гливий 1 значення

-1-
прикметник
[діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний гли́вий гли́ва гли́ве гли́ві
родовий гли́вого гли́вої гли́вого гли́вих
давальний гли́вому гли́вій гли́вому гли́вим
знахідний гли́вий гли́ву гли́ве гли́ві
орудний гли́вим гли́вою гли́вим гли́вими
місцевий на/у гли́вому, гли́вім на/у гли́вій на/у гли́вому, гли́вім на/у гли́вих

Словник синонімів

ЖО́ВТИЙ (кольору яєчного жовтка, золота, лимона тощо); ЗОЛОТИ́Й, ЗОЛОТИ́СТИЙ, ЗОЛОТА́ВИЙ, ЗОЛОТА́СТИЙрідко (кольору золота, блискучо-жовтий); ЛИМО́ННИЙ, ЛИМО́НОВИЙ, ЦИТРИ́НОВИЙ, ЦИТРИ́ННИЙ, ЦИТРО́НОВИЙ (кольору шкірки цитрону); БУРШТИ́НОВИЙ, ЯНТА́РНИЙ, ЯНТАРЕ́ВИЙрідко (кольору бурштину, золотисто-жовтий); СОЛО́М’ЯНИЙ (кольору соломи, світло-жовтий); КУКУРУ́ДЗЯНИЙ (кольору стиглої кукурудзи, золотисто-жовтий); КАНА́РКОВИЙ (яскраво-жовтий); ВОСКОВИ́Й, ВОЩА́НИЙ (блідо-жовтий);ПОЛО́ВИЙ (кольору стиглого жита, пшениці, блідо-жовтий); ПА́ЛЕВИЙ, СОМО́Нневідм., рідше (блідо-жовтий з рожевим відтінком); ГІРЧИ́ЧНИЙ (кольору гірчиці, темно-жовтий); ШАФРА́ННИЙ, ШАФРА́НОВИЙ (кольору шафрану, оранжево-жовтий); ПІСО́ЧНИЙ (кольору піску, сіро-жовтий); ГЛИ́ВИЙдіал. (про масть - жовтий з сірим відтінком). Дерева в саду хитає вітер, жовтий лист летить до ніг мені (В. Сосюра); Над обличчями тихо снували покинуті дідом золоті бджоли (О. Довженко); Січкар.. обтріпує з одежі золотистий пилок соняшників (М. Стельмах); З-під густого пирію, назустріч сонцю, підіймалися золотаві зірочки козельців (С. Добровольський); Меркне Ворскла золотаста (І. Вирган); Зацвіли [клени] неприродно яскраво, барвисто, зазивно ясно-жовтим, яскраво-червоним, багряним, оранжевим, лимонним і якимсь фантастичним червоно-зеленим кольором (П. Козланюк); В вікні померкло, зарожевіло, потім взялось цитриновим кольором (І. Багряний); Ювеліри іноді нагрівають прозорий, цитринного кольору янтар - тоді пухирці.. утворюють усередині каменя об’ємні фігурки (з журналу); Уже настав ясний світанок. Він розлив-ся на тихій воді цитроновим кольором (В. Кучер); Бурштинове сонце поринало в безодню за верховіття вікових буків (О. Донченко); Земля красувалася в рум’яних яблуках, янтарних динях, пурпурових помідорах (Л. Дмитерко); Вона [Ксеня].. перебирала руками кінчик солом’яної коси, перекинутої через плече (С. Голованівський); В хустині кукурудзяного кольору, в червоних відблисках сонячного проміння.. Мариня справді виглядала надзвичайно (Ірина Вільде); Воскові жовтіють зерна (Григір Тютюнник); Обличчя його посіріло і вуха стали вощаними, як у мерця (Л. Первомайський); Скільки оком скинеш - нив’я... там полові, там чорні, там зелені, аж голубі, там білі, як молоко (Панас Мирний); Рожеві, білосніжні, палеві, червоні, аж чорні, троянди розстилалися навколо (О. Іваненко); На порозі став, обтрушуючись від снігу, ще один відвідувач, присадкуватий, чорнявий, з сердитим обличчям гірчичного кольору (О. Гончар); Хай у вічність стелиться дорога золотим шафрановим полотном (І. Драч); Пісочне пальто; Гливий кінь.