-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний глибо́кий глибо́ка глибо́ке глибо́кі
родовий глибо́кого глибо́кої глибо́кого глибо́ких
давальний глибо́кому глибо́кій глибо́кому глибо́ким
знахідний глибо́кий, глибо́кого глибо́ку глибо́ке глибо́кі, глибо́ких
орудний глибо́ким глибо́кою глибо́ким глибо́кими
місцевий на/у глибо́кому, глибо́кім на/у глибо́кій на/у глибо́кому, глибо́кім на/у глибо́ких

Словник синонімів

ГЛИБО́КИЙ (який має велику глибину), БЕЗДО́ННИЙпідсил.,БЕЗО́ДНІЙпідсил. розм.Зліворуч було якесь глибоке, бездонне провалля (Г. Хоткевич); Садок з лісом чорнів, здаючись безоднім темним яром (Панас Мирний).
ГРУНТО́ВНИЙ (який характеризується повнотою, глибиною), ГЛИБО́КИЙ, ПО́ВНИЙ, ВИЧЕ́РПНИЙ, ШИРО́КИЙ, РОЗШИ́РЕНИЙ, РОЗГО́РНУТИЙ, РОЗГО́РНЕНИЙ, ПОГЛИ́БЛЕНИЙ, ДОКЛА́ДНИЙ, РЕТЕ́ЛЬНИЙ, ДЕТА́ЛЬНИЙ, ДЕТАЛІЗО́ВАНИЙ, СКРУПУЛЬО́ЗНИЙ (який здійснюється з урахуванням усіх деталей);ВСЕБІ́ЧНИЙ[УСЕБІ́ЧНИЙ], ВСЕСТОРО́ННІЙ[УСЕСТОРО́ННІЙ] (який розглядає, охоплює щось з усіх боків); СОЛІ́ДНИЙ, ФУНДАМЕНТА́ЛЬНИЙ, КАПІТА́ЛЬНИЙ, МОНУМЕНТА́ЛЬНИЙ (про дослідження, видання і т. ін.); ПРОНИ́КЛИВИЙ (який передає суть чого-небудь). Без ґрунтовних знань нового трактора не освоїш (С. Журахович); Сердечно дякую Вам.. за цей прекрасний, високопоетичний і глибокий твір [поему "Мойсей"] (М. Коцюбинський); Всі знання, набуті за двадцять років роботи, знайшли в цьому фільмі ["Щорс"] своє повне відображення (О. Довженко); Не важко було досвідченому газетяреві відновити думку промовця, коли він дав такі вичерпні тези (І. Ле); Часто виступає [бригадир], дає розширені "інтерв’ю" (П. Інгульський); [Ярошенко:] Лист обласного управління слід надрукувати, але до нього додати розгорнутий вступ від редакції (О. Левада); Питання про внутрішні і формальні зв’язки билин та дум, яке не раз порушувалось дослідувачем, потребує ще свого поглибленого вивчення (М. Рильський); - Треба буде дорогою скласти промову та коротеньку, але гарну, докладну (І. Нечуй-Левицький); Ретельні дослідження археологів.. стверджують слова Геродота (С. Журахович); Самієв разом з начальником штабу взявся розробляти детальний план операції (О. Гончар); Деталізований опис; Скрупульозний аналіз; Настала хвилина, коли Олин подив перед всебічною обізнаністю Завадки перетворився у сумнів (Ірина Вільде); Щоби така критика була вірна, мусить бути повною і всесторонньою, опиратися на повнім і широкім зображенню суспільності (І. Франко); З-під його [І. Франка] пера вийшов цілий ряд солідних наукових праць (М. Коцюбинський); Фундаментальна монографія; Багато хто знає польського письменника Владислава Реймонта, автора капітального твору "Селяни" (В. Еллан); Таку монументальну річ, як "Гайдамаки", ще для видань 1939 року взялись перекладати одночасно О. Твардовський і Б. Турганов (М. Рильський); Хороші й проникливі праці про доробок автора "Вершників" з’явилися у нас після його смерті (М. Рильський).
ДАЛЕ́КИЙ (який міститься, існує, відбувається тощо на значній відстані від когось, чогось), ДА́ЛЬНІЙ, ВІДДА́ЛЕНИЙ, НЕБЛИЗЬКИ́Й, ДАЛЕЧЕ́ЗНИЙпідсил. розм., ДАЛЕЧЕ́ННИЙпідсил. розм., ВІДЛЕ́ГЛИЙрідше; ГЛИБО́КИЙ (далекий від центру). Євген глянув на далекий берег, який вони недавно покинули (О. Донченко); - Дорога дальня, - каже Коханиха, - і холодний вітер віє; мабуть, притомились (Марко Вовчок); Чути грім віддаленого бою (В. Собко); Неблизький світ Гетьманське. Набив [Чіпка] добре ноги (Панас Мирний); А там, на схід, у далечезній подині простелялись ферганські степи (І. Ле); Сади нагоряні, луги відлеглі В бетоні, склі.. Простелять творчості нової тло (М. Зеров); Глибока провінція.
МІЦНИ́Й (про сон),ГЛИБО́КИЙ, МІЦНЮ́ЩИЙпідсил. розм.,НЕПРОБУ́ДНИЙ, БЕЗПРОБУ́ДНИЙ, БЕЗПРОСИ́ПНИЙ, МЕ́РТВИЙ, НАПІВМЕ́РТВИЙ, БОГАТИ́РСЬКИЙ, ТОВСТИ́Йрозм.,КРІ́ПКИ́Йрозм.Згори, де стояла її хата, глянула на село - Гомін-Цибуля спала, осяяна глухим світлом місяця, спала тим глибоким передранішнім сном, міцнішим за який може бути лише сама смерть (Є. Гуцало); Я спав непробудним сном п’ятнадцять годин (М. Трублаїні); Опочивав сном тихим, безпробудним (Словник Б. Грінченка); Усе кругом спало мертвим сном, нізвідки не доходило ніякого гуку (Панас Мирний); Мій хорий спить важким, напівмертвим сном (І. Франко); Мій приятель заснув богатирським сном (О. Донченко); Хазяїн з хазяйкою спокійненько засипали й товстим сном спали (Марко Вовчок); Василь приліг на книжці і заснув кріпким сном (Панас Мирний).
