ЛИПКИ́Й (який або до якого прилипає, липне), КЛЕЙКИ́Й, ЛИПУ́ЧИЙ, БЕРКИ́Йрозм.,БЕРУЧКИ́Йрозм.; ЛИПКУВА́ТИЙ, КЛЕЙКУВА́ТИЙ, КЛЕЮВА́ТИЙ (який трохи липне); В’ЯЗКИ́Й, ТЯГУ́ЧИЙ, ДЕРЖКИ́Йрідко,ГЛИ́ЗЯВИЙдіал. (який тягнеться від дотику); ГЛЕ́ЙКИЙ (який липне, не розсипається - про землю). Липка глина набиралась на чоботи, і стало важко йти (О. Гончар); Ярема підвівся, витираючи об поли клейкі від картоплі пальці (П. Загребельний); Бруньки на каштанах стікали липучим соком (Ю. Смолич); Він не беркий, не чіпляється за колеса (Словник Б. Грінченка); Упав [Горпищенко] на мокру землю, в глеювату беручку грязь (В. Кучер); Червоне вино переливалося через край і липкуватим струмочком повзло по пальцях (Н. Рибак); Клейкувата маса; Клеювата речовина; Важко йти. Ноги грузнуть у в’язкому ґрунті (П. Автомонов); Над ночвами вона нахилила широку спину, по лікті втопила голі руки в тягуче місиво і гарцювала по ньому кулаками (С. Чорнобривець); Глина держка, добра для муру (Словник Б. Грінченка); Борщ сьорбав не дуже чим смачніший, ніж і дома, кашу глизяву їв (А. Тесленко); На свіжому насипі стояла повна каталажка глейкої землі (І. Кириленко).