-1-
іменник жіночого роду
* Але: дві, три, чотири глибини́

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний глибина́ глиби́ни
родовий глибини́ глиби́н
давальний глибині́ глиби́нам
знахідний глибину́ глиби́ни
орудний глибино́ю глиби́нами
місцевий на/у глибині́ на/у глиби́нах
кличний глиби́но* глиби́ни*

Словник синонімів

ГЛИБИНА́ (простір, що знаходиться на великій відстані від поверхні до низу),ГЛИБІ́НЬ, ГЛИБОЧІ́НЬ, ГЛИБ, ГЛИБО́КІСТЬ (від земної поверхні). Вліз у воду Гриць і ну Поринати в глибину (І. Нехода); Дрібні каміння сипалися під ногами в Івана, з глухим гарчанням спадаючи в чорну глибінь (М. Коцюбинський); Скраю, на мілині, ледь коливались червоні водорості, а далі темніла глибочінь (О. Донченко); - Он бач високий димар - там у нас парова машина, що і воду з далекого глибу землі добуває (Панас Мирний); [Голоски Потерчат:] Ми ж бо не знали, що тута гості, ми б не зринали із глибокості (Леся Українка). - Пор. на́дра.
ЗАВГЛИ́БШКИ (про міру глибини - у глибину), ГЛИБИНО́Ю, ВГЛИ́БШКИ[УГЛИ́БШКИ] діал., НАВГЛИ́БШКИдіал.Яма завглибшки була вже двадцять і два сажні (І. Франко); Незабаром на правому березі Дніпра врангелівці вже мали плацдарм глибиною понад двадцять верств (О. Гончар); Річка в чоловіка вглибшки (Словник Б. Грінченка).
НА́ДРАмн. (глибинні місця й усе те, що міститься під земною поверхнею); ГЛИБИ́НИмн., ЛО́НОпоет. (про надра землі, глибину вод). Мудрий дар був у старого шейха: чув він воду в надрах гори, як чує лікар хворобу в грудях недужого (З. Тулуб); Розвідники земних надр; Ледь помітні серед комишевих заростей, киплять і киплять вони [чорториї на Сиваші] день і ніч, ..невтомно виганяючи з таємних глибин багнюку та пісок (О. Гончар); Злий дух вийшов чорним димом з лона землі і огненною хмарою полинув понад землею (Леся Українка). - Пор. 1. глибина́.
ПРОНИ́КЛИВІСТЬ (здатність глибоко розуміти суть чого-небудь, правильно оцінювати щось тощо), ГЛИБИНА́, НЮХрозм., НЮ́ХАЛОрозм. рідше; ІНТУЇ́ЦІЯ (здатність несвідомо, чуттям уловлювати істину, передбачати, вгадувати щось). Проникливість і вимогливість талановитого критика - це те, чого шукає автор справжній, який хоче побачити себе у правдивому віддзеркаленні (Є. Сверстюк); Скільки винахідливості і глибини ховалося в його думках!.. (Л. Смілянський); - О-о!та він нюх має: зна, що кому треба; догодить всякому зможе (Панас Мирний); - Ви не тямите справжньої поезії села, ..ви вже потроху втрачаєте саме нюхало, що здатне зрозуміть дух сільської поезії (І. Нечуй-Левицький); Всю свою набуту роками обережність думки, витонченість інтуїції змобілізував Лобода (О. Гончар). - Пор. 1. пони́кливий.
СИ́ЛА (ступінь вияву чого-небудь), ПОТУ́ЖНІСТЬ, ІНТЕНСИ́ВНІСТЬ, БЕЗМЕ́ЖЖЯпідсил., БЕ́ЗМІРпідсил., БЕ́ЗКРАЙпідсил., ГЛИБИНА́підсил., БЕЗО́ДНЯпідсил. (чого або з означенням - про ступінь вияву почуття, думки тощо). Автобус рвонувся вперед, І все заглушила музика, яку водій увімкнув на повну силу (О. Гончар); Я схиляюсь перед силою її любові (Є. Гуцало); Інтенсивність ультразвуків; Інтенсивність термоядерної реакції; Йшлося про самовідданість людини, її трудову честь, а в зв’язку з Порфиром про безмежжя та безкорисливість материнської любові (О. Гончар); - Ой, пустіть мене!.. - благав Гнат і на його блідому виду малювався безмір муки (М. Коцюбинський); Такі драми, як "Адвокат Мартіан" і "Кам’яний господар" [Лесі Українки], - це все твори великої філософської глибини (М. Рильський).

Словник антонімів

ГЛИБОКИЙ МІЛКИЙ
1. Який має велику глибину, бездонний. Який не має великої глибини, неглибокий.
Глибокий, а, е ~  мілкий, а, е котлован, криниця, миска, місце, озеро, оранка землі, рів, річка, свердловина, сніг, тарілка, тріщина, шахта, яма. Глибоканеглибока рана. Глибокиймілкий на вигляд, стільки-то метрів. Бути, залишатися, здаватися, зробитися, стати глибокиммілким. Досить, дуже, мабуть, надмірно, особливо глибокиймілкий.
2. Який досяг високого ступеня, значущий, ґрунтовний, змістовний. Який не відзначається глибиною проникнення, неглибокий, поверховий.
Глибокий, а, е ~  неглибокий, а, е вивчення чого-н., віра в що-н., дослідження чого-н., думка, зміст, розробка, смисл. Глибокінеглибокі висновки, зміни, знання, переконання, перетворення, пізнання чого-н., почуття, розуміння чого-н. Бути, здаватися глибокимнеглибоким. Вельми, досить, дуже, занадто, надто глибокийповерховий.
Місце було дуже вигідне: глибока яруга, поросла чагарем, покрита з усіх боків дубовим лісом, з доброю, невижатою травою (Г. Тютюнник). Хома тим часом підкопав глибше свій окоп, який здався йому занадто мілким (О. Гончар). Нещодавно дістав я... Вашу поему "Мойсей"... Сердечно дякую Вам не тільки за пам’ять, але і за цей прекрасний, високопоетичний і глибокий твір (М. Коцюбинський). Вам, може, чудно, що я взяла такий поверховий тон, але ж говорити ґрунтовно на такі теми, це значило б стріляти з гармат по горобцях (Леся Українка).   - Що ти в ньому знайшла?  - Він розумний.  - А я, наприклад, що - дурний?  - Він глибокий.  - А я мілкий? (П. Загребельний).
Глибина //глибінь //глибочінь ~мілкість, глибоко ~мілко, глибоко ~неглибоко