ПІ́ЗНІЙ (про вечір, ніч, осінь тощо), ГЛИБО́КИЙ, ЗАПІ́ЗНІЙпідсил.;ГЛУХИ́Йрозм.,ГЛУ́ПИЙрозм.,ДО́БРИЙрозм. (перев. про ніч). Дуже пізньою добою погасло світло в Єреміїних покоях (І. Нечуй-Левицький); Осінь уже глибока стояла, вітер холодний віє, так наскрізь і пронизує (Панас Мирний); Запізня була вже осінь - потоки і ручаї По рівчаку пожовклому, по вимоклій колії... (Я. Шпорта); Глухої ночі повертається Мирон до своєї постарілої хати (М. Стельмах); Стояла глупа осінь, по вулицях роз’їздили козаки і не можна було світити світла (І. Микитенко); Припадеш вухом до землі й починаєш прислухатись: а що ж там діється в чорній глибині, де завжди морок, де ніч глупа (Є. Гуцало); Отець і син уже в добру ніч зайшли додому (І. Франко).
ПРОНИ́КЛИВИЙ (який глибоко розуміє суть чого-небудь, правильно оцінює когось, щось, розбирається в чомусь; про розум, здібності тощо такої людини), ГЛИБО́КИЙ, ТОНКИ́Й, ПРОНИ́ЗЛИВИЙ, ВИДЮ́ЩИЙ, ВИ́ТОНЧЕНИЙ, ГО́СТРИЙ (про розум, мислення). Мирон Кіндратович був людиною вольової витримки і глибоко проникливий. Він догадався, який черв’як підточив серце Марти (І. Волошин); Проникливий розум і військовий досвід Хмельницького відразу оцінили всю вагу вибраної Богуном позиції (П. Кочура); Юрчик дивиться світлим поглядом тих глибоких філософів з народа, для котрих все ясно (Г. Хоткевич); Христо Ботева з творчістю Пушкіна познайомив наш видатний земляк, тонкий знавець слов’янської філології Віктор Іванович Григорович (П. Тичина); Ти .. мріяв подорожувати й писати незбагненні пронизливі рядки (Ю. Андрухович); Ох, я прагну Сеї чистої водиці, Що видющим, мудрим робить (переклад Лесі Українки); У нього велике опукле чоло і весь він громіздкий не по літах, але внутрішньо витончений (О. Довженко); Розуму міццю живою він [еллін] все переміг і далеко Гострою думкою вийшов за всесвіту грані огненні (переклад М. Зерова).
СИ́ЛЬНИЙ (про почуття, враження і т. ін. - який досяг значного ступеня або виявляється з великою силою), ВЕЛИ́КИЙ, ГЛИБО́КИЙ, ГО́СТРИЙ (про тугу, гнів тощо, а також із сл. інтерес, цікавість); БЕЗМЕ́ЖНИЙ, БЕЗМІ́РНИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ, БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ[БЕЗКІНЕ́ЧНИЙрозм.], НЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РЯНИЙ, БЕЗДО́ННИЙпоет., БЕЗТЯ́МНИЙпідсил., НЕСТЯ́МНИЙпідсил., БЕЗУ́МНИЙпідсил., ЛЮ́ТИЙпідсил., НЕСАМОВИ́ТИЙпідсил., ШАЛЕ́НИЙпідсил., СТРАШНИ́Йпідсил. розм., СТРАШЕ́ННИЙпідсил. розм., СТРАШЕ́ЗНИЙпідсил. розм. рідше, СТРАХІТЛИ́ВИЙпідсил. розм., СТРАХІ́ТНИЙпідсил. розм., СМЕРТЕ́ЛЬНИЙ (про якесь почуття). Мені раптово стало соромно, що я не маю такого сильного почуття до неї (Є. Гуцало); Велике, фатальне кохання - це самум (Леся Українка); Великий гнів і велика скорбота, мов два млинових камені, стиснули до краю натягнену душу старого (М. Стельмах); Гості не тільки зрозуміли, хто така була Антоніна, але й відчули до неї глибоку повагу (О. Довженко); Важкі думки, невдачі, глибока образа докорів гнали Пріську додому (Панас Мирний); І лють нараз напала. Гостра лють! Помсти (Г. Хоткевич); Вона з гострою цікавістю приглядалася майже до кожного обличчя (Д. Ткач); Щастя, безмежна радість, любов до світу обгортали його, гріли серце (С. Скляренко); Першого дня Різдва безмірне горе давило Гаїнку (Б. Грінченко); Зосталась тільки ця любов обопільна, це безмірне щастя зустрічі двох людей, що звуться: мати й син (О. Гончар); Щоб передать журбу мою безкраю, немає фарб і слів нема таких (В. Сосюра); Спалить мене бездонна туга (Уляна Кравченко); Збулася [Пазя] зовсім збентеження, яке обхопило було її зразу внаслідок безтямної люті (Лесь Мартович); Я в пісню вилив ніжні мрії, Любов безумну в пісню вклав (М. Рильський); Люта злоба; Знов у Кульчицького прокидається несамовита самовпевненість і образа (М. Стельмах); Боже, розплати шаленої, Боже, шаленої мсти, лютости всенаученої нам на всечас відпусти (В. Стус); Вася спочатку не втримався на ногах від страшного болю і впав (О. Гончар). - Пор. 2. бурхли́вий, 5. важки́й.
ЩИ́РИЙ (про кохання, дружбу й т. ін. - який досяг високого ступеня вияву), ГЛИБО́КИЙ. Щира любов не приглядається, чи карі, чи чорні очі,.. чи біла шия, чи довга коса (Г. Квітка-Основ’яненко); Я вірю в нашу дружбу щиру (Д. Павличко); Дуже хотілось би мені побачитись з Вами та засвідчити ще раз ту глибоку повагу (М. Коцюбинський).

Словник антонімів

ГЛИБОКИЙ МІЛКИЙ
1. Який має велику глибину, бездонний. Який не має великої глибини, неглибокий.
Глибокий, а, е ~  мілкий, а, е котлован, криниця, миска, місце, озеро, оранка землі, рів, річка, свердловина, сніг, тарілка, тріщина, шахта, яма. Глибоканеглибока рана. Глибокиймілкий на вигляд, стільки-то метрів. Бути, залишатися, здаватися, зробитися, стати глибокиммілким. Досить, дуже, мабуть, надмірно, особливо глибокиймілкий.
2. Який досяг високого ступеня, значущий, ґрунтовний, змістовний. Який не відзначається глибиною проникнення, неглибокий, поверховий.
Глибокий, а, е ~  неглибокий, а, е вивчення чого-н., віра в що-н., дослідження чого-н., думка, зміст, розробка, смисл. Глибокінеглибокі висновки, зміни, знання, переконання, перетворення, пізнання чого-н., почуття, розуміння чого-н. Бути, здаватися глибокимнеглибоким. Вельми, досить, дуже, занадто, надто глибокийповерховий.
Місце було дуже вигідне: глибока яруга, поросла чагарем, покрита з усіх боків дубовим лісом, з доброю, невижатою травою (Г. Тютюнник). Хома тим часом підкопав глибше свій окоп, який здався йому занадто мілким (О. Гончар). Нещодавно дістав я... Вашу поему "Мойсей"... Сердечно дякую Вам не тільки за пам’ять, але і за цей прекрасний, високопоетичний і глибокий твір (М. Коцюбинський). Вам, може, чудно, що я взяла такий поверховий тон, але ж говорити ґрунтовно на такі теми, це значило б стріляти з гармат по горобцях (Леся Українка).   - Що ти в ньому знайшла?  - Він розумний.  - А я, наприклад, що - дурний?  - Він глибокий.  - А я мілкий? (П. Загребельний).
Глибина //глибінь //глибочінь ~мілкість, глибоко ~мілко, глибоко ~неглибоко

Словник фразеологізмів

би́́ти [низькі́́ (глибо́́кі)] покло́́ни. 1. Шанобливо вклонятися, виражаючи почуття поваги. То плакавши, то поклони бивши, розкраснілася [розчервонілася] Галочка (Г. Квітка-Основ’яненко); // Молитися. А я, брати запорожці, Возьму собі рясу Та піду поклони бити в Межигор до Спаса (Т. Шевченко); Найщиріше й найспокійніше молиться мати. Вона стоїть дещо збоку, .. б’є глибокі, до самої землі, поклони (У. Самчук).

2. перед ким—чим. Схилятися перед ким-, чим-небудь. Між т. зв. в Галичині “москвофілами” і народовцями в принципах нема великої різниці: ті і другі б’ють поклони перед національними святощами, і для тих, і для других національність — альфа і омега всіх змагань (М. Драгоманов).

до глибо́кого сні́гу. До справжньої зими; до морозів. — Як напровесні випустиш свиноту з подвір’я, то вона без догляду аж до глибокого снігу нагулює жир (М. Стельмах).

лиша́ти (залиша́ти, оставля́ти і т. ін.) / лиши́ти (залиши́ти, оста́вити і т. ін.) глибо́кий слід у душі́, перев. чиїй. Дуже вражати когось, впливати на когось, надовго запам’ятовуватися. Відвідини цвинтаря і .. одверті бесіди з солдатами-гробарями лишали глибокий слід у душі, надовго закарбовувались у моїй пам’яті (Д. Бедзик).

лиша́ти (залиша́ти, оставля́ти і т. ін.) / лиши́ти (залиши́ти, оста́вити і т. ін.) глибо́кий слід у душі́, перев. чиїй. Дуже вражати когось, впливати на когось, надовго запам’ятовуватися. Відвідини цвинтаря і .. одверті бесіди з солдатами-гробарями лишали глибокий слід у душі, надовго закарбовувались у моїй пам’яті (Д. Бедзик).

лиша́ти (залиша́ти, оставля́ти і т. ін.) / лиши́ти (залиши́ти, оста́вити і т. ін.) глибо́кий слід у душі́, перев. чиїй. Дуже вражати когось, впливати на когось, надовго запам’ятовуватися. Відвідини цвинтаря і .. одверті бесіди з солдатами-гробарями лишали глибокий слід у душі, надовго закарбовувались у моїй пам’яті (Д. Бедзик).

лиша́ти (залиша́ти, оставля́ти і т. ін.) / лиши́ти (залиши́ти, оста́вити і т. ін.) глибо́кий слід у душі́, перев. чиїй. Дуже вражати когось, впливати на когось, надовго запам’ятовуватися. Відвідини цвинтаря і .. одверті бесіди з солдатами-гробарями лишали глибокий слід у душі, надовго закарбовувались у моїй пам’яті (Д. Бедзик).

лиша́ти (залиша́ти, оставля́ти і т. ін.) / лиши́ти (залиши́ти, оста́вити і т. ін.) глибо́кий слід у душі́, перев. чиїй. Дуже вражати когось, впливати на когось, надовго запам’ятовуватися. Відвідини цвинтаря і .. одверті бесіди з солдатами-гробарями лишали глибокий слід у душі, надовго закарбовувались у моїй пам’яті (Д. Бедзик).

лиша́ти (залиша́ти, оставля́ти і т. ін.) / лиши́ти (залиши́ти, оста́вити і т. ін.) глибо́кий слід у душі́, перев. чиїй. Дуже вражати когось, впливати на когось, надовго запам’ятовуватися. Відвідини цвинтаря і .. одверті бесіди з солдатами-гробарями лишали глибокий слід у душі, надовго закарбовувались у моїй пам’яті (Д. Бедзик).