-1-
іменник чоловічого роду
[розм., частіше вживається у множині]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний глуз глу́зи
родовий глу́зу глу́зів
давальний глу́зу, глу́зові глу́зам
знахідний глуз глу́зи
орудний глу́зом глу́зами
місцевий на/у глу́зі на/у глу́зах
кличний глу́зе* глу́зи*

Словник синонімів

НАСМІ́ШКА (глузливий жарт, висміювання кого-, чого-небудь), ГЛУЗУВА́ННЯ, КЕПКУВА́ННЯ, ПО́СМІХ, НА́СМІХрідше,ГЛУЗперев. мн., розм.,КПИ́НИмн., розм., СМІ́ХИмн., розм., СМІ́ШКИмн., розм., ПО́СМІШКАрідше;СМІХ (висміювання кого-, чого-небудь); ІРО́НІЯ (прихована, тонка насмішка); ГЛУМ, ЗНУЩА́ННЯ, НАРУ́ГА, ПО́ГЛУМрозм.,ПО́ГЛУМКАрозм. (зла, в’їдлива насмішка); САРКА́ЗМ, ЄХИ́ДСТВОрозм. (злісна, в’їдлива іронія); ЗУБОСКА́ЛЬСТВОзневажл. (насмішки як збірне поняття, дії зубоскала). Мені здалося, що в її очах була і насмішка (О. Донченко); Ні іронією, ні поблажливістю, ні глузуванням Каргата не спиниш і нічим од нього не відкараскаєшся (Ю. Шовкопляс); Іншим разом не минути б Зиміну слюсаревого кепкування (Н. Рибак); Дворові жінки почали сміятися, а Парасці що за діло? Плювати їй на їх посміхи! (Панас Мирний); - Офіцери.. жартували, говорили дамам компліменти з легким насміхом, котрі вони приймали за щиру правду (І. Нечуй-Левицький); - Зайдемо? - поспитав Пекельник. Він уже не був такий насмішкуватий, вдатний на глузи (Є. Гуцало); Нута був спокійний, любив жарти і кпини (І. Франко); Буде тобі, титарівно! Заплачеш, небого, За ті сміхи!.. (Т. Шевченко); Вона лучче [краще] витерпіла б лайку, ніж смішки (І. Нечуй-Левицький); Йван похвалявся її побити за посмішку, вона ж йому сказала, що не винувата ні в чім (Грицько Григоренко); Ніщо, кажуть, не буває таке дошкульне і вбивче для ворогів, як сміх (П. Козланюк); Вона не говорила цілком серйозно, не помічаючи в своїх словах злої іронії на власну особу (О. Донченко); Жарти він сприйняв за глум (В. Козаченко); Те, що він [керівник хору] жодним словом не припинив знущань соліста, остаточно зломило Захара (І. Ле); - Твій Іван? Який твій Іван? - з наругою промовила Ганка (І. Франко); - Надзвичайно цікаві міркування, - так само тихо зауважив Каргат. Петушек розчув сарказм в його голосі (Ю. Шовкопляс); - Не сердься, друже, - відповів я з єхидством (І. Микитенко); Перерва між лекціями. Йде велике переселення студентів з аудиторії до аудиторії, штовхання в коридорах, витрішки, зубоскальство (П. Загребельний).

Словник фразеологізмів

бра́́ти (підніма́́ти) / взя́́ти (підня́́ти) на глум (на глу́́зи, на сміх) кого, що і без додатка. Насміхатися, кепкувати з кого-, чого-небудь. Язикатий подоляк вічно бере на глум Гришині романи з вертихвістками (О. Гончар); [Гаптін:] І чого ти така, Ярино?.. все зо сміхом, все на глузи береш… (Леся Українка); Та над Петром ну реготать, Петра на глузи піднімать (П. Гулак-Артемовський); Засмутився Карпо, не їсть, не п’є, як ніч ходить… Глузують наші, на сміх його беруть(М. Коцюбинський). здійма́́ти на глум. [Лицар:] Та що се ти мені байки плетеш, на глум здіймаєш, чи смієшся в вічі? (Леся Українка); // Піддавати осуду. Інший і сувору догану перетерпить, і круте покарання, а коли його візьме на глум громада, то вже йому непереливки (З газети).

бра́́ти (підніма́́ти) / взя́́ти (підня́́ти) на глум (на глу́́зи, на сміх) кого, що і без додатка. Насміхатися, кепкувати з кого-, чого-небудь. Язикатий подоляк вічно бере на глум Гришині романи з вертихвістками (О. Гончар); [Гаптін:] І чого ти така, Ярино?.. все зо сміхом, все на глузи береш… (Леся Українка); Та над Петром ну реготать, Петра на глузи піднімать (П. Гулак-Артемовський); Засмутився Карпо, не їсть, не п’є, як ніч ходить… Глузують наші, на сміх його беруть(М. Коцюбинський). здійма́́ти на глум. [Лицар:] Та що се ти мені байки плетеш, на глум здіймаєш, чи смієшся в вічі? (Леся Українка); // Піддавати осуду. Інший і сувору догану перетерпить, і круте покарання, а коли його візьме на глум громада, то вже йому непереливки (З газети).

бра́́ти (підніма́́ти) / взя́́ти (підня́́ти) на глум (на глу́́зи, на сміх) кого, що і без додатка. Насміхатися, кепкувати з кого-, чого-небудь. Язикатий подоляк вічно бере на глум Гришині романи з вертихвістками (О. Гончар); [Гаптін:] І чого ти така, Ярино?.. все зо сміхом, все на глузи береш… (Леся Українка); Та над Петром ну реготать, Петра на глузи піднімать (П. Гулак-Артемовський); Засмутився Карпо, не їсть, не п’є, як ніч ходить… Глузують наші, на сміх його беруть(М. Коцюбинський). здійма́́ти на глум. [Лицар:] Та що се ти мені байки плетеш, на глум здіймаєш, чи смієшся в вічі? (Леся Українка); // Піддавати осуду. Інший і сувору догану перетерпить, і круте покарання, а коли його візьме на глум громада, то вже йому непереливки (З газети).

бра́́ти (підніма́́ти) / взя́́ти (підня́́ти) на глум (на глу́́зи, на сміх) кого, що і без додатка. Насміхатися, кепкувати з кого-, чого-небудь. Язикатий подоляк вічно бере на глум Гришині романи з вертихвістками (О. Гончар); [Гаптін:] І чого ти така, Ярино?.. все зо сміхом, все на глузи береш… (Леся Українка); Та над Петром ну реготать, Петра на глузи піднімать (П. Гулак-Артемовський); Засмутився Карпо, не їсть, не п’є, як ніч ходить… Глузують наші, на сміх його беруть(М. Коцюбинський). здійма́́ти на глум. [Лицар:] Та що се ти мені байки плетеш, на глум здіймаєш, чи смієшся в вічі? (Леся Українка); // Піддавати осуду. Інший і сувору догану перетерпить, і круте покарання, а коли його візьме на глум громада, то вже йому непереливки (З газети).