Словник фразеологізмів

у глибині́ душі́ (се́рця). 1. Внутрішньо, таємно від інших. В глибині душі він чув, що жінка зробила добре (М. Коцюбинський); В глибині душі Іван Іванович заздрив Павлюкові — похмурому бійцеві з твердим поглядом спокійних очей (І. Багмут).

2. Усередині єства. Далеко не кожний Ваш вірш одізвався .. мені десь аж в глибині серця (Леся Українка). в глиби́нах се́рця. В глибинах серця свого знаходить Андрій Малишко хвилюючі слова (М. Рильський).

до глибини́ душі́ (се́рця), зі сл. вра́зити, схвилюва́ти і под. Дуже, надто, надзвичайно. Доля Тараса Григоровича [Шевченка] вразила хазяїв до глибини душі (З. Тулуб); Нема людини в світі, якої не схвилювали б до глибини душі ці листівки [з фашистської неволі] (Ю. Яновський); — А ви говорите! — скрикнув бідолаха Василь, уражений до глибини серця такою бесідою (І. Франко).

до глибини́ душі́ (се́рця), зі сл. вра́зити, схвилюва́ти і под. Дуже, надто, надзвичайно. Доля Тараса Григоровича [Шевченка] вразила хазяїв до глибини душі (З. Тулуб); Нема людини в світі, якої не схвилювали б до глибини душі ці листівки [з фашистської неволі] (Ю. Яновський); — А ви говорите! — скрикнув бідолаха Василь, уражений до глибини серця такою бесідою (І. Франко).

з глибини́ душі́. Дуже щиро. Його мимовільне, сповнене болю зізнання, що так зненацька вихопилось з глибини душі, болем різонуло й Віталія (О. Гончар).

іти́ (похо́дити) з глибини́ душі́ (се́рця). Відзначатися щирістю, відвертістю, проникливістю і т. ін. Татаєв вдивлявся в ці знайомі риси суворих, зморшкуватих облич, він знав, що слова промовців йдуть з глибини серця, знав, що додержать залізничники своєї обіцянки (О. Донченко); Я [Нестор] осторожний [обережний] і не люблю на не підготований відповідно ґрунт класти те, що мені дороге й цінне й походить з глибини душі (О. Кобилянська).

іти́ (похо́дити) з глибини́ душі́ (се́рця). Відзначатися щирістю, відвертістю, проникливістю і т. ін. Татаєв вдивлявся в ці знайомі риси суворих, зморшкуватих облич, він знав, що слова промовців йдуть з глибини серця, знав, що додержать залізничники своєї обіцянки (О. Донченко); Я [Нестор] осторожний [обережний] і не люблю на не підготований відповідно ґрунт класти те, що мені дороге й цінне й походить з глибини душі (О. Кобилянська).

іти́ (похо́дити) з глибини́ душі́ (се́рця). Відзначатися щирістю, відвертістю, проникливістю і т. ін. Татаєв вдивлявся в ці знайомі риси суворих, зморшкуватих облич, він знав, що слова промовців йдуть з глибини серця, знав, що додержать залізничники своєї обіцянки (О. Донченко); Я [Нестор] осторожний [обережний] і не люблю на не підготований відповідно ґрунт класти те, що мені дороге й цінне й походить з глибини душі (О. Кобилянська).

іти́ (похо́дити) з глибини́ душі́ (се́рця). Відзначатися щирістю, відвертістю, проникливістю і т. ін. Татаєв вдивлявся в ці знайомі риси суворих, зморшкуватих облич, він знав, що слова промовців йдуть з глибини серця, знав, що додержать залізничники своєї обіцянки (О. Донченко); Я [Нестор] осторожний [обережний] і не люблю на не підготований відповідно ґрунт класти те, що мені дороге й цінне й походить з глибини душі (О. Кобилянська).

у глибині́ душі́ (се́рця). 1. Внутрішньо, таємно від інших. В глибині душі він чув, що жінка зробила добре (М. Коцюбинський); В глибині душі Іван Іванович заздрив Павлюкові — похмурому бійцеві з твердим поглядом спокійних очей (І. Багмут).

2. Усередині єства. Далеко не кожний Ваш вірш одізвався .. мені десь аж в глибині серця (Леся Українка). в глиби́нах се́рця. В глибинах серця свого знаходить Андрій Малишко хвилюючі слова (М. Рильський).

у глибині́ душі́ (се́рця). 1. Внутрішньо, таємно від інших. В глибині душі він чув, що жінка зробила добре (М. Коцюбинський); В глибині душі Іван Іванович заздрив Павлюкові — похмурому бійцеві з твердим поглядом спокійних очей (І. Багмут).

2. Усередині єства. Далеко не кожний Ваш вірш одізвався .. мені десь аж в глибині серця (Леся Українка). в глиби́нах се́рця. В глибинах серця свого знаходить Андрій Малишко хвилюючі слова (М. Рильський).