають: одкази його нерозумні, чудні (Марко Вовчок); Діденко, звертаючись до виступаючого, сказав: - Правильна думка, піднесена в абсолют, стане абсурдною... (П. Автомонов); - І що, не шкода було тобі продавати хатину й городець? - невідомо для чого виривається дурне питання (М. Стельмах); - Я вже читав газету, Бумаков. Знову ті ідіотські вигадки про "люк" (І. Кулик); У Києві люди звикли жити більше вночі, як удень, досить глупий се звичай (Леся Українка). - Пор. 1. безу́мний.
ПІ́ЗНІЙ (про вечір, ніч, осінь тощо), ГЛИБО́КИЙ, ЗАПІ́ЗНІЙпідсил.;ГЛУХИ́Йрозм.,ГЛУ́ПИЙрозм.,ДО́БРИЙрозм. (перев. про ніч). Дуже пізньою добою погасло світло в Єреміїних покоях (І. Нечуй-Левицький); Осінь уже глибока стояла, вітер холодний віє, так наскрізь і пронизує (Панас Мирний); Запізня була вже осінь - потоки і ручаї По рівчаку пожовклому, по вимоклій колії... (Я. Шпорта); Глухої ночі повертається Мирон до своєї постарілої хати (М. Стельмах); Стояла глупа осінь, по вулицях роз’їздили козаки і не можна було світити світла (І. Микитенко); Припадеш вухом до землі й починаєш прислухатись: а що ж там діється в чорній глибині, де завжди морок, де ніч глупа (Є. Гуцало); Отець і син уже в добру ніч зайшли додому (І. Франко).

Словник фразеологізмів

глу́па ніч (пі́вніч). Пізній час ночі. Кажуть, що в глупу ніч буває така година, коли засипає все на світі (І. Нечуй-Левицький); Хай не святенниця, недоторка,— а так шалатися в глупу ніч! (Л. Костенко); Стужа осінньої глупої півночі Просто ступить не дає (П. Грабовський).

глу́па ніч (пі́вніч). Пізній час ночі. Кажуть, що в глупу ніч буває така година, коли засипає все на світі (І. Нечуй-Левицький); Хай не святенниця, недоторка,— а так шалатися в глупу ніч! (Л. Костенко); Стужа осінньої глупої півночі Просто ступить не дає (П. Грабовський).

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний глу́пий глу́па глу́пе глу́пі
родовий глу́пого глу́пої глу́пого глу́пих
давальний глу́пому глу́пій глу́пому глу́пим
знахідний глу́пий, глу́пого глу́пу глу́пе глу́пі, глу́пих
орудний глу́пим глу́пою глу́пим глу́пими
місцевий на/у глу́пому, глу́пім на/у глу́пій на/у глу́пому, глу́пім на/у глу́пих

Словник синонімів

БЕЗГЛУ́ЗДИЙ (позбавлений здорового глузду, розумних підстав), НІСЕНІ́ТНИЙ, НЕПОДО́БНИЙрідше,НЕСУСВІ́ТНИЙпідсил.розм.,НЕСОСВІТЕ́ННИЙпідсил.розм.;БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про діяльність - позбавлений рації, сенсу); НЕРОЗУ́МНИЙ, АБСУ́РДНИЙпідсил.,ДУРНИ́Йпідсил. розм.,ІДІО́ТСЬКИЙпідсил. розм.,ГЛУ́ПИЙпідсил. заст. (позбавлений розумного змісту); АЛОГІ́ЧНИЙкнижн. (який суперечить логіці речей). Барклай мовчки пішов виконувати накази монарха, хоч він і знав, що ці накази безглузді і лише заважають роботі штабу (П. Кочура); Недарма Ви мене сварите за мій темний та безладний лист, бо, як собі пригадую, він справді вийшов у мене зовсім неподобний (Леся Українка); Хтось назвав ім’я баби Петрихи. Це видалося таким несусвітним, що всі зареготали (П. Панч); Підпираючися тими великими іменами [Гомера, Данте, Шекспира,Гете], мов шудлами [дибами], ми плели несосвітенну тарабарщину про літературу (І. Франко); Нехай упаду в беззмістовній борні я, - Та слово останнє, що я напишу: Марія (М. Рильський); Чайченка тоді гарячка палила; без п’яті сливе був він. Не вважають - беруть, везуть його судити судом. Питають: одкази його нерозумні, чудні (Марко Вовчок); Діденко, звертаючись до виступаючого, сказав: - Правильна думка, піднесена в абсолют, стане абсурдною... (П. Автомонов); - І що, не шкода було тобі продавати хатину й городець? - невідомо для чого виривається дурне питання (М. Стельмах); - Я вже читав газету, Бумаков. Знову ті ідіотські вигадки про "люк" (І. Кулик); У Києві люди звикли жити більше вночі, як удень, досить глупий се звичай (Леся Українка). - Пор. 1. безу́мний.
ПІ́ЗНІЙ (про вечір, ніч, осінь тощо), ГЛИБО́КИЙ, ЗАПІ́ЗНІЙпідсил.;ГЛУХИ́Йрозм.,ГЛУ́ПИЙрозм.,ДО́БРИЙрозм. (перев. про ніч). Дуже пізньою добою погасло світло в Єреміїних покоях (І. Нечуй-Левицький); Осінь уже глибока стояла, вітер холодний віє, так наскрізь і пронизує (Панас Мирний); Запізня була вже осінь - потоки і ручаї По рівчаку пожовклому, по вимоклій колії... (Я. Шпорта); Глухої ночі повертається Мирон до своєї постарілої хати (М. Стельмах); Стояла глупа осінь, по вулицях роз’їздили козаки і не можна було світити світла (І. Микитенко); Припадеш вухом до землі й починаєш прислухатись: а що ж там діється в чорній глибині, де завжди морок, де ніч глупа (Є. Гуцало); Отець і син уже в добру ніч зайшли додому (І. Франко).

Словник фразеологізмів

глу́па ніч (пі́вніч). Пізній час ночі. Кажуть, що в глупу ніч буває така година, коли засипає все на світі (І. Нечуй-Левицький); Хай не святенниця, недоторка,— а так шалатися в глупу ніч! (Л. Костенко); Стужа осінньої глупої півночі Просто ступить не дає (П. Грабовський).

глу́па ніч (пі́вніч). Пізній час ночі. Кажуть, що в глупу ніч буває така година, коли засипає все на світі (І. Нечуй-Левицький); Хай не святенниця, недоторка,— а так шалатися в глупу ніч! (Л. Костенко); Стужа осінньої глупої півночі Просто ступить не дає (П. Грабовський